Пролог
Пролог
Споріднені душі - імена на руках,
Створене кохання в наших життях.

Зроби вибір який краще для тебе,
Необов'язково йти шляхом обраним без тебе.

                                   ***

2030 рік. 

П'ять років тому світ став свідком загадкового та дивного феномену. У всіх людей на лівій руці почали з'являтися імена виведені чорними чорнилами. Спочатку ніхто не розумів що відбувається. Що це за прізвище та ім'я у них були написані? Але татуювання не зникали, їх пробували вивести різними способами, та нічого не виходило.

Пізніше виявилося, що на руках більшості одружених пар були витончені ініціали своєї другої половинки. І так, стало зрозуміло, що це татуювання показує вашу споріднену душу. Це були не просто випадкові імена, а нитки, що спліталися від руки до руки, об'єднуючи серця відомих одне одному. Цей феномен переніс багатьох у світ кіно та літератури, де подібні звістки відображали глибокі душевні зв'язки. Той, хто колись сумнівався у подібних романтичних витівках, тепер відчував їх реальність, як власне дихання.

Звісно, не всі знаходили свою споріднену душу серед маси татуювань на шкірі. Доля могла віддзеркалитися в красивих і ніжних стосунках, але і в болючій самотності, коли кохання здається далеким сном. Тому кожен обирав свій власний шлях. Дехто віддавався безмежному пошуку, інші терпляче чекали на чудо, а були й такі, кому ця таємнича відмінність була просто байдужа. Проте, навіть при всіх різних виборах, вони несли свої долі, як часові механізми.

Тепер уже нікого не здивує, якщо вони побачать двох чоловіків чи двох жінок, які тримаються за руки. Бо для споріднених душ не має значення якої ти статі або орієнтація. Головне для них – хто ти насправді.

І так, п'ять років минуло з того часу, як та загадкова подія спершу зіштовхнула нас у світі піднесених питань та співчутливих думок. Тепер, серед калейдоскопа вражень та власних виборів, ми стоїмо перед невідомим майбутнім, де кожен з нас носить на собі відбиток своєї долі, яка плететься разом із загадковими нитками татуювань. Але чи можливо, що саме ці загадкові знаки нашого минулого визначать наше майбутнє? Це тільки час покаже.
© Яна Янко,
книга «Омана».
Коментарі