Розділ XIII
– Так? Ти хочеш щось сказати? – запитав Раєн не повертаючись до дівчини обличчям. Ліна стала перед хлопцем та узяла його руки у свої, дивлячись в темні очі хлопця.
Раєн спершу глянув на свої руки, а потім на Ліну. Чорні та фіолетові очі зустрілися. Дівчина опустила свій погляд на губи любого, їй серцю, хлопця. Раєн боровся із бажанням знову поцілувати ці губи, але стримував себе. Він хотів, щоб спершу поцілувала вона, а далі усе в його руках.
Нарешті Ліна стала на носочки й накрила губи хлопця своїми. Раєн вирвав свої руки та положив на щоки дівчини втягуючи у ще палкіший поцілунок. Вона обійняла його за шию. Їх язики танцювали шалений танець, навколо них ніби зупинився час, були лише вони. Пара була змушена відірватися через недостачу повітря у їхніх легенях. Усе чергування пара провела разом. Ліна спала в обіймах хлопця біля полум'я. З намету вийшов Марк і підійшов до полум'я. Його очі збільшилися у рази через шок.
– Розбудиш її, задушу! – сказав Раєн через зуби та обережно узяв дівчину у його кофті на руки.
Наступного ранку вони продовжили свій шлях за розмовами, але Марк мовчав. Він ще досі не міг повірити у побачене.
– Марк, усе гаразд? – запитала Ліна.
– Хлопці, ви не повірите, що я побачив коли вийшов із намету. Наша Ліна спала в обіймах Раєна і в його кофті! – сказав Марк з широкою усмішкою.
– Сталося чудо! – сказав щасливий Нік дивлячись у небо.
У королівстві корона лише сильніше світилася, о Король Монстрів усміхався, скоро принцеса буде його, а лицарі убиті.
Компанія йшла весь день і дві години наступного дня. О 7 ранку вони уже бачили стіну навколо замка, до брами у королівство залишалося декілька метрів.
– Спершу потрібно знайти королівську сім'ю та знайти їм безпечне місце, – сказав Деріл.
– Ліна, готова? – запитав Марк. Хлопці дивилися на чорноволосу дівчину.
– Так, не відходьте далеко, – сказала Ліна та її очі засвітилися фіолетовим. Компанія роз творилася на очах.
Коментарі