Кацапи
Не читай мені свої кацапскі вірші, Я чути лиш бажаю рідну мову... Вже так багато "вірних українців", Що просто позабули рідне слово... Вже так багато тих, хто просто їде, Чи не болить, цікаво, їх душа? Моя лиш тут, на Україні лине... Де все моє: і море і земля... Моя лиш тут знаходить сенс і спокій, Лиш тут я згодна віддавать життя. Та що ти там несеш про твір високий? Кацапська мова, стала як сміття... І не кажи мені, що я націоналіст, Згадаєм Достоєвського хоча б... Так він же там ненавидів весь світ, Лиш мову, що кацапська, поважав. Давай згадаєм Горькова, мій друже, Бо нас він лиш "нарєчієм" вважав... Тепер на зарубіжній вчимо дуже, Всіх тих хто тільки смерті нам бажав! У чому "фішка" вчити нам кацапів, У чому "фішка" вчити їхню мову? Ми самі живимо серед кайданів, Ми самі одягаймо їм корону! Це все так тупо, з тупості закони. Моїй душі не жить спокійно з цим... Всім тим, хто зрозумів мене - поклони, Всім тим, для кого я не шовініст...
2020-01-31 07:57:22
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Влад Котов
👍
Відповісти
2020-02-01 14:36:57
1
Rin Ottobre
Велично, душевно і правдиво.
Відповісти
2020-02-03 18:46:24
1
Памс
Чудовий вірш.
Відповісти
2020-03-28 20:30:21
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3081
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3616