Глава 11
            
                Ну ось новий тиждень і нові можливості . Вчора день був чудовий  , після того  , як ми посиділи в кафе з Юлею  ,  я повернулась додому,  , де мене чекали чарівні вареники, і бабуся, яка приїхала в гості. Ми багато сиділи, розмовляли, бабуся жалілась на те, що не дзвоню і не приходжу в гості, а ще як і всі бабуся сварила маму, що я нічого не їм. Ну це ж бабуся. Попросила  батьків, щоб відвезли її сьогодні додому і допомогли по господарстві. Ввечері ми розмістили бабусю в гостьовій  кімнаті, і самі порозходились по своїм кімнатам. 
 
Зранку, як тільки прокинулась вже відчувала запах чогось смачненького. Швидко вмивши обличчя направилась до кухні , де вже куховарила бабуся, а мама їй допомагала.
Спочатку я направили до ванної кімнати помила зуби , розчесала волосся , а потім пішли до своєї кімнати відкрила шафу і почала дивитись в чому піду сьогодні до школи і мій вибір зупинився на синіх джинсах і білому гольфу, макіяжу сьогодні не робила взяла портфель і знову повернулася на кухню
 
 
З бабусею в нас завжди були дружні стосунки . Вона з дитинства мене виховувала , підтримувала була для мене наставницею, багато чого мене навчила . За що я їй дуже вдячна.
Як тільки я вийшла надвір одразу побачиоа школярів , які так само пішли до школи і так як завжди в вухах були навушники де співала приємна музика , яка мене настроювала на позитивний день.
Вже в класі є зустрілася з дівчатами там були присутні в майже всі учні , але я так як завжди направили на своє за своє робоче місце
 
 
Пішли зробили так , як просила Сніжана Вікторівна і на це потратили цілий урок . Після цього ми направились до спортзалу де мав відбутися урок фізичної культури.
 
Я тільки продзвенів дзвінок заходить вчитель геометрії , к завжди дата , класна робота і починаємо плідно працювати . Розв'язувати різні формули , задачі , теореми . Цей день пролетів досить швидко , я навіть не помітила, як скінчився сьомий урок . Після цього я вирішила , що добре було б було піти в кафе , де вчора сиділи з Юлею. Тому попрощавшись із дівчатами , я направила саме туди. На вході я побачила вивіску , що потрібен офіціант тому, я направила саме до дівчинки , років двадцяти, яка готувала каву , чи чай не пойму , але я вирішила підійти і познайомитись
Вечір :
Додому я не спішила тому, що знала що в батьків не буде Даня точно вже вдома я не хотіла його бачити, тому просто пішла в парк . Знаю , що потім буду жаліти бо багато уроків на завтра , які потрібно зробити, але все ж таки направилась до парку . Гуляла приблизно годину , а можливо й більше . Коли вже сильно зголодніла і замерзла тоді направила додому.
 
Після цих спогадів на очі знову навернулися сльози, тому я відклала всі уроки так , як думати більше не можу і поринула в міцний сон . Уночі я відчував , що нібито хтось зайшов в мою кімнату і накрив мене одіялком .
 
Сьогодні ось така глава . Не забутьте поставити ❤❤❤.
 
 
            
            
            
            Зранку, як тільки прокинулась вже відчувала запах чогось смачненького. Швидко вмивши обличчя направилась до кухні , де вже куховарила бабуся, а мама їй допомагала.
- Ой моя люба, ти вже прокинулась - кинулась обіймати мене бабуся.
 
- Так, доброго ранку - вітають, і цілую в щоку бабусю і маму.
 
- Доброго доню - відповіла мама.
 
- Ось, ми вже сирники напекли, оладки допікаємо, чай вже закіпає - хвалиться бабуся.
 
- Ой  , я мабуть буду тільки чай - відповідаю.
 
- Які тільки чай, ти зараз зїси і оладки і сирники, для кого ми тут стараємось - обурено відповідає і накладає на тарілку те, що перелічила.
 
- Як смачно - хвилі її, як тільки відкушую кусочок.
 
- А ти ще й не хотіла снідати - переконує бабуся.
 
- Дякую бабусю це так смачно  - нахвалюї її.
 
- На здоров'я моя люба - відповідає і кладе, ще один кусочок.
 
- Мамо , а де тато? - цікавлюся, бо з самого ранку його не бачила.
 
- Він ще не прокинувся  , в нього сьогодні вихідний, тому ми поїдемо до бабусі.
 
- Я мабуть вже піду збиратися до школи - піднімають з місця -  Дякую за сніданок
 
- Не забудь прийти попрощатися  - попереджає бабуся.
 
- Звісно бабуню - відповідаю і ховають за дверима
 
Спочатку я направили до ванної кімнати помила зуби , розчесала волосся , а потім пішли до своєї кімнати відкрила шафу і почала дивитись в чому піду сьогодні до школи і мій вибір зупинився на синіх джинсах і білому гольфу, макіяжу сьогодні не робила взяла портфель і знову повернулася на кухню
- Ну все я пішла бувай  - прощоюсь
 
- Навідується до мене і частіше , не забувай про мене -  нагадує бабуся
 
- Звісно , як буде час одразу ж приїду  - повідомляю.
 
- Буду чекати з нетерпінням - мало не плаче жінка..
 
- А я буду сумувати - обіймаю її  .
 
- Я теж - також обіймає.
 
З бабусею в нас завжди були дружні стосунки . Вона з дитинства мене виховувала , підтримувала була для мене наставницею, багато чого мене навчила . За що я їй дуже вдячна.
Як тільки я вийшла надвір одразу побачиоа школярів , які так само пішли до школи і так як завжди в вухах були навушники де співала приємна музика , яка мене настроювала на позитивний день.
Вже в класі є зустрілася з дівчатами там були присутні в майже всі учні , але я так як завжди направили на своє за своє робоче місце
- Привіт дівчата - вітаюсь першою.
 
- О привіт Ти де пропала всі дні ?- питає Маша
 
- Просто була зайнята  - спокійно відповідаю.
 
- Чим То це ти була така зайнята ? - так само питає Аня
 
- Та так уроки робила , готувалася до ЗНО, воно ж вже недалеко - запевняють їх.
 
- Ой це ЗНО як я не хочу його здавати- ниє Маша.
 
- Та, що його там здавати, не переймайся здаш - запевняє Юля Машу.
 
- Ага звісно здам  , я ж Молодчинка - хвалить себе дівчина.
 
- Пішли тоді до кабінету хімії - пропонує Аня.
 
- Ой пішли Вона ж  перша , хоча б зробила ті рівняння  - сумно відповідає Юля.
 
- Ой зробили вони такі важкі були, що я вчора сиділа над ними довго, потратила багато часу , майже всю неділю потратила на те , щоб готуватись до цих уроків . А що вони мені дадуть ?Та нічого  . А могла десь піти прогулятись, посидіти - скаржиться Маша.
 
- Ой Маша ти як завжди - відповідаю їй
 
- Та, що як завжди  , пішли вже - піднімаємось на третій поверх де проходить урок хімії.
 
- Записуємо дату, класна робота , тема уроку на дошці починаємо урок - як тільки продзвенів дзвінок вчитель активно почав вести урок .  Хімія пройшла добре, рівняння я виконала майже всі правильно, що мене радували тому, що тема  була дійсно важка як на мене .
 
- Дівчата що в нас далі? - цікавиться Маша
 
- Фізик - відповідаю .
 
- Ой це фізика як Та я її не люблю- огризається Аня .
 
- Любиш ти не любиш , а все рівно треба  - запевняє Юля.
 
- Ой знаю я , що треба йти , пішли посидимо там аніж будемо йти потім- просить Аня.
 
- Юля зупиніться, ви можете допомогти мені? - питає звучить
 
- Так Сніжана Вікторівна , що таке ?- цікавиться Юля.
 
- Можете піти зібрати прикраси із актового залу , які залишилися після дискотеки - просить вона нас
 
- Так, звісно чому б і ні - погодилась Маша за нас всіх.
 
Пішли зробили так , як просила Сніжана Вікторівна і на це потратили цілий урок . Після цього ми направились до спортзалу де мав відбутися урок фізичної культури.
- Ну що ти з ним розмовляла? - питаю у Юлі про ту ситуацію.
 
- Ще ні. Незнаю мені так страшно - відпрвідає вона, коли ми вже від стаємо від дівчат.
 
- Чого ти , не бійся піди просто вибачся, і все - запевняю її.
 
- Ана все . Як я після цього просто  піду і подивлюся йому в очі  - Мабуть я залишу після уроку - сумно відповідає.
 
- Добре , як хочеш,  бажаю удачі - обіймаю дівчину, щоб хоч якось заспокоїти її
 
- Дякую - обіймає мене. Ціілий урок ми ходили здавали нормативи бігали  , скакали , качали прес, хлопці грали волейбол. Урок виявився виснажливим, тому ми пішли до столової , а Юля залишилося , так, як і обіцяла.  Що там відбувалося не знає ніхто, але я обовязково дізнався, думаю вона мені розповість.
 
- Соня ти, що нічого не будеш-  питає Маша.
 
- Та до мене бабуся приїхала так відгодувала  так , що їсти тепер тиждень не буду - жалуюсь.
 
- Ой я знаю як це  , але я не відмовлюся від цієї запашної булочки  - весело відповіда Маша.
 
- Ну звісно бери якщо хочеш - запевняю її.
 
- Смачного вам - відповідає Аня коли ми вже сидимо за столом .
 
- А де Юля ? - питає Маша
 
- Вона повернулась до класу , їй щось потрібно було взяти з портфеля - на ходу придумала відмазку , щоб якось допомогти Юлі
 
- Зрозуміло Дякую і вам - відповідає Маша . Двчата смачного перекусили, а я просто сиділа і пила чай . Потім ми повернулися до класу де вже чекала Юля
 
- Я чекаю подробиць -  сказала так , щоб почула тільки Юля
 
- Ну звісно -  якось неоднозначвам відповіла дівчина.
 
Я тільки продзвенів дзвінок заходить вчитель геометрії , к завжди дата , класна робота і починаємо плідно працювати . Розв'язувати різні формули , задачі , теореми . Цей день пролетів досить швидко , я навіть не помітила, як скінчився сьомий урок . Після цього я вирішила , що добре було б було піти в кафе , де вчора сиділи з Юлею. Тому попрощавшись із дівчатами , я направила саме туди. На вході я побачила вивіску , що потрібен офіціант тому, я направила саме до дівчинки , років двадцяти, яка готувала каву , чи чай не пойму , але я вирішила підійти і познайомитись
- Привіт, зробиш будь ласка лате - роблю замовлення і сідаю за барну стійку.
 
- Так звісно - починає виконувати  моє замовлення.
 
- Я Софія - починаю першою наше знайомство  і простягаю їй руку
 
- Агнеса , дуже приємно - потискує руку
 
- Я тут побачила у вас вивіску що потрібен офіціант ?- цікавлюся, коли моє замовлення стоїть навпроти мене
 
- Звісно шукаємо, вчора ввечері звільнили офіціантку за те , що вкрала гроші  з каси тому зараз шукаємо - спокійним тоном відповідає.
 
- Може я знаходжусь на цю посаду - задаю їй питання.
 
- Ну не знаю. Тобі скільки років  ? - питає.
 
- Сімнадцять - відповідаю
 
- Ну неповний робочий день тобі дозволена, але потрібно буде домовлятися і це змішувати з навчанням.
 
- А він  злий  - питаю у Агнеси
 
- Ні, а точніше я не знаю , я тут також недовго, але прийняв від мене добре - розповідає свою історію дівчина.
 
- Якби ж і мені пощастило - сумно відповідаю.
 
- Не переймайся, все буде добре, пий своє лате, а то холодне - відповідає Ангеса і показує на чашку.
 
- Може йти і ти за компанію зі мною вип'єш - пропоную дівчині.
 
- Думаю, що можна я пила тільки зранку - погоджується.
 
- Розповіш  мені щось про цю роботу  .
 
- Ну що розповідати , робота не важка головне знати користуватися автоматом і швидко ходити, відносити замовлення вчасно. Маєш встигати прийняти закази незважаючи що в тебе двадц'ять людей в кав'ярні чи хотя би дві. Бувають дні , що вже ввечері ти не можем стати на ноги , а бувають такі щоб було всього , десять клієнтів
 
- Зрозуміло, а коли шеф буде на місці - питаю у дівчини.
 
- Зараз його немає , але завтра після обіду він вже буде - відповідає вона.
 
- А можу я тобі дати свій номер телефону , коли завтра він прийде то ти зателефонуєш мені і я під'їду щоб домовитися  за роботу - пропоную їй.
 
- Так звісно диктуй номер - я швидко передувала їй номер телефону , , швидко допила своє лате, гарно подякувала , заплатила за свої замовлення , попрощалась і покинула кав'ярню .
 
Вечір :
Додому я не спішила тому, що знала що в батьків не буде Даня точно вже вдома я не хотіла його бачити, тому просто пішла в парк . Знаю , що потім буду жаліти бо багато уроків на завтра , які потрібно зробити, але все ж таки направилась до парку . Гуляла приблизно годину , а можливо й більше . Коли вже сильно зголодніла і замерзла тоді направила додому.
- Агов я вдома  - як тільки заходжу в квартиру гукають з порогу , але мені так ніхто не відповів , тому направили до кухні з надії щось перекусити  , де  зустріла Даню який їх суп.
 
- Привіт - вітаюсь першою.
 
- Ага - крізь зуби відповів він .
 
- Батьки ще не повернулися ? - запитую його
 
- Ні - так само грубо відповів він -  ось, я вже до'їв помер за мною тарілку
 
- Звісно - що , ще я могла відповісти. Підійшла до плити і почала нагрівати  суп . Швидко прикусивши , помила  посуд.  Після цього  я правилась  до своєї кімнати , де до вечора сиділа за уроками так як кінець року  і на носі всі контрольні . Багато часу витратила  на повтор матеріалу , тому що  школу хочу закінчити на відмінно  , а на це потрібно багато зусиль . А зараз  навіть  не знаю , як я буду змішати роботу з навчанням, але сидіти в батьків на шиї далі я не збираюсь. Вони на мене  вже багато зусиль витратили  виховали, доглядали, годували , одягали. Я рада , хоча б за тебе, що потрапила саме в таку сім'ю.
 
Після цих спогадів на очі знову навернулися сльози, тому я відклала всі уроки так , як думати більше не можу і поринула в міцний сон . Уночі я відчував , що нібито хтось зайшов в мою кімнату і накрив мене одіялком .
Сьогодні ось така глава . Не забутьте поставити ❤❤❤.
Коментарі