Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава20
Глава 9
Прокидаюсь від сонячного проміння, яке засліплює моє личко. Повільно відкриваю очі, і перше що бачу, це незнайому кімнату в стисло стилі,  в одному кутку стоїть шафа, з ліва від неї  селян на полиця га якій складені пару книг, над полицию величезна плазма, яка розмістилася навпроти ліжка, по боках оточено полицями, на яких розмістилися дві лампи.  Але як я тут опинилась, якщо заснула у вітальні?

Піднімають з ліжка, голова страшенно болить, ще мабуть від того, що вчора ввечері багато плакала. Не спіша піднімають з ліжка і прямую на вихід , з кухні чую якісь звуки , і прямую туди. 

Як тільки доходжу  до дверей, які ведуть на кухню, то зупиняюсь. Дмитро який, щось переміщує на сковорідці  виглядає так по домашньому, сірі спортивні штани, такого ж кольору футболка дуже йому посували. Мій погляд впав на стіл  , де вже стоять прибори і дві склянки з соком  , повільно заходжу. 

 

  • Добрий ранок - вітаюсь і чоловік обертається на мої слова   -  Дмитре Олексійовичу вибачте мене. - прошу пробачення у нього.
  • Добрий ранок  , Сонь, ми ж домовились, що поза межами школи, я для тебе просто Дмитро.
  • Точно, вибач - звісно, я це пам'ятала, але вирішила назвати його так, як має бути.
  • Ось я тут яєчню зробив нам на сніданок - відповідає і починає накладати її на тарілки.
  • Як спалось ? - питає коли ставить тарілки на стіл.
  • Добре, а як я опинилася в спальні.
  • Ти заснула у мене на плечі,  коли ми дивились фільм, потім я відніс тебе на ліжко, щоб зручніше було спати, до речі в тебе дуже міцний сон, якщо ти не почула  , що я відніс тебе до іншої кімнати - розповідає події минулої ночі.
  • Так, сон в мене звісно міцний, а де ти спав? - соромно питаю, бо я не хотіла почути  , що він спав разом зі мною.
  • Не переймайся, я спав в вітальні на дивані - відповів він.
  • Не потрібно було мені залишатись в тебе - відповідаю, бо тільки зараз розумію, що зробила неправильно.
  • Чому? - стурбовано питає Діма.
  • Я нічого не сказала.. батькам, вони мабуть  хвилюються. А ти мій учитель і це не правильно. - розповіла йому все, що думаю
  • За батьків не переймався я написав твоїй мамі з твого телефону, що ти залишилась в Юлі,  а вона в свою чергу тебе прикриє.
  • Що справді? - шокований питаю
  • Так - спокійно відповідає. А  я як і минулого разу побігла його обіймати - Дякую тобі.
  • Нема за що, я знаю як тобі зараз важко. А щодо ти, що ти моя учениця то це не означає, що ми можемо буть друзями - спокійним тоном відповідає  .
  • Але ж.. - хочу заперечити, а він мене переживає.
  • Ніяких але, краще їж, а то все охолоне - показує на тарілку з яєшньою
  • Дякую, це дуже смачно - справді він готує не гірше за будь - яку жінку.
 

 Ми швидко поснідали, щоб віддячити Дмитру за сніданок я помила посуд і пішла привести себе в порядок, помила зуби і обличчя, волосся завязался у пучок, і знову повернулась до вітальньої . Дмитро тим часом зробив собі каву, а мені чай. І ми перемістилися в вітальню. 

 

  • Ти вже вирішила, що будеш робить далі - питає і відпиває глоток своєї кави.
  • Ще ні, думаю спочатку повернутись додому, і не подавати виду, що знаю всю правду, доки вони  мені самі нічого не розровідять. А тим часом займусь пошуками справжніх батьків  - розповідаю план своїх подальших дій.
  • Я допоможу  тобі в пошуках - пропонує свою допомогою .
  • Добре, а ти зможеш завести мене додому - прошу допомоги.
  • Так звісно, але можливо спочатку ми до дивились  фільм.
  • Так, ще хороша ідея - підтримую його ідею.
  • Давай краще подивимось в спальні, там буде зручніше.
  • Справді   , там велике лішко.
  • І якщо ти знову заснеш, то мені не прийдеться тебе так трепетно  нести, я просто побуду поруч і буду оберігати твій сон - розповідає, чим змушує мене червоніти.
  • Ні цього разу я не засну, мені додому потрібно - розповідаю і одночасно сама себе переконуюсь в тому, що не засну.
  • Тобі говорили  , що ти мила коли соромиться - знову  змушує мене червоніти.
  • Ні, не говорили - кажу собі під ніс, але він це почув. І тільки як?
  • Ось шукай продовження, а я зараз повернусь - відповів і зник за дверима спальні.
 

 

Софія, що ти робиш, він твій учитель, а ти ось так  миєшся в його душі, носиш його одежу і просто відпочиває в його ліжку. Але  ж ми можемо бути друзями?  Пронеслись в моїй голівонці його слова.   Я швидко викинула їх з голови, мовляв  життя одне і роби все на повну. Я швидко знайшла комедію і стала чекати на Діму, а він повернувся з цілим підносом  мандаринів, і одним пустим для шкірки. 

 

  • О це моя слабкість - радісно вигукую.
  • Чудово, ось тримай - подає мені.
  • Дякую, я фільм вже знайшла - відповідаю і показую рукою на плазму.
  • Вмикай - відповідає, і я тягнуть за пультом.
 

Кінець фільму був просто чудовий. Під час перегляду ми на сміялись досхочу, я не могла уявити  , що з такого, сторого  викладача він перетворився на веселого і жартівливого парубка. А ще ми з'їли всі мандарини, вони були надзвичайно смачні, а їх аромат   стояв в цілій квартирі. 

 

 

  • тебе дуже чарівна усмішка, уміхайся частіше - робить комплімент Діма.
  • Дякую Дім - відповідаю і відродження погляд подалі.
  • Як би мені не було весело, але мені вже потрібно додому - розчаровано  відподідаю.
  • Так, звісно - так само розчарована відповідає.
  • Дякую тобі, ти змусив мене посміхатись і забути всю цю ситуацію - дякую йому.
  • Не переймайся через це, ми все вирішимо, мені  також сподобалось проводити з тобою час - відповідає
  • Я тоді піду переодінусь  - ховають за дверима  ванної кімнати, захопивши з собою сукню.
 

І ось я вже стою під своїми вікнами.  Цілу дорогу ми мовчали  , кожен  думав про щось своє, тільки радіо розряджувало цю напружену ситуацію. 

 

  • Не переймайся, головне буть спокійна  , не подавай виду - дає поради чоловік
  • Дякую - обіймаю його, і в туж хвилину вибігаю з автомобіля, в кінці кожу  коротке бувай,  махаю на прощання.
 

Як не добре, що сьогодні субота і батьки вдома   .  Але нічого я дала собі слово і дотримуюсь його, нічого їм не розповім. Заходжу в будинок і прямую на кухню. Ду мама готує обід. 

  • Привіт - вітаюсь першою.
  • Привіт моя люба - підходить і цілує мене в щічку  - А чому ти ночувла  в  Юлі - цікавиться вона.
  • Ну   .. Її хлопець кинув, ось я її підтримувала - на ходу  , щось вигадала, але здається вона повірила.
  • Ой та вона вже з хлопцем розсталась, а в тебе його навіть не має  . Чи вже з'явився - нотками цікавості питає.
  • Ну мам, ти ж знаєш, що в мене нікого немає -  відповідаю  .
  • Добре, зараз буде обід, ти будеш з нами їсти? - питає вона.
  • Ні, я піду уроки краще пороблю - відповідаю і прямую в свою кімнату.
 

Зробивши уроки на понеділок, я вирішила ще повчитися матеріал на екзамени, адже їх ніхто не відміняв. І коли вже мої мізки відмовлялись працювати я вирішила трішки відпочити і подивитись щось в телефоні, адже  , ще від учора не вмикати його  .  Пропущені дзвінки від мами,  один від Ані і десять від Юлі, мабуть вона переймалась, через повідомлення, яке надіслав Дмитро . 

Потім я знайшла  в  Instagram  , побачила нові фото дівчат і пішла переглядати повідомлення. Спочатку від писала Ані і Маші, вони питали  чому я так швидко їх покинула, потім Юлі  , вона в свою чергу переймалась чому я хочу, щоб вона мене прикрила  , я від писала тільки що зустрінемось завтра в неділю і я їй все розповім. 

Домовившись про зустріч, і пообіцявши, що все розповім я побачила повіламлення, що хтось починає стежити за мною. Одразу заходжу на сторінку і бачу там фото Діми  , їх звісно небагато , але є. Вони різні одні з відпочинку, одні в спотдзалі, одні  біля машини і байку. Залипнувши на пів години на його фотографіях, я все ж таки відірвалась і почала одбумавати план своїх подальших дій. 

 

Сидіти далі в батьків на шиї, я не збиралася, тому подальшу годину, я дивилась різні реклами. Мене могли взяти на роботу, але з неповним робочим днем, так як я ще неповнолітьна. Я думала її буде знайти легше, але  зробити так, щоб не пропускати школу і одночасно заробляти  було важко. Але я сушу це зробити.  

 

 

Цілий день я видела в своїй кімнаті, навіть не виходила, мама звісно заходила, щоб подивитись, що я роблю і як в мене справи. Добре, що хоча б Даня не діставав. Батько сьогодні був на роботі, а так як  я не пішла на вечер'ю, то так і не змогла його побачити. Так і не вирішивши питання з роботою я пішла в душ. Потім пішла ще на кухню, захопила йогурт і вирішила почитати книгу, головне не захопитись , а то знов буду сидіти до першої години ночі . 

 Як вам план подальших дій Софії? Чи зможе вона до тримати свого слова?  Яке продовження чекає її? Все це буде в наступних глава, тому не забудьте підписатися і добавити книгу в бібліотеку, щоб першими читати нові розділи. Не забувайте підтримувати мене. Люблю вас ❤❤❤. 

 

© evgenia _05 ,
книга «Хто я?».
Коментарі