Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава20
Глава 1
Ранок :

Прокидаюся від того, що чую, як мій, який поставила ще ввечері, щоб не запізнитись, розбудив майже всіх. Одразу встаю і вимикаю його , потім дивлюся у вікно , і бачу що сніг так і не випав, а вже між іншим початок грудня, щось зима цього року запізнюється . Трішки помилувалась і, направляюсь до ванної кімнати, щоб привести себе в порядок і до речі сьогодні мій перший день в новій школі , а ще як на зло одинадцятий клас . Зовсім недавно ми переїхали до Львова, через те, що  батька( якого звати Ярослав) підвищили,і ми змушені були переїхати до цього чудового міста Львова . Мені доречі 17, на вигляд я невеличка 160 , з довгим каштановим волосся , яке трішки підкручкується знизу , голубі як небо очі, круглі щітки і пухкетькі губи  , які до речі передали мені від мами Олі. Вона є хранительнецею нашого сімейного вогнища. Заради сім'ї вона готова на все, так само як і батько. Вони для нас приклад добрий, люблячих батьків. 

  • Доню, ходи снідати - гукає з кухні мама.
  • Добре , вже іду - коли я прийшла і сіла за стіл мене чекав чай з малинкою і млинці, які я просто обожнюю.
  • Ну що ти готова до першого дня в школі? - питає тато.
  • Готова, але мені страшно, як мене с приймуть нові однокласники - відповіла йому, і побачила як на кухню заходить Даня (мій рідний брат) вже повністю зібраний. Раніше мені не доводилось змінювати школу, всі одинадцять років я навчалась в одній школі.
  • Доброго ранку - привітався брат.
  • Бачу ти вже готовий - зі сміхом показує на хлопця, який зайняв своє місце за столом.
  • Так, смачного - відповідає хлопець і починає начинать млинці.
  • Смачного, синку - мило відповіла мама.
  • Діти, сьогодні я вас відвезу - наголосив батько.
  • Добре - майже одночас відповіли з Данею - мамо дякую за сніданок, я піду збиратись.
  • Біжи доню - відповіла мама.
 

Я швидко направилась до своєї кімнати  одразу направилась до шафи, відкрила її. 

  • Що сьогодні одягти? - запитання я саму себе, але довго думати мені не прийшлось, взагалі я не люблю годинами стояти і думати що одягнути, зазвичай я швидно збираюсь, так само було і цього разу, адже я вибрала сині джінси з високою посадкою і білий гольф, волосся завязался у кінський хвіст і з переду випустила дві прядки, підмалювала блиском губи, очі тушшю і розчисала брови . Взяла сумку і пішла на вихід , де якраз збирався тато і Даня.  Так як надворі вже пізня зима , зверху я на кинула пальто, адже повітря вже холодне , хоча снігу ще не має, але мороженое зранку все сильніший і сильніший.
  • Все люба , ми поїхали - прощається тато до мами.
  • Добре - відповіла мама коли вийшла з кухні, потім підійшли і поцілувала всіх .
  • Не сумуй тут без  нас - мило повідомляє мамі
  • Не буду, їдьте, ато запізнетесь - відповіла вона.
  • Бувай - відповідаю мамі.
 

Я завжди дивуюся , як через стільки років вони дивляться один на одного наче вчора закохалися. 

Ми всі троє спустилися ліфтом з третього поверху і підійшли до татової машини , вона була припарковался біля будинку. Доки ми їхали в школу, я вирішила прогортати стрічку Instagram , подивилась нові пости подруг і лайкнула іх і не помітила, як ми зупинилися біля школи.

  • Ну все діти приїхали - повідомляє батько.
  • Дякую , що підвіз - цілую тата в щічку, і прощаються, тим часом, як брат вже  знаходить  на подвір'ї школи.
  • Бувай - прощається він.
Як  тільки я вийшла з автомобіля я побачила велику школу, в рідному місті вона була значно менше. Потім я швидко пішла до вхідних дверей. Мені здалося, я ще так ніколи не хвилювалась , як тоді,  але  як  тльки я знайшла до школи я побачила надпис " Роздягяльня " , і одразу направилась до неї,  але до кінця мені спокійно не вдалося бо зіштовхнулись з якоюсь дівчиною 

  • Вибач, я не хотіла - почала просити пробачення, адже справді не помітила її, бо роздивлялась нове приміщення, в якому мені потрібно буде закінчувати школу.
  • Нічого, це я спішу , я тебе тут ще не бачила, ти новенька? - поцікавилися дівчина  .
  • Так, я Соня - знайомлюсь з дівчиною середнього росту з риженькими кучерями, зеленими очима і надзвичайно красивою фігурою.
  • Юля, приємно познайомитись - протягає мені руку.
  • І мені - мило всміхаюсь дівчині.
  • А ти в який клас  ідеш? - питає вона, коли ми вже здали свій верхній одяг.
  • 11-В - відповідаю її
  • Що справді, я теж з 11-В , оце зустріч - радісно відповідає вона.
  • Тепер я буду хоть з кимось знайома - радісно відповідаю їй.
  • Доречі я можу провести тебе до нашого класу, бо якщо ми зараз не почнемо підніматися то Наталія  Іванівна  знову зробить не заплановану самостійну, а ще можеш сісти біля мене.
  • Чудово - на радащах обняла Юлю.
  • Ходімо - не знаю чому, але моє хвилювання залишилось позаду , я взагалі була на " Сьомому небі від щастя "   , ажде я вже знаю когось з свого класу, і вона досить мила дівчина. Ми швидко піднялися на 2 поверх і дійшли в самий кінець каледору.
  • Ну все ми дійшли - зупиняється біля одного з кабінетів і показує на двері з надписом 11-В.
  • Захоть не бійся , в нас досить дружній клас - запевняє вона мене.
  • Я не боюсь - сміло відповідаю. Дівчина заходить в клас і я прямую за нею
  • Всім привіт, подивіться кого я вам привела - радісно повідомляє однокласникам.
  • Знайомтесь це Софія вона буде разом з нами навчатись - знайомить вона нас.
  • Всім привіт - вітають, вже  з новими однокласниками.
  • Ну привіт, ти не бійся прохоть, ми не кусаємось - вітається хлопець з останніх парт.
  • Сонь, сідай - кличе мене Юлька до третьої парти біля вікна. Я швидко дійшла до потрібної парти і як тільки я присіла, обернутися дві дівчини , які сиділи попереду.
  • Привіт, я Маша - швидко представляє себе одна  з дівчат з каштановим волоссям по плечі і з карими вузькими очима.
  • А я Аня - говорить друга з дівчат в якої сірі очі і довше волосся.
  • Приємно познайомитись, думаю ви вже чули що я Софія, але  можна просто Соня - насправді я більш люблю коли на мене кажуть Софія, але всі кажуть Соня і я так звикла, іноді я навіть не відкликаюся  на Софія одразу,  бо думаю що то не до мене.
  • Доброго дня діти, я чула що в нас поповнення - раптово до класу зайшла вчителька років з пятдесяти.
  • Доброго дня - вітоємось всі разом
  • Так, мене звати Софія - підіймаю і відповідаю їй
  • Добре, сідай - повідомляє і диктує тему сьогоднішнього уроку.
  •  
Мені сподобалось, як Наталія Іванівна доступно пояснила тему з  украхнської мови, в старій школі в нас був досить не поганий вчитель тому мені легко давав цей предмет. 

  • Що в нас наступне? - питає Маша.
  • Хімія - відповідає на запитання Аня.
  • Дівчата в мене є одна ідея - радісно повідомляє Юлька.
  • Яка? - цікавлюся.
  • Після уроків ми йдемо гуляти і що одно познайомився тебе з містом, і самі блище познайомимось.
  • Добре , але тільки не довго в мене після математика - відповідає Аня
  • Я за - кажу Юлі, коли ми вже вийшли класу.
  • Тоді домовились - весело відповідває Маша.
  • Пішли щось перекусимо? - пропонує Анька
  • Я тільки за - підтримую Аню
 

З дівчатами було весело, ми так і не помітили, як закінчився сьомий урок. 

  • Сьогодні день пройшов досить швидко - розповідає  Маша .
  • Так, Сонь як тобі наша школа? -запитує Юля
  • Мені дуже сподобалось і клас дуже дружній - так мені справді сподобалась нова школа, тут дуже гарні викладачі і клас мене добре прийняв. Подивимось, як далі буде.
     

     Привіт мої любі читачі . Мені дуже приємно що саме ти почала ( почав) читання цієї історії. Це мою перша книга, я дуже хвилююсь, буть ласка підтримайте мене ❤❤❤ . 

                                                                                                   Ваша Yevhenia

© evgenia _05 ,
книга «Хто я?».
Коментарі