Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава20
Глава 11
Ну ось новий тиждень і нові можливості . Вчора день був чудовий  , після того  , як ми посиділи в кафе з Юлею  ,  я повернулась додому,  , де мене чекали чарівні вареники, і бабуся, яка приїхала в гості. Ми багато сиділи, розмовляли, бабуся жалілась на те, що не дзвоню і не приходжу в гості, а ще як і всі бабуся сварила маму, що я нічого не їм. Ну це ж бабуся. Попросила  батьків, щоб відвезли її сьогодні додому і допомогли по господарстві. Ввечері ми розмістили бабусю в гостьовій  кімнаті, і самі порозходились по своїм кімнатам. 

 

Зранку, як тільки прокинулась вже відчувала запах чогось смачненького. Швидко вмивши обличчя  направилась до кухні , де вже куховарила бабуся, а мама їй допомагала. 

  • Ой моя люба, ти вже прокинулась - кинулась обіймати мене бабуся.
  • Так, доброго ранку - вітають, і цілую в щоку бабусю і маму.
  • Доброго доню - відповіла мама.
  • Ось, ми вже сирники напекли, оладки допікаємо, чай вже закіпає - хвалиться бабуся.
  • Ой  , я мабуть буду тільки чай - відповідаю.
  • Які тільки чай, ти зараз зїси і оладки і сирники, для кого ми тут стараємось - обурено відповідає і накладає на тарілку те, що перелічила.
  • Як смачно - хвилі її, як тільки відкушую кусочок.
  • А ти ще й не хотіла снідати - переконує бабуся.
  • Дякую бабусю це так смачно  - нахвалюї її.
  • На здоров'я моя люба - відповідає і кладе, ще один кусочок.
  • Мамо , а де тато? - цікавлюся, бо з самого ранку його не бачила.
  • Він ще не прокинувся  , в нього сьогодні вихідний, тому ми поїдемо до бабусі.
  • Я мабуть вже піду збиратися до школи - піднімають з місця -  Дякую за сніданок
  • Не забудь прийти попрощатися  - попереджає бабуся.
  • Звісно бабуню - відповідаю і ховають за дверима
 

Спочатку я направили до ванної кімнати помила зуби , розчесала волосся , а потім пішли до своєї кімнати відкрила шафу  і почала дивитись в чому піду сьогодні до школи і мій вибір зупинився на синіх джинсах і білому гольфу,  макіяжу сьогодні не робила взяла портфель і знову повернулася на кухню 

  • Ну все я пішла бувай  - прощоюсь
  • Навідується до мене і частіше , не забувай про мене -  нагадує бабуся
  • Звісно , як буде час одразу ж приїду  - повідомляю.
  • Буду чекати з нетерпінням - мало не плаче жінка..
  • А я буду сумувати - обіймаю її  .
  • Я теж - також обіймає.
 

 

 

З бабусею в нас завжди були дружні  стосунки . Вона з дитинства мене виховувала , підтримувала була для мене наставницею, багато чого мене навчила . За що я їй дуже вдячна. 

Як тільки я вийшла надвір одразу побачиоа   школярів , які так само пішли до школи  і  так як завжди в вухах були навушники де співала приємна музика , яка мене настроювала на позитивний день.

 Вже в класі є зустрілася з дівчатами там були присутні в майже всі учні , але я так як завжди направили на своє за своє робоче місце 

  • Привіт дівчата - вітаюсь першою.
  • О привіт Ти де пропала всі дні ?- питає Маша
  • Просто була зайнята  - спокійно відповідаю.
  • Чим То це ти була така зайнята ? - так само питає Аня
  • Та так уроки робила , готувалася до ЗНО, воно ж вже недалеко - запевняють їх.
  • Ой це ЗНО як я не хочу його здавати- ниє Маша.
  • Та, що його там здавати, не переймайся здаш - запевняє Юля Машу.
  • Ага звісно здам  , я ж Молодчинка - хвалить себе дівчина.
  • Пішли тоді до кабінету хімії - пропонує Аня.
  • Ой пішли Вона ж  перша , хоча б зробила ті рівняння  - сумно відповідає Юля.
  • Ой зробили вони такі важкі були, що я вчора сиділа над ними довго, потратила багато часу , майже всю неділю потратила на те , щоб готуватись до цих уроків . А що вони мені дадуть ?Та нічого  . А могла десь піти прогулятись, посидіти - скаржиться Маша.
  • Ой Маша ти як завжди - відповідаю їй
  • Та, що як завжди  , пішли вже - піднімаємось на третій поверх де проходить урок хімії.
  • Записуємо дату, класна робота , тема уроку на дошці починаємо урок - як тільки продзвенів дзвінок вчитель активно почав вести урок .  Хімія пройшла добре, рівняння я виконала майже всі правильно, що мене радували тому, що тема  була дійсно важка як на мене .
  • Дівчата що в нас далі? - цікавиться Маша
  • Фізик - відповідаю .
  • Ой це фізика як Та я її не люблю- огризається Аня .
  • Любиш ти не любиш , а все рівно треба  - запевняє Юля.
  • Ой знаю я , що треба йти , пішли посидимо там аніж будемо йти потім- просить Аня.
  • Юля зупиніться, ви можете допомогти мені? - питає звучить
  • Так Сніжана Вікторівна , що таке ?- цікавиться Юля.
  • Можете піти зібрати прикраси із актового залу , які залишилися після дискотеки - просить вона нас
  • Так, звісно чому б і ні - погодилась Маша за нас всіх.
 

 

 

Пішли зробили так , як просила Сніжана Вікторівна і на це потратили цілий урок . Після цього ми направились  до спортзалу де мав відбутися урок фізичної культури. 

  • Ну що ти з ним розмовляла? - питаю у Юлі про ту ситуацію.
  • Ще ні. Незнаю мені так страшно - відпрвідає вона, коли ми вже від стаємо від дівчат.
  • Чого ти , не бійся піди просто вибачся, і все - запевняю її.
  • Ана все . Як я після цього просто  піду і подивлюся йому в очі  - Мабуть я залишу після уроку - сумно відповідає.
  • Добре , як хочеш,  бажаю удачі - обіймаю дівчину, щоб хоч якось заспокоїти її
  • Дякую - обіймає мене. Ціілий урок ми ходили здавали нормативи бігали  , скакали , качали прес, хлопці грали волейбол. Урок виявився виснажливим, тому ми пішли до столової , а Юля залишилося , так, як і обіцяла.  Що там відбувалося не знає ніхто, але я обовязково дізнався, думаю вона мені розповість.
 

  • Соня ти, що нічого не будеш-  питає Маша.
  • Та до мене бабуся приїхала так відгодувала  так , що їсти тепер тиждень не буду - жалуюсь.
  • Ой я знаю як це  , але я не відмовлюся від цієї запашної булочки  - весело відповіда Маша.
  • Ну звісно бери якщо хочеш - запевняю її.
  • Смачного вам - відповідає Аня коли ми вже сидимо за столом .
  • А де Юля ? - питає Маша
  • Вона повернулась до класу , їй щось потрібно було взяти з портфеля - на ходу придумала відмазку , щоб якось допомогти Юлі
  • Зрозуміло Дякую і вам - відповідає Маша . Двчата смачного перекусили, а я просто сиділа і пила чай . Потім ми повернулися до класу де вже чекала Юля
  • Я чекаю подробиць -  сказала так , щоб почула тільки Юля
  • Ну звісно -  якось неоднозначвам відповіла дівчина.
 

 

Я тільки продзвенів дзвінок заходить вчитель геометрії ,  к завжди дата , класна робота і починаємо плідно працювати  . Розв'язувати різні формули  , задачі , теореми . Цей день пролетів досить швидко , я навіть  не помітила, як скінчився сьомий урок . Після цього я вирішила , що добре було б було піти в кафе  , де вчора сиділи з Юлею. Тому попрощавшись із дівчатами , я направила саме туди. На вході я побачила вивіску , що потрібен офіціант тому, я направила саме до  дівчинки , років двадцяти, яка готувала каву , чи чай не пойму , але  я вирішила підійти і познайомитись     

  • Привіт, зробиш будь ласка лате - роблю замовлення і сідаю за барну стійку.
  • Так звісно - починає виконувати  моє замовлення.
  • Я Софія - починаю першою наше знайомство  і простягаю їй руку
  • Агнеса , дуже приємно - потискує руку
  • Я тут побачила у вас вивіску що потрібен офіціант ?- цікавлюся, коли моє замовлення стоїть навпроти мене
  • Звісно шукаємо, вчора ввечері звільнили офіціантку за те , що вкрала гроші  з каси тому зараз шукаємо - спокійним тоном відповідає.
  • Може я знаходжусь на цю посаду - задаю їй питання.
  • Ну не знаю. Тобі скільки років  ? - питає.
  • Сімнадцять - відповідаю
  • Ну неповний робочий день тобі дозволена, але потрібно буде домовлятися і це змішувати з навчанням.
  • А він  злий  - питаю у Агнеси
  • Ні, а точніше я не знаю , я тут також недовго, але прийняв від мене добре - розповідає свою історію дівчина.
  • Якби ж і мені пощастило - сумно відповідаю.
  • Не переймайся, все буде добре, пий своє лате, а то холодне - відповідає Ангеса і показує на чашку.
  • Може йти і ти за компанію зі мною вип'єш - пропоную дівчині.
  • Думаю, що можна я пила тільки зранку - погоджується.
  • Розповіш  мені щось про цю роботу  .
  • Ну що розповідати , робота не важка головне знати користуватися автоматом і швидко ходити, відносити замовлення вчасно. Маєш встигати прийняти закази незважаючи що в тебе двадц'ять людей в кав'ярні чи хотя би дві. Бувають дні , що вже ввечері ти не можем стати на ноги , а бувають такі щоб було всього , десять клієнтів
  • Зрозуміло, а коли шеф буде на місці - питаю у дівчини.
  • Зараз його немає , але завтра після обіду він вже буде - відповідає вона.
  • А можу я тобі дати свій номер телефону , коли завтра він прийде то ти зателефонуєш мені і я під'їду щоб домовитися  за роботу - пропоную їй.
  • Так звісно диктуй номер - я швидко передувала їй номер телефону , , швидко допила своє лате, гарно подякувала , заплатила за свої замовлення , попрощалась і покинула кав'ярню .
 

Вечір : 

Додому я не спішила тому, що знала що в батьків не буде Даня точно вже вдома я не хотіла його бачити, тому просто пішла в парк . Знаю , що потім буду жаліти бо багато уроків на завтра , які потрібно зробити, але все ж таки направилась до парку . Гуляла приблизно годину , а можливо  й більше . Коли вже сильно зголодніла і замерзла тоді направила додому. 

 

  • Агов я вдома  - як тільки заходжу в квартиру гукають з порогу , але мені так ніхто не відповів , тому направили до кухні з надії щось перекусити  , де  зустріла Даню який їх суп.
  • Привіт - вітаюсь першою.
  • Ага - крізь зуби відповів він .
  • Батьки ще не повернулися ? - запитую його
  • Ні - так само грубо відповів він -  ось, я вже до'їв помер за мною тарілку
  • Звісно - що , ще я могла відповісти. Підійшла до плити і почала нагрівати  суп . Швидко прикусивши , помила  посуд.  Після цього  я правилась  до своєї кімнати , де до вечора сиділа за уроками так як кінець року  і на носі всі контрольні . Багато часу витратила  на повтор матеріалу , тому що  школу хочу закінчити на відмінно  , а на це потрібно багато зусиль . А зараз  навіть  не знаю , як я буду змішати роботу з навчанням, але сидіти в батьків на шиї далі я не збираюсь. Вони на мене  вже багато зусиль витратили  виховали, доглядали, годували , одягали. Я рада , хоча б за тебе, що потрапила саме в таку сім'ю.
 

Після цих спогадів на очі знову навернулися сльози, тому я відклала всі уроки так , як думати більше не можу і поринула в міцний сон  . Уночі я відчував , що нібито хтось зайшов в мою кімнату і накрив мене одіялком  . 

 

Сьогодні ось така глава . Не забутьте поставити  ❤❤❤. 

 

 

© evgenia _05 ,
книга «Хто я?».
Коментарі