Розділ XX
Раптом прокинувся і вже 20.
Особистий запис 13. 09. 2023.
Мені 20. Я безперспективний, безробітний і майже безталаний. Чого я досяг? Де звернув? На якому шляху опинився. Цими питаннями я часто запитуюсь. Головне, певно що, продовжити жити далі. Мріяти, не розучитися дихати та кохати. Мені 20 і це початок нового розділу.
Особистий запис 25. 09. 2023.
Трохи раніше я сприймав виклики долі як силу, як гідність. Мені подобалося це відчуття сили. Немов стоїш міцно на ногах, а ці злі хвилі так і намагаються тебе збити. На зло цим бідам пройшов багато чого на своєму шляху. Зараз же здається ніби програв це життя. "Невже я на це все заслуговую?". Може я втомився, може вигорів, а може потихеньку здаюся. Не знаю. Але поки я думаю - я існую. Спочатку прожити один з нестепрних днів, потім тиждень, потім весь місяць може бути сповнений шаленими подіями, рік, якийсь тривалий період. Гляди а там і життя проживеш.
Особистий запис 29. 09. 2023.
Я дивлюся на неї... вона така прекрасна. А я? Хто я? Німий образ у погляді людей чи значима постать? Я відгук чи я повноціне звучання твоєї душі? Мені здається, що мене навіть не існує. Приємно відчувати себе не існуючим. Не бути в центрі їхньої клятої нічого не вартої уваги. А от колись... Та що там колись: Я жив, а зараз не впевнений навіть у своєму існуванні. Рано чи пізно я загублюся, розчінюся у вашій пам'яті. Людина котра ніколи не існувала.
Особистий запис 01. 10. 2023.
Солодкий цвіт осені. І хатки, що ліниво розкинулись. Кожна з них пустіє по своєму, а пошарпані вікна та двері через десятки минулих літ не втратили своєї антуражності. Вони вже готувалися до зимівлі.
Особистий запис 13. 09. 2023.
Мені 20. Я безперспективний, безробітний і майже безталаний. Чого я досяг? Де звернув? На якому шляху опинився. Цими питаннями я часто запитуюсь. Головне, певно що, продовжити жити далі. Мріяти, не розучитися дихати та кохати. Мені 20 і це початок нового розділу.
Особистий запис 25. 09. 2023.
Трохи раніше я сприймав виклики долі як силу, як гідність. Мені подобалося це відчуття сили. Немов стоїш міцно на ногах, а ці злі хвилі так і намагаються тебе збити. На зло цим бідам пройшов багато чого на своєму шляху. Зараз же здається ніби програв це життя. "Невже я на це все заслуговую?". Може я втомився, може вигорів, а може потихеньку здаюся. Не знаю. Але поки я думаю - я існую. Спочатку прожити один з нестепрних днів, потім тиждень, потім весь місяць може бути сповнений шаленими подіями, рік, якийсь тривалий період. Гляди а там і життя проживеш.
Особистий запис 29. 09. 2023.
Я дивлюся на неї... вона така прекрасна. А я? Хто я? Німий образ у погляді людей чи значима постать? Я відгук чи я повноціне звучання твоєї душі? Мені здається, що мене навіть не існує. Приємно відчувати себе не існуючим. Не бути в центрі їхньої клятої нічого не вартої уваги. А от колись... Та що там колись: Я жив, а зараз не впевнений навіть у своєму існуванні. Рано чи пізно я загублюся, розчінюся у вашій пам'яті. Людина котра ніколи не існувала.
Особистий запис 01. 10. 2023.
Солодкий цвіт осені. І хатки, що ліниво розкинулись. Кожна з них пустіє по своєму, а пошарпані вікна та двері через десятки минулих літ не втратили своєї антуражності. Вони вже готувалися до зимівлі.
Коментарі