Знищити фальшиву оболочку уяви про свою особистість — розкріпачитися назавжди, пройти всі внутрішні протиріччя, рефлексія як скульптор своєї духовності.

Особистий запис 23. 02. 2024
Я вже третій тиждень лягаю спати о 1 годні ночі. Це вже стало звичкою, частиною мене і моєї природи яку я не зможу так легко надурити. Треба налагодити режим, але як це зробити, щоб не зашкодити собі. Довго не постив. Морально самознищувався і воскресав знову.

Особистий запис 24. 02. 2024
Я летів на біле світло і вже майже досяг Раю. Як з гуркотом стрімко почав падати вниз. Пробиваючи кору землі у самісіньке Пекло. Воно на диво не було жахливим, але й затримуватися довше в ньому не бажав. Раю я не пізнав, бо бачив тільки світло та пухнасті хмари небаченої білосніжності. Це все було сном, але склалося в досить гарну метафору.

Особистий запис 27. 02. 2024
Мене ніби хтось покараві навмисно закинув у часову петлю. Все повторювалося. Знову і знову. Ніби я крутився по пластинці вічно зацикленої нудної мелодії. Я не кажу про звичайну буденність. Втоми в ній вистачало. Річ йде про циклічність мого життя. Події повторюються. Дар і прокляття в тому, що це можна було передбачити. Я думав, що я йду далі, як раптом тількі знову опинився на другому колі цієї пластинки з мелодією з яскравою назвою "Життя". Прийти знову туди від чого тікав. Це було схожим на божевілля.

Особистий запис 29. 02. 2024
Запах вогкої землі. З настанням весни ніби пробуджуєшся від тривалого, затяжного сну. Пробуджується і душа. Повертає ніби назад і здається, що прожив на цій землі не одне століття. Просто у різних формах і проявах життя.

Особистий запис 05. 03. 2024
Я пазл в суспільстві який став правильно. Так цей пазл іншого кольору, іншого матеріалу з іншого тіста і з іншої картини, але я пазл який знайшов своє місце. Пазл, який лиш доповнює, вирізняється серед інших не схожих пазлів картини під назвою "Суспільство". Наше світове суспільтво строкате та різноманітне. Але різноманітність це те, що об'єднує. Створює привабливу мозаїку. Блискучу, різну. Ми всі однаково різні пазли, шматки мозаїки. Іноді здається, що зайвий пазл. Такий чужий та недоречний, але я надаю яскравості та повноцінності. Без мене всі пазли б були сірими. Тож нову мудрість я вам даю: будьте пазлами абсолютно іншими та не втрачайте свою особливу індивідуальність.

Особистий запис 08. 03. 2024
Одно в цьому житті я так і не зміг зрозуміти. За що кохають? За що люблять? З дитинства нам говорили: не бути поганим, бо поганих не люблять, а бути хорошим і добрим їх люблять завжди. Ага. Тільки виявляється, що і поганих люблять, а хороших ні. Якщо був спочатку хорошим потім став поганим, то за це тільки ще більше зненавидять. "Люблять за те, що ти є". Маячня. Немає в цьому ніякої об'єктивності. Заплутався я...

Особистий запис 25. 03. 2024.
Останім часом почав помічати, що час пришвидшився, а іноді й зупинився зовсім. Можливо це особливості сприйняття моєї психіки. Так ні ж. Кого не спитаю всі так само вважають. Схоже що світ колективно зійшов з розуму