Безпомічна
Безпомічна у тиші моря, У часи світової ночі, Безпомічна у бажанні бути собою, У сподіваннях не лити сльози дівочі, Безпомічна у небесному вогні, На дні глибоководних океанів, Безпомічна у зимовій мглі, І на росах квітів ранніх, Безпомічна у тиші широкого поля, На вершинах могутніх гір, Безпомічна у пориві до волі, У розмаїтті своїх зневір, Безпомічна у бутоні пахучої троянди, У зелених широколистих лісах, Безпомічна у букеті гірської лаванди, У місячному світлі на небесах, Безпомічна, бо вогнем палаю, Бо з надією простягаю руки до сонця, Безпомічна, бо в сумі веселу пісню співаю, Бо немає у душі для високих почуттів віконця, Безпомічна, бо я знаю і не знаю чого бажаю, Бо я сміюся в сльозах, Безпомічна, бо чутливе серце маю, Бо всю душу виливаю у віршах.
2020-10-25 20:36:57
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Красиво. В якомусь сенсі тебе розумію.
Відповісти
2020-10-25 22:00:20
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую😌
Відповісти
2020-10-26 04:53:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1576
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1413