Кацапи

Кузаня

Не читай мені свої кацапскі вірші, Я чути лиш бажаю рідну мову... Вже так багато "вірних українців", Що просто позабули рідне слово... Вже так багато тих, хто просто їде, Чи не болить, цікаво, їх душа? Моя лиш тут, на Україні лине... Де все моє: і море і земля... Моя лиш тут знаходить сенс і спокій, Лиш тут я згодна віддавать життя. Та що ти там несеш про твір високий? Кацапська мова, стала як сміття... І не кажи мені, що я націоналіст, Згадаєм Достоєвського хоча б... Так він же там ненавидів весь світ, Лиш мову, що кацапська, поважав. Давай згадаєм Горькова, мій друже, Бо нас він лиш "нарєчієм" вважав... Тепер на зарубіжній вчимо дуже, Всіх тих хто тільки смерті нам бажав! У чому "фішка" вчити нам кацапів, У чому "фішка" вчити їхню мову? Ми самі живимо серед кайданів, Ми самі одягаймо їм корону! Це все так тупо, з тупості закони. Моїй душі не жить спокійно з цим... Всім тим, хто зрозумів мене - поклони, Всім тим, для кого я не шовініст...

2020-01-31 07:57:22

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Влад Котов

👍

Відповісти

2020-02-01 14:36:57

1

Rin Ottobre

Велично, душевно і правдиво.

Відповісти

2020-02-03 18:46:24

1

Памс

Чудовий вірш.

Відповісти

2020-03-28 20:30:21

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5835

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6028