Ранок нового дня. Сьогодні буде моє перше заняття.  Хоча я сумніваюсь, що зможу володіти іншою магією окрім темної.
Сонце світить прямо в вікно, таким теплим та яскравим промінням. А мені ще досі не віриться, що я зараз в Англії!
- А... -" Він ще спить!  Просто чудово!  Але... Він такий милий коли спить " - (Тоука мимоволі посміхнулася) - " Стоп! Що я таке кажу?! Потрібно вставати!  І швидко! " - подумала вона та почала збиратися.


Через пів години.

- "Він ще досі спить! Скільки зараз годин?  Може я занадто рано прокинулась.... 9:47 ранку! Якого біса він ще спить!? Нам в 12 потрібно бути вже в міській школі магії! А до неї їхати звідси годину!" - Вставай!!! Псевдо учитель,  вставай! - кричить Тоука,  будячи свого вчителя.
- А?  Що?  Вже ранок?  Можна ще 5 хвилиночок полежати? - сказав він з просоня.
- Яких 5 хвилиночок!? 9:50!  Вставай!
- Добре, добре встаю. - сказав він та встав.
- " Боже, веде себе як дитя. Піду я поїм,  а то невідомо скільки він буде збиратися"

11:56
- Ну ось ми і приїхали, а ти хвилювалася, що ми запізнимось
- Так не треба було, так довго спати!
- Мені, що вже спати не можна? Сама ж нещодавно тоді прокинулася.
- Але ж мене ніхто не будив.
- Проїхали. Ходімо, а то реально запізнимось. 
Вони зайшли в школу. Там було багато учнів, незважаючи на те що зараз канікули, схоже багато хто тут вчиться і зараз. Хоча його це зовсім не хвилювало. Він шукав когось серед натовпу. І через 10 хвилин пошуку не він знайшов, а його знайшли.
- Давно не бачились, Рен.
- Вже як два роки.
- Егеж. А я так бачу, що в тебе з'явилася учениця. Дозволь представитися. Мене звати Річард, а тебе як, юна леді?
- Тада Тоука, приємно познайомитися....
- Для тебе я вчитель.
- Вчителю Річарде.
- Чому ти його називаєш вчителем, а мене ні!? - запитав псевдо учитель.
- А ти заслужив? Щось я дуже сумніваюсь.
- Мені ще заслужити потрібно це!?
- А що тут такого?
- Слухайте,  а може перестанете сваритися?  На нас усі дивляться...
- Ходімо. - мовили вони обоє.

Через 5 хвилин вони були в тренувальній залі. На диво там нікого не було.
- І так тепер приступимо до вивчення світлої магії.
- А я взагалі зможу володіти нею?
- Звісно, якщо він тебе обрав, то це безсумнівно.
- Тобто?
- Я знаю, що всім кажуть: "Маг може володіти лиш одним типом магії". Насправді це не так. Є виключення. Такі маги народжуються дуже рідко.
- Тобто я одна з них!?
- Так.  А тепер приступимо до вивчення магії.  У нас є час до 14 години. Так як після сюди прийдуть учні. Вони тут будуть до 18. Просто скоро будуть змагання.
- Тобто я буду займатись всього лиш 2 години на день?
- Звісно, ні.  Я тебе буду вчити. - сказав мій псевдо учитель.
- Тобто ти мене будеш вчити!?
- Щось не влаштовує? Я попросив його позайматися з тобою так, як він добре все пояснює.  От і все.
- Ясно... - разчаровано сказала я.
- Я поясню тобі основи і все. Далі ви вже самі. Буду вчити тебе десь на протязі 7-14 днів. Так, що... Надіюся на тебе!
- Добре! Поїхали! - мовила я
І з цього моменту почалося перше тренування Тоуки білої магії.  На диво для неї,  вона все добре засвоювала,  а саме головне... Вона змогла використати світлу магію!

Після тренування
- Ти чудово все схоплюєш на льоту.
Схоже проблем з тобою не буде.
- Я була в двадцятці найкращих учнів академії. Це не дивно, але... я може володіти світлою магією...
- Знаю, ти зараз шокована. О, точно! Рен, у мене там сестра на околицях міста дім здає в оренду. Недорого. Він чудово підходить для тренування.
- Справді!?
- Так, якщо хочеш я можу сказати їй те, що тобі потріно житло з твоєю ученицею.
- Дякую!  Велике тобі дякую!
- Так... Дозавтра тоді.
- Добре.
На цьому ми розійшлися. Після у мене почався тяжкий тиждень тренувань. Мене тренував вчитель Річард та мій типу "учитель".
Але було дійсно цікаво. Та і він виявився непоганим сенсеєм на диво. Річарда мене вчив всього лиш 7 днів, але за ці дні я вивчила все, що вчать в цій школі за пів року. Він був шокований. Але вчитель сказав, що це лише початок, а далі буде ще складніше.