Старі записи до нового року
Нові записки. Дивний період мого життя.
Далі буде (?)...
Ще не все
Життя поділилося на два етапи
Із недавніх
Кожний місяць як окремий етап життя
То на якому шляху я опинився?
Мені потрібна перезагрузка
Розділ XX
Шлях і є ціль
Гадки про сенс
Записки невидимому психологу
Наче вже ліпше
Моє кричуще "Я"
Нові думки в голос
Вся мудрість від Бога
Внутрішнє самогубство
Куди летить час?
Тікати від реальності (?)
Припливи ейфорії
Повідомлення для тих, хто не прочитає
Вибір без вибору
"Час перезавантаження вичерпано"
Крок назад чи невідоме попереду?
Вибір чи все ж таки доля?
Застряг у колі моральних перероджень
Тікати від реальності (?)
тікати від реальності ок? мене вона не приваблює. проблеми тільки в голові.

Особистий запис 01. 06. 2024
Повернувшись додому я кожного дня згадував ту зустріч. Прокидаючись кожного клятого ранку перші думки в голову лізли про зустріч. Я хотів потрапити в часову петлю. Крутитися як хом'як в колесі вічність в тому дні. Допоки він не пройде ідеально, щоб не було тоді сліз і розпачу. Щоб не зводило з розуму це безумство. Повторення одного й того самого кожного дня, кожного ранку. Залишитись там на тій набережній Дніпра назавжди, тримаючи її руку.

Особистий запис 02. 06. 2024
Настане та мить коли вона згадає про моє існування. І тоді я знову упаду з неба на землю, приземлюсь ніби на твердий бетон. Оговтаюсь ніби від сну. Чи потрібно це мені? Важко сказати. Це моє особисте й таке не значуще, але мені так легше. Закон. багато думаєш - пиши, мало думаєш - читай.

Особистий запис 03. 06. 2024
В моїй молодості не було ніякої омріяної романтики, окрім вигаданої, окрім тієї, що була у снах. І нехай мені вже 20, життя неминуче йде повз. Як і зорі на небі та інші небесні світила, що летять у просторі німої безодні. Життя воно ось. У відзеркаленні крапель води з неба, у пташиному співі і у гілках дерев, що помалу гойдалися з вітром.

Особистий запис 06. 06. 2024
Я давно не відчував такого почуття як зараз. Ніби крила за спиною та розум очистився. Ніби любов, тільки глибше, але не схоже на болюче палке кохання. Мені вперше за кілька років не хотілося щезнути, або забутися. Я відчував себе по новому. Цілком нове відчуття, воно надихало мене, живило своїми напливами. Ніби знову відчув себе живим.
© Йоганн Верес ,
книга «Особисті записи».
Припливи ейфорії
Коментарі