Старі записи до нового року
Нові записки. Дивний період мого життя.
Далі буде (?)...
Ще не все
Життя поділилося на два етапи
Із недавніх
Кожний місяць як окремий етап життя
То на якому шляху я опинився?
Мені потрібна перезагрузка
Розділ XX
Шлях і є ціль
Гадки про сенс
Записки невидимому психологу
Наче вже ліпше
Моє кричуще "Я"
Нові думки в голос
Вся мудрість від Бога
Внутрішнє самогубство
Куди летить час?
Тікати від реальності (?)
Припливи ейфорії
Повідомлення для тих, хто не прочитає
Вибір без вибору
Вибір без вибору
Час переосмислень, сумніви, внутрішня боротьба продовжується, ілюзія вибору

Особистий запис 09. 09. 2024
Найбільша моя помилка полягала в тому, що я постійно вагаюся і не вмію довіритися Богу, покладаючись на власний вибір. Та Він з кожним разом розвінчує мої сумніви. Хіба я можу сумніватися в Ньому після всього, що він зробив в моєму житті? Як же велично Він проникає в моє серце і душу і розум. Хіба я не є свідком чуда Божого. Він во істину велика сила і втіха. І коли, здавалося б для людини це абсурдно і неможливо, для Бога ж немає нічого неможливого.

Особистий запис 10. 09. 2024
Очікування смерті, гірше самої смерті. Тільки перемога і світлий шлях надалі або ж ганебна поразка. Треба йти до кінця. Хоч це мені, чесно кажучи набридло та я не маю іншого виходу.

Особистий запис 12. 09. 2024
"Я відчуваю себе засохлою квіткою" писала вона мені ще у далекому листопаді 2022 року. Проте зараз, з іншим вона розквіла і сяє. Хіба ж я не можу радіти цьому? Колиб я знав, що вона щаслива, тоді і я відчуваю спокій. І байдуже хто тепер новий доглядач тієї квітки.

Особистий запис 15. 09. 2024
Я вперше за довгий час відчув спокій. Спокій у суміші з дереалізацією. Розчиняло мене в цій ейфорії. Хоч все по старому виглядало бутафорним і яскравим, а спогади вигадкою мене це вже не бентежило. Я мов дерево, що прожило триста років і залишалось спокійним
© Йоганн Верес ,
книга «Особисті записи».
Коментарі