Глава 4
- Ну кажи швидше, що сталося - занепокоїно питає Юля.
- В нас новий учитель фізичної культури, такий , красавчик - радісно викликає дівчина, і в цей момент на нас покосилось майже половина учнів .
- Та не може бути, за цілих два навчальні роки до нас ніхто не приходив а тут за тиждень Соня , Марк Дмитро Олексійович та ще один вчитель, ніколи не повір'ю. - розповідає свою версію Аня, коли надкушує шматочок піци.
- Ну чому, я на власні вуха чула, як Олександер Петрович, розповідав йому про його роботу, і навіть ключі дав - далі стоїть на своєму Маша.
- А я думаю, що це ти нас так обдур'юєш, так мовити за те, що залишили тебе одну в розд'ягальні - розмірковує Юля.
- Та ні, навіщо це мені - обурюється Машка.
- Ну не знаємо, не знаємо - відповідаю.
- Зараз підемо і подивимось - відповідає Аня.
- Смачного - пропоную продовжити прийом їжі , бо з такими розмовами ми не зможемо наїстися.
- І тобі - відповіла Аня.
Ми з дівчатами якраз закінчили прийом їжі, коли продзвенів дзвінок і ми направились до спортзалу.
- Ось бачите, що я вам говорила - радісно вигукує Маша.
- Нічого собі - шоковано відповіла Аня
- А ми думали, що ти нас обдур'юєш - так само шоковано відповідала.
- На ні, ось зараз познайомимось, а він нічим не гірший за історика.
- Ну так він красунчик - запевняю Машу.
- Так діти всі до мене, будемо знайомитись - повідомляє учитель, доволі міцної статури десь до двох метрів, з чорнявим волоссям і гарними кари ми очима.
- Добрий день я ваш новий учитель фізичної культури Денис Андрійович, загружати вас не буду, головне пиходіть на уроках вчасно. Думаю ми з вами подружимось . - представився учитель і в кінці мило посміхнувся.
- Ми так само думаємо - підтвердили ми його слова.
- Добре, тоді я іду за журналом, а ви тим часом ставайте в ряд по зросту. Зрозуміло ? - запитух вчитель
- Та, а можна одне запитання? - сміливо запитує Машка.
- Звісно, якщо ще стосується не особистого життя - відповів Денис Андрійович.
- А що сталось з Едуардом Пилиповичом . Чому його звільнили? - з нотками цікавості запитує дівчина.
- Нічого, просто ваш директор набирає новий колектив. - відповів учитель. - є ще щось, що вас цікавить?
- Ні - відповіли учні.
- Тоді робіть те, що я сказав і ми будемо друзями - весело повідомив Денис Андрійович.
- Ну що дівчата, ходімо в ряд - гукає на нас Маша.
- Ходімо - сумно відповіла Аня. Вчора дівчата розповіли мені , що на уроках фізичної культури вони нічого не робили, могли навіть на урок не прийти. Але настав час ламати стереотипи.
- Юль з тобою все добре ? - як тільки я помітила, що дівчина геть зблідла, опустила голову до низу і сховалися за моєю спиною.
- Так, ходімо - запевняє вона мене
- Так, всі стали в строй - швидко відповів учитель і почав перекличку. Я була останньою, а біля мене Юля, доки до нас дійшла черга, то ми вже знудились от так стояти.
- Бойко Юлія - відповів учитель, який стояв навпроти Юля.
- Я - ледь могила дівчина з опущені головою до низу.
- Значить Юля - тихо промовив, але я це почула і дівчина мабуть теж
- Остапчук Софія - нарешті він дійшов до мене
- Я - відповіла останньою і ми почати розминку .
Урок фізичної культури пройшов добре , хлопці як завжди грали волейбол , а дівчата після розминки : одні сиділи в телефоні і слухали музику, інші знімалu TikTok, хтось сидів і повторяв матеріал з біологія, бо саме він був наступним уроком.
Під час урока ми вирішили , що після уроків підемо до місцевого парку, щоб зробити круті кадри, для стрічки Instagram , до речі в Маші виходять дуже круті кадри. Але початку, ще три уроки, а саме біологія, геометрія і українська мова.
Біологія я люблю, тому сорок п'ять хвилин для мене пройшли швидко, відповіла на одинадцять , хоча питання були доволі важкі, але для мене це не страшно
Потім геометрія, проходила добре, але вона мені доволі важко дається, тому потрібно було трохи попрацювати , хоча коли Ярослава Михалівна викликала, мене до дошки, задачу я розв'язала майже самостійно, а це для мене неабиякий успіх.
Ну і українська мова . Розповівши правила і виконавши правила, я повернулась до свого робочого місця.
Після закінчення шкільного дня, ми всі разом направились до пару, Маша всім зробила мега круті кадри. Також ми всі разом пофотографувались і нарправились в те саме каже, куди в перший день переїзду приходили. Бо як Аня стверджувала, там надзвичайно гарний інтер ' єр, і ми мусимо там мусимо зробити хоча б п'ять фотографій . Але дівчина була права, бо фото там вийшло навіть кращі ніж в парку, але іх ще потрібно гарно обробити і закинути в стрічку Instagram.
Коли поверталася додому, вже було п'ять годин. І почала згадувати як сильно все змінилось за один місяць. Як багато нових обличч і людей , з'явилось в моєму житті. Ще недавно, я навіть уявити не могла, що моє життя зміниться на что вісімдесят градусів,. Але з однієї сторони, я навіть рада, що так сталось, адже я від найшла справжній друзів, які підтримимають мене в будь якій ситуацій, за що я їм дуже вдячна. З кожним днем я все більш закохуюсь в це місто, воно заворожує своєю красою , атмосферою, а ці нічні прогулянки, навколо купи снігу , гірлянди, гарячий чай, глінтвейн, радісний сміх малечі, усміхнені батьки, які за ними спостерігають, молоді пари, які ходят , тримаючись за руки і просто радіють, що знайшли один одного. .
Вечір :
З цими роздумами я дійшла до будинку, з вулиці побачило, що на кухні горить світло, а це означає, що мама вже вдома і готує вечер'ю.
- Мам, я вдома - гукнула одразу, як тільки зайшла до будинку.
- Привіт, моя люба, про хоть зараз буде вечер'ю - відповіла мені.
- Добре, я тільки піду помню руки . А тато і Даня вдома? - запитую в неї.
- Даня так, а батько вже їде. Біжи мийки руки і допоможеш мені з салатом - повідомила вона мені.
- Добре, зараз прийду - іду в бік ванної кімнати, мию руки і повертаюсь назад до кухні. На вечер'ю мама приготувала пров, запекла рибу і я ще допомогла їй з салатом. Якраз коли все вже закінчили прийшов тато. Ми за традицією пішли разом вечер'яти.
- Діти, як справи в школі? - цікавиться батько.
- Все ОК - коротко відповів.
- В мене теж все добре - радісно відповіла - а в тебе як справи на роботі? - поцікавилась я у батька .
- Добре, сьогодні підписали вигідний контракт.
- В мене для вас є одна новина - радісно відповіла мама.
- І якаж? - цікавиться батько.
- Як ви дивитесь на те щоб всі разом сходить за покупками до дня Святого Миколая і прикрасити будинок, хоча це ще зарано, але стане більш святково
- А коли саме? - запитує тато.
- В п'ятниць, в мене вихідний, па це через два дня - розповідає мама.
- Якщо в п'ятницю, тоді я не можу - відмовляється батько.
- Я теж не хочу - відповів брат .
- Соня, а ти як на це дивишся? - з останньою надією запитує в мене мама.
- Ця ідея мені подобається, але я зможу тільки після школи - повідомляю свою думку.
- Добре, тоді я за їду за тобою після школи, любий, ти ж залишив нам машину.
- Звісно Люба - в такі моменти я завжди говорю :
- Чому ви такі милі - радісно кажу батькам
- Тому, що ми по справжньому любимо один одного - відповів батько.
- Я мабуть піду вже за уроки, д'якую жа вечер'ю - цілую батьків і іду в свою кімнату.
На те щоб зробити всі уроки, мені знадобилось десь дві години , понімаю прийняла душ і знову пішла дивитись "Рівердейл" .
І ось ми знайомі майже з усіма героями твору . Долучайтесь до обговорень в коментарях. Додавайте книгу до бібліотеки, читайте з задоволенням. Люблю вас ❤❤❤
Коментарі