Ніч.
Це була глибока беззоряна ніч. І місяця теж не було. У цій темряві стояла книга, яка була немов прикута ланцюгами. І саме вона давали синє світло. Можливо, якби вона була на вулиці – вона б освітила цю темну ніч, але вона знаходилась у одній з кімнат бібліотеки.
Біля стіни стояв Б й довкола нього у повітрі були руни. Одяг був практично буденим, але на голові було щось схоже на корону з кристалами. На руках були рукавиці з такими ж кристалами. Перед книгою стояла Таша. На голові у неї була дещо схожа корона, а на руках схожі рукавиці. Вона підійшла до книги та відкрила її. Її пальці гортали металічні сторінки, покине пройшли всю книгу. Потім було відкрито рівно середина книги. Її пальці направились до книги та доторкнулись. Але вона не здригнулась від холоду, хоч одягнуті рукавиці мали відкриті подушечки пальців.
Світло на мить стало яскравішим, й, потім, стабільним, але й на це не було реакції. Адже її очі закривала корона. Поволі її пальці почали малювати символи у книзі. І цей символ почав появлятись горизонтально над книгою. Після десяти хвилин такої дії символ почав пульсувати.
За декілька хвилин він зник, а разом з цим, книга перестала світитись. Скинувши з себе та Таші корону й рукавиці він взяв посох та почав малювати у повітрі символи. Коли заклинання у повітрі було повністю завершеним і почало пульсувати.
Б промовив:" Тіло повертається у місце ночівлі та знімає з себе блокування сприйняття та думок."
Символи засвітились по всьому тілі Таші й зникли. Потім вона покинула приміщення. Поставивши посох та взявши інший він підніс його у центрі кімнати і він засвітився.