Після завершення отримання інформації в гільдії всі почали розходитись щоб попередньо підготуватись. Трійця теж відправилась на ринок, адже у них ще залишились кошти зароблені за попереднє завдання. Голем Ехо все ще був біля гільдії авантюристів, так як через розміри він не міг з легкістю пересуватись.

Навколо було не тільки багато предметів у продавців, але й було багато інших авантюристів. Деякі товари були такими, що навіть команди високих рівня дивувались. Здавалось що продавців повитягали самі рідкісні свої предмети, хоча було незрозуміло чи вони просто намагаються наживитись чи розуміють що то буде важливий бій.

Місцями можна було помітити навіть відомих авантюристів, які брались за дуже складні завдання. Авантюристи які зараз ходили по базарі були немов дикий ліс у який не ступала людська нога – тут були високі рівні одночасно й низькі, так само як у лісі спокійно ростуть дерева, кущі та трава. На диво справді було без конфліктів. Хоча і траплялися незадоволені обличчя.

Хоча й могло скластись що тут надзвичайно мирно, але це було завдяки охоронцями міста, а також розвідникам та бойовим майстрам з учнями, які вийшло за стіни Величара й контролювали навколишнє середовище. І це було правильне рішення відправити на розвідку когось сильного, щоб він повноцінно справитись зі завданням.

Вечоріло. Компанія все ще ходила по ринку в пошуку того що могло б їм посилити команду. Вони знайшли кілька предметів для кожного з них, але це все були дрібниці, які б не сильно підсилили команду.

І ось вони підійшли до ще одного продавця. У нього було багато книг та сувоїм. Думаючи над тим що можна взяти якихось корисних сувоїв, очі Таші наткнулись на невеличку шафу. У ній, за металічної сіткою, знаходились якісь книги. Звуживши очі у погляді на неї, продавець все ж почав пояснювати.

Як виявилось, це були магічні книги – фоліанти. В них маг міг записувати свої заклинання, якими добре володів. У майбутньому це спрощувало не тільки виклик магії, але могло і скоротити витратк ману, збільшити силу, а найголовніше – спрощувало виклик.

Найбільшою проблемою була ціна. З екіпірування вони б більше нічого не могли б купити. Вирішивши що це все таки хороша ідея вони придбали цю книгу.

Перед нічю вони вирішили все ж таки трохи потренуватись. Заодно і Таша могла б спробуватись користуватись своїм фоліантом.

Також під час тренування команда вирішила що насткпним потрібно булт купити броню дя Хаята. Це було надзвичайно важливо дья бійця ближнього бою. Але так, як було необхідно, не просто металічну броню, а шкіряну зміцнену легкими металами та зі зачаруванням - то це виходило значно дорожче ніж магічний фоліант.

Тому після тренування, повністю задоволенна сьогоднішньою роботою команда, спокійно поринула у сон.