Розділ XVII
Сонячне світло пробивалося у кімнату принцеси та падало на її обличчя. Уперше за три дні вона почала прокидатися після того, як упала на даху, щойно Король Монстрів перетворився у порох. Окрім того, що енергетична хвиля знищила всіх монстрів вона відновила королівство повністю. Усі зруйновані будинки відновилися, усі ті кого кинули у темницю змогли вийти, але мертвих не повернути, навіть сильною магією.
У кріслі біля ліжка спав Раєн із перебинтованими ранами, під очима синяки від недосипу.
– Раєн, – сказала Ліна трохи хриплим голосом і ледь торкнулася руки хлопця. Вона ще була слабкою, навіть дуже. Хлопець одразу прокинувся і поцілував долоню дівчини.
– Нарешті ти відкрила очі, більше ніколи не смій так лякати! Чуєш? Ніколи! – сказав щасливий Раєн.
– Обіцяю, – слабо усміхнулася Ліна.
Невже це кінець їх історії?
Коментарі