Покарання
Катя сиділа напроти своєї подруги
за столом директора.Дівчина розуміла,що зараз їх обох можуть
вигнати із школи.Ця думка не давала їй першою заговорити,тому
вони мовчали.
Нарешті з'явилася директорка,а
за нею її мама та Марини.Жінки
були розлючені,але не подавали
вигляду,бо взагалі не глянули на них.
—Від сьогодні ви дівчата,–суворо
почала стара жінка,–будете навчатися дома.Ваші матері з цим
погодилися,–швидко додала вона,
коли ті здивовано глянули на неї.
—Катя збирай свої речі я чекатиму
тебе в машині.
—Марина ти теж збирай речі ми поїдемо разом із мамою Катерини.
Дівчата виконали прохання матерів жодного разу не сказавши
ні слово і під проводом спантеличених однокласників.
Катя глянула на чотириповерхову будівлі і сіла поряд із поряд Мариною.
—От скажіть,чому ми мали вислуховувати скарги вчителів
і однокласників,через вашу поведінку?–порушила затяжну
тишу мама Марини.
—Відповідайте,коли до вас говорять!–закричала мама Каті.
—Вибачте,–невпевнено сказали
вони.
—Все так більше не можна.
—Ти маєш рацію.
—Пропоную повторити тогорічне
покарання.
—Відправити їх до моєї мами?
—Так.Я знаю твоя мама може їх
перевиховати,якщо в разі потреби.
—Дійсно.Завтра же вирушаєте,то
моєї мами в село.
Подруги розуміли,що не прийняти покарання не можливо,
тому лише сумно кивнули.
за столом директора.Дівчина розуміла,що зараз їх обох можуть
вигнати із школи.Ця думка не давала їй першою заговорити,тому
вони мовчали.
Нарешті з'явилася директорка,а
за нею її мама та Марини.Жінки
були розлючені,але не подавали
вигляду,бо взагалі не глянули на них.
—Від сьогодні ви дівчата,–суворо
почала стара жінка,–будете навчатися дома.Ваші матері з цим
погодилися,–швидко додала вона,
коли ті здивовано глянули на неї.
—Катя збирай свої речі я чекатиму
тебе в машині.
—Марина ти теж збирай речі ми поїдемо разом із мамою Катерини.
Дівчата виконали прохання матерів жодного разу не сказавши
ні слово і під проводом спантеличених однокласників.
Катя глянула на чотириповерхову будівлі і сіла поряд із поряд Мариною.
—От скажіть,чому ми мали вислуховувати скарги вчителів
і однокласників,через вашу поведінку?–порушила затяжну
тишу мама Марини.
—Відповідайте,коли до вас говорять!–закричала мама Каті.
—Вибачте,–невпевнено сказали
вони.
—Все так більше не можна.
—Ти маєш рацію.
—Пропоную повторити тогорічне
покарання.
—Відправити їх до моєї мами?
—Так.Я знаю твоя мама може їх
перевиховати,якщо в разі потреби.
—Дійсно.Завтра же вирушаєте,то
моєї мами в село.
Подруги розуміли,що не прийняти покарання не можливо,
тому лише сумно кивнули.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Покарання
Неплохо, мне понравилось.
Відповісти
2021-11-30 15:30:45
Подобається