Кацапи
Кузаня
Не читай мені свої кацапскі вірші, Я чути лиш бажаю рідну мову... Вже так багато "вірних українців", Що просто позабули рідне слово... Вже так багато тих, хто просто їде, Чи не болить, цікаво, їх душа? Моя лиш тут, на Україні лине... Де все моє: і море і земля... Моя лиш тут знаходить сенс і спокій, Лиш тут я згодна віддавать життя. Та що ти там несеш про твір високий? Кацапська мова, стала як сміття... І не кажи мені, що я націоналіст, Згадаєм Достоєвського хоча б... Так він же там ненавидів весь світ, Лиш мову, що кацапська, поважав. Давай згадаєм Горькова, мій друже, Бо нас він лиш "нарєчієм" вважав... Тепер на зарубіжній вчимо дуже, Всіх тих хто тільки смерті нам бажав! У чому "фішка" вчити нам кацапів, У чому "фішка" вчити їхню мову? Ми самі живимо серед кайданів, Ми самі одягаймо їм корону! Це все так тупо, з тупості закони. Моїй душі не жить спокійно з цим... Всім тим, хто зрозумів мене - поклони, Всім тим, для кого я не шовініст...
2020-01-31 07:57:22
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Влад Котов
👍
Відповісти
2020-02-01 14:36:57
1
Rin Ottobre
Велично, душевно і правдиво.
Відповісти
2020-02-03 18:46:24
1
Памс
Чудовий вірш.
Відповісти
2020-03-28 20:30:21
1
Інші вірші поета
Ближче до неба (Пісня) Сховок серця в таємниці душі: Останнє поличчя в 26 строфах . Ніч
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1359