Безпомічна
Безпомічна у тиші моря, У часи світової ночі, Безпомічна у бажанні бути собою, У сподіваннях не лити сльози дівочі, Безпомічна у небесному вогні, На дні глибоководних океанів, Безпомічна у зимовій мглі, І на росах квітів ранніх, Безпомічна у тиші широкого поля, На вершинах могутніх гір, Безпомічна у пориві до волі, У розмаїтті своїх зневір, Безпомічна у бутоні пахучої троянди, У зелених широколистих лісах, Безпомічна у букеті гірської лаванди, У місячному світлі на небесах, Безпомічна, бо вогнем палаю, Бо з надією простягаю руки до сонця, Безпомічна, бо в сумі веселу пісню співаю, Бо немає у душі для високих почуттів віконця, Безпомічна, бо я знаю і не знаю чого бажаю, Бо я сміюся в сльозах, Безпомічна, бо чутливе серце маю, Бо всю душу виливаю у віршах.
2020-10-25 20:36:57
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Красиво. В якомусь сенсі тебе розумію.
Відповісти
2020-10-25 22:00:20
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую😌
Відповісти
2020-10-26 04:53:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1651
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1624