Від автора
Пролог
Розділ 1. Навчальні будні
Розділ 2. Жовта команда
Розділ 3. Тінь
Розділ 4. Перша гра
Розділ 5. Дівчина в чорному
Розділ 6. Світло
Розділ 7. Рада
Розділ 8. Храм
Розділ 9. Крила
Розділ 10. Зустріч на балконі
Розділ 11. Плани змінюються
Розділ 12. Кам'яна пастка
Розділ 13. Повернення до звичайних буднів
Розділ 14. Ковзанка
Розділ 15. Щось пішло не так...
Розділ 16. Без пояснень
Розділ 17. Розтлумачити дивовижу
Розділ 18. Пропозиція
Епілог
Епілог

У двері тихенько постукали. Джесіка відвела погляд від вікна й ліниво промовила:

– Заходьте.

До кімнати увійшов стрункий чоловік у діловому костюмі. Він мав темно-каштанове коротке волосся і темні вузькуваті очі, що здавалися трохи примруженими. Його обличчя не видавало жодних емоцій, він видавався повністю серйозно налаштованим на розмову.

– Доброго дня, – ввічливо привіталася Джесіка, натягнувши посмішку. – Чим можу допомогти?

– Вітаю, – його голос був низьким і дещо тихим. – Я завітав до вас з пропозицією.

Чоловік підійшов і сів на крісло біля столу, напроти Джесіки.

– Я слухаю, – мовила жінка.

– Це зовсім не стосується бізнесу. Я до вас завітав за… особистими мотивами. Пропоную Вам співпрацю.

Джесіка насторожилася й оцінююче зміряла його поглядом.

– Спершу, скажіть, хто Ви, – мовила врешті Джесіка.

– Поки що називатимеш мене Волсем, – чоловік одразу перейшов на «ти». – А пропозиція тебе однозначно має зацікавити, адже вона стосується однієї ясновидиці на ймення Гаврилюк Марта.

Джесіка кілька секунд ще похмуро дивилася на нього, а тоді набік посміхнулася й сіла на стілець навпроти чоловіка.

– Що ж, я вислухаю, – промовила вона.

– На рахунок цієї особи наші мотиви співпадають. Тож я думаю, ти не лише уважно вислухаєш мене, а й погодишся на мою пропозицію…

– Побачимо. Все залежить від того, що ти мені запропонуєш.

– Ні-і… все залежить від Долі.

Обличчя чоловіка прикрасила хитра широка посмішка, а очі гарячково зблиснули. Його поведінка уже викликала цікавість, тож Джесіці вже дуже хотілося почути, що ж запропонує ця вельми цікава особа…

***

Марта набрала в груди повітря й гучно видихнула, аби налаштуватися. Тоді набрала номер – з трубки почулися гудки

– Директор Національної дослідницької групи, – пролунав голос. – Слухаю Вас.

– Це Марта Гаврилюк. Телефоную на рахунок Вашої пропозиції… думаю мене це зацікавило.

– Чудово. Тоді домовимося про зустріч…

© Juli Pencil,
книга «Обдаровані. Чорний воїн».
Коментарі