Кацапи

Кузаня

Не читай мені свої кацапскі вірші, Я чути лиш бажаю рідну мову... Вже так багато "вірних українців", Що просто позабули рідне слово... Вже так багато тих, хто просто їде, Чи не болить, цікаво, їх душа? Моя лиш тут, на Україні лине... Де все моє: і море і земля... Моя лиш тут знаходить сенс і спокій, Лиш тут я згодна віддавать життя. Та що ти там несеш про твір високий? Кацапська мова, стала як сміття... І не кажи мені, що я націоналіст, Згадаєм Достоєвського хоча б... Так він же там ненавидів весь світ, Лиш мову, що кацапська, поважав. Давай згадаєм Горькова, мій друже, Бо нас він лиш "нарєчієм" вважав... Тепер на зарубіжній вчимо дуже, Всіх тих хто тільки смерті нам бажав! У чому "фішка" вчити нам кацапів, У чому "фішка" вчити їхню мову? Ми самі живимо серед кайданів, Ми самі одягаймо їм корону! Це все так тупо, з тупості закони. Моїй душі не жить спокійно з цим... Всім тим, хто зрозумів мене - поклони, Всім тим, для кого я не шовініст...

2020-01-31 07:57:22

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Влад Котов

👍

Відповісти

2020-02-01 14:36:57

1

Rin Ottobre

Велично, душевно і правдиво.

Відповісти

2020-02-03 18:46:24

1

Памс

Чудовий вірш.

Відповісти

2020-03-28 20:30:21

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5195

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3739