Використовуючи наявні фінанси Криг купив однокімнатну квартиру в кількох кварталах від руїн офісу, Муун він віддав спальню, в той час як сам спав на дивані у вітальні. Розмістивши по квартирі нечисленні вцілілі речі він відправив доньку спати, з моменту як її ранили вона ще не до кінця відновилася, навіть закляття зцілення діє недостатньо ефективно, тому вона сильно не сперечалася і пішла спати. Криг же обдував наступний кроки, з доступних варіантів є робота найманцем саме у пеклі та приєднання до кримінальних організацій, але це так чи інакше вимагає часу тому щоб роздобути грошей хоча б на перший час він обрав пограбувати банк. Для цього йому довелося відправитися до шостого регіону, в ньому найрозвиненіша кримінальна система та великі грошові об'єми, пограбування кількох банків там навіть не помітять через регулярні війні між угрупуваннями бісів та змій. В якості першої цілі напівдемон обрав невеличкий банк, пограбування пройшло успішно, повернувшись до першого регіону він закув ліків та припасів аби Муун у випадку чого могла спокійно прожити в квартирі так як тільки могла. Лише впевнившись, що його донька забезпечена всім необхідним, Криг вирушив на пограбування центрального банку шостого регіону, він являється одним з найбільших банків у всьому пеклі. Загалом пограбування йшло успішно, але захисні решітки заблокували вихід, результатом цього стало затримання поліцією напівбіса, його швидко відправили у тюрму навіть без суду. Кригу скували руки та хвіст, аби він не нашкодив охоронцям чи будь-кому іншому, але загалом йому пощастило опинитися у двомісній пустій камері, але навіть перебуваючи в камері він думав лише про забезпечення дочки, Просидівши майже два тижні один, в якийсь день коли він лежав на верхній койці в камеру закинули дівчину біса. Її шкіра була насичено-червоною, волосся не коротке але й не довге та чорного кольору, роги невеликі та зовсім трохи зігнуті, майже повністю білі з чорними кільцями на них які ділять їх на сегменти, хвіст досить довгий, саме тіло м'язисте одразу зрозуміло, що вона боєць ближнього бою, зріст по міркам бісів середній близько півтора метри. Як тільки її закинули в камеру кілька охоронців вона одразу мовчки сіла на нижню койку та мовчала.

− О новенька! Мене звуть Криг. – привітався напівбіс але у відповідь нічого не отримав. – Не знаю за що тебе сюди посадили але в одному я впевнений на всі сто, ти хочеш звідси вийти. – сказав він злізаючи зі своєї койки. – Власне як і я. Просто у мене є сильна мотивація звідси вийти та щось пограбувати, в мене донька лежить вдома сильно поранена, я зміг забезпечити її ліками та припасами, але вистачить того тижні на три, і я не знаю як довго їй ще лікуватись. Тому хочу щоб ти допомогла звідси вийти. – на фразі про дочку дівчина відреагувала і почала справді прислухатися до промови Крига. – Я… далеко не найкращий батько, але я намагаюся зробити все, аби вона була щасливою і в безпеці. Втрата бізнесу і ті грішники нас сильно підкосили. – після цього він задумався, і додав. – Що я роблю? Виливаю душу незнайомій людині. Пробач, що завалив своїми проблемами.

− Нічого страшного. Я тобі допоможу. До речі мене звуть Мілі. – сказала дівчина даючи свою руку Кригу аби потиснути.

− Приємно познайомитись. – відповів Криг і потис їй руку.

Вже на наступний день вони план втечі, коли охоронці розносили по камерам обід, Криг та Мілі схопили одного з них та розбили його голову об решітку камери. Діставши ключі напів біс відкрив клітку та вийшов разом з дівчиною та побіг, вони вдвох опинилися на внутрішньому подвір'ї, але при спробі перелізти через огорожу один з охоронців вдарив Крига по щелепі з лівого боку. Напівдемон підвівся на ноги та сплюнув у руки осколки кристалу для подорожей на землю, котрий прийняли за протез зубу, в цей момент його очі були наповнені первинним страхом, і не просто так. Рештки кристалу вибухнули, вбивши охоронця та зруйнувавши стіну, Мілі в той час була на відстані ще й в укритті тому її вибух не зачепив. Оглянувши тіло Крига вона зрозуміла, що він живий та при свідомості, через силу напівбіс повідомив про адресу його квартиру та відключився. Ліва частина його обличчя була перетворена в кашу, можна було легко розгледіти його череп, також постраждало ліве плече з рогом та й узагалі ліва верхня сторона тіла. Мілі взяла раненого Крига та поклала собі на плече після чого ховаючись по провулками вона відірвалась від погоні та направилась до найближчого ліфта. Вже в першому регіоні вона з усіх ніг побігла до адреси проживання крига, постукавши в двері квартири через хвилину її відчинила Муун, яка хоч і мала погане самопочуття і майже весь час спала, але в той момент вона готувала собі обід тому й відкрила двері. До квартири одразу завалилася Мілі та поклала Крига на найближчий диван.

− Що з ним? – шоковано спитала Муун.

− У нього зуб вибухнув, десь годину тому. – відповіла Мілі. – А ти напевне його дочка? Мене звуть Мілі.

− Приємно познайомитись, я Муун. – відповіла вовчиця обробляючи рани батька та накладаючи бинти. – Де ви познайомились?

− У тюрмі, його посадили за спробу пограбування центрального банку шостого регіону.

− А тебе за що посадили?

− Я перейшла дорогу шефу поліції. Він такий гандон, ти б знала.

− За десять років на землі жодного шраму, а менше ніж місяць у пеклі він без половини обличчя.

− Тобто «десять років на землі»? Як він туди виходив?

− Він був найманцем, можливо ти чула про фірму яка пропонувала ліквідацію або захист людей на землі. І вибухнув у нього не зуб, а міжпросторовий кристал для виходу на землю.

− Як він пережив вибух? Його мало на попіл перетворити!

− Він напівдемон. Не питай як так сталося, ніхто не знає.

− Можливо дивне питання, але у вас тут є що випити?

− Хіба воду, або ліки. Нічого іншого спиртного нема.

− Він згадував, що бізнес знищено і до цього якось причетні грішники. Що сталося?

− Один грішник, який був під владою багряного демона, поїхав дахом і почав нищити все і вся. Дійшов до будинку нашої фірми, вбив власника, підірвав будівлю, мене ранив. Батько ввів мені ліків і пішов мститись.

− А хіба грішники не можуть воскресати?

− Ти вважаєш, що у нього для краси руки та хвіст металеві? Він напівдемон, цей метал здатен перманентно вбити грішника, чи навіть демона. Через це його Столас і забрав собі, ну зв'язок з Аксисом. Дивно, що він не почав шукати Крига, мав би відчути це.

− Що? До чого тут Столас, чи Аксис? Як Криг відноситься до них?

− Нащо я це сказала… − промовила про себе Муун. – Якщо комусь розкажеш, я тебе вб'ю. Домовились?

− Домовились.

− В п'ятирічному віці, він втратив батьків, і лишився сам з сестрою молодшою на два роки. Якось їм пощастило прожити два роки на вулиці, аж раптом… його знайшов Столас і забрав собі. Через якийсь магічний зв'язок між Кригом і Аксисом, потім ще виявилося, що Криг напівдемон. І його почали тренувати і виховувати в якості зброї, щоб захищати Аксиса від будь-яких загроз. Далі я опущу деталі але все привело сюди.

− Охрініти у тебе татусь.

− Піди у спальню і пошукай собі одяг. Можливо щось з мого тобі підійде.

− Дякую за щедрість. – відповіла Мілі та пішла до спальні.

Приблизно через п'ять хвилин він Мілі вийшла зі спальні одягнута у білу майку, чорні шкіряні штани в обтяжку, чорні кросівки, і синю джинсову куртку.

− Дякую, у тебе гарний гардероб. – сказала Мілі.

− Якщо є бажання можеш з нами якийсь час пожити. Треба ж якось подякувати за спасіння батька і за ліками хтось має ходити, йому потрібен постійний догляд.

− Допоможу чим зможу, але спати буду на кріслі.

− Не маю нічого проти, аби лише Криг вижив.

Наступний тиждень Муун доглядала за Кригом, а Мілі періодично коїла невеличкі пограбування та поповнювала припаси. Сам же напівбіс продовжував лежати без свідомості, донька вклала його у себе в ліжку, щоб йому було більш зручно. І в один день у вітальні відкрився портал з якого у гніві вийшов Аксис, Муун вийшла зі спальні на шум.

− Де Криг? Я його вже тиждень не видно. – сказав Аксис.

− Сам глянь. – відповіла Муун і повернулася до спальні, за нею зайшов демон.

− Що з ним сталося? – спитав Аксис прикладаючи свою руку до голови Крига. – Щось блокує його свідомість.

− Міжпросторовий кристал вибухнув у нього в щелепі. Пощастило, що він вижив.

Аксис тримаючи руку на лобі Крига, викликав одну зі своїх книг, вона почала левітувати поруч з ним, і при цьому будучи оточеною аурою подібною до напівпрозорого блакитного вогню. Книга відкрилася ближче до середини, після чого очі демона спалахнули блакитним полум'ям, далі піднявши руку з лоба Крига, вона спалахнула і почала витягувати уламки кристалу з голови. Коли всі вони покинули голову, ліве око Крига спалахнуло помаранчевим вогнем і він пройшов через пов'язку на обличчі, праве око Аксиса спалахнуло у відповідь і вони обидва закричали від невимовного болю і вже через мить обидва стихли.

− Він як? – спитала Муун.

− Говорити не може і хай хоча б день полежить у ліжку. Організму потрібно й надалі відновлюватись.

− Дякую.

− Немає за що. Я побіг до дружини, вона як раз прокинутися має з хвилини на хвилину. Удачі. – сказав Аксис і відкривши портал повернувся до маєтку.

Муун обіймала Крига, а він її, незважаючи на те, що йому зараз не можна рухатись і говорити він не здатен, його неперев'язане око передавало кожне слово і емоцію, з його правого ока почали вириватися сльози щастя, щастя того, що він живий, щастя того, що він бачить доньку, щастя того, що вона жива та здорова. До квартири зайшла Мілі, розвантаживши продукти на кухні вона пішла до спальні щоб глянути як там Муун та Криг, відкривши двері вона побачила як вони обіймаються і плачуть від щастя, усміхнувшись вона закрила двері і пішла розвантажувати продукти. Упродовж всього дня, напівдемону з кожною годиною становилося все краще, а на наступний день він вже міг повністю самостійно пересуватися по квартирі, але говорити ні, голосові зв'язки все ще відновлюються після вибуху. Коли здоров'я Муун дозволило вийти з квартири, а здоров'я Крига дало йому можливість самому готувати собі їжу та приймати ліки, вона нарешті вийшла з квартири на вулицю. Прогулявшись вулицями першого регіону, дивлячись на весь той хаос, вона вирішила піти у четвертий регіон, щоб попросити Аксиса про одну необхідну річ та корисну річ. Вже у четвертому регіоні Муун вирішила пішки дістатися до маєтку, насолоджуючись тихим і приємним містом, без усього того хаосу, що твориться через грішників у першому регіоні. Йшла вона не відволікаючись від свого пункту призначення поки не зустріла цікаву рекламну вивіску, запам'ятавши все оточення, вона продовжила свій шлях, а через півгодини вже була перед дверима маєтку та стукала у двері.

− З якою метою ви сюди прийшли? – спитав біс котрий відкрив двері.

− Я хочу поговорити з Аксисом. – відповіла Муун.

− Ваше ім'я, та час запланованої зустрічі?

− Мене звуть Муун, це спонтанна зустріч.

− Тоді я не можу вас пустити.

− Я донька Крига, і якщо я тебе розмажу по стінці мене й пальцем не зачеплять. Тому клич ту збочену сову! – крикнула Муун.

Дворецький мовчки кивнув та закрив двері, Муун чудово чула кожен його крок, і те як він піднімався та другий поверх. А вже через лічені хвилини двері відкрив Аксис, одягнутий у білий халат.

− Я не буду питати чому від тебе смердить потом та збоченням. Мені потрібен спосіб вийти на землю.

− Ти прямо майстриня починати діалог якщо чесно. Я думав ти не торкнешся в житті тих кристалів після того, що сталося з Кригом. До речі, як він?

− Вже сам ходить і їсть. Я і не збиралася чіпати ті кристали, мені потрібна альтернатива, що завгодно: артефакти, закляття, чарівні книжки, да хоч портальний пістолет.

− Прийди години через три, і ми разом підберемо тобі… щось. – задумавшись відповів Аксис.

− Три години, так три години. До зустрічі, дядечко. – відповіла Муун з легкою насмішкою згадавши ритуал з перетворення грішника на демона та розвернулась у бік міста, Аксис же закрив двері і повернувся до своєї дружини.

Повернувшись до міста, Муун в першу чергу розшукала ту сам рекламну вивіску, що зацікавила її. «Міні-чемпіонат зі стрільби. Будь-хто з бажаючих може прийняти участь у ньому. Чим вищий результат, тим вища нагорода. Додатково можливість влаштувати дуель з чемпіоном.», − писалось на вивісці. Знайшовши місце проведення міні-чемпіонату, Муун зайшла в будівлю.

− Я б хотіла прийняти участь к вашому чемпіонаті, чи як ви його там називаєте. – сказала Муун.

− Підпишіться тут, візьміть амуніцію та йдіть по маршруту. Все позначено стрілками. – відповів високий та м'язистий але досить старий біс.

Одягнувши наколінники та налокітники, бронежилет та шоломом із прозорим візером з міцного пластику, Муун направилася по маршруту, згадуючи уроки стрільби які Криг їй проводив інколи. На першій зупинці за маршрутом її чекав звичайний тир, кілька десятків мішеней, пістолет та магазини для нього, таймер, табло результатів, де можна побачити кількість набраних очок і кнопка аби зупинити таймер якщо всі цілі були уражені, а кулі відстріляні. Вистрілявши всі кулі ще до завершення таймеру, Муун натиснула на кнопку, а глянувши та результат була приємно шокована, виявляється з Крига дуже гарний вчитель. На другій точці були, загалом, ті самі умови, відмінність полягала у тому, що заміть пістолета була автоматична гвинтівка, а мішені були рухомими. На третій зупинці були дробовики, на четвертій взагалі арбалет. Але незалежно від зброї, кількості мішеней чи їх руху, одне було незмінне, Муун набирала неймовірно велику кількість очок. На п'ятнадцятій зупинці був стіл із зброєю на будь-який смак та боєприпаси до неї, а причина полягала в тому, що за дверима знаходиться невелика арена для дуелі з чемпіоном і він вже очікує. За дверми була невелика арена з укриттями скринями з боєприпасами, а на іншому боці арени стояв досить невеликий біс одягнутий у ту саму амуніцію, що й Муун, судячи з кольору рогів це був чоловік, а їх форма була до жаху проста, ідеально рівні й росли просто в гору але були досить короткими. Після секундної паузи обидві сторони почали стріляти один в одного, Муун використовувала свою спритність, гарні акробатичні навички та вміння стріляти на всю потужність, біс не сильно відставав, він однозначно був кращий у стрільбі але у спритності він явно програвав, та і акробатичні навички хромали. Розумно використовуючи свої вміння їй вдалося скоротити дистанцію та вступити у ближній бій, як виявилося противник хоча й був непоганий у ньому але явно недотягував навіть до впевненого бійця, тому він в основному оборонявся та намагався використовувати вогнепальну зброю. Одного разу йому пощастило поцілити у руку Муун, тоді вона виявила, що кулі навіть ран не лишають, це додало їй впевненості і вона змогла одним з пострілів поцілити рівно в голову біса, чим і вирубила його. Світло на арені змінилося, з динаміків прозвучала фраза: «Дуелянти, прошу покинути арену для зачистки.», − після цього біса вдарив струмом бронежилет, він підвівся та у поганому настрої вийшов з арени. У кімнаті де учасники повертали знімали амуніцію вже очікував біс, що стояв на вході.

− Де ти навчилась так стріляти? – спитав пристарілий біс.

− І як ти мене перестріляла? – спитав дуелянт, знімаючи шолом.

− Батько навчив. – відповіла Муун.

− І як його звуть? Якщо не секрет. – спитав дуелянт, знімаючи бронежилет.

− Його звуть Криг. – відповіла Муун. − Це тобі щось дало?

У обох бісів на обличчях був явний шок. Після чого пристарілий натиском однієї кнопки на пульті змінив таблицю рекордів у тирі, на першому місці був Криг.

− А я про нього багато чого не знаю виявляється. Скільки цім рекордам років?

− Десь дванадцять років. – відповів пристарілий.

− Я майже все життя тренуюсь аби наздогнати Крига, але він просто майстер. З дитинства зброю в руках тримаю, але за три роки тут, жоден його рекорд не побив, навіть близько не підійшов. – сказав дуелянт.

− А вас звати? Незручно якось спілкуватись без імен. – спитала Муун.

− Мене звуть Аликс. – відповів пристарілий біс.

− А мене Скір. – відповів дуелянт.

− Ну а я Муун. Приємно познайомитись.

− А ти не скажеш куди пропав Криг? – спитав Аликс.

− Конкретно зараз на лікарняному. – відповіла Муун.

Обидва біси засміялись.

− Ну, не хочеш казати не кажи. – сказав Скір.

Аликс видав нагороду у вигляді трьох з половиною тисяч іонів пекельної валюти, після чого Муун вийшла з будівлі, а глянувши на годинник зрозуміла, що пройшло майже три години і треба йти до Аксиса, тому у прискореному темпі вона направилася до його маєтку.

В той же час Мілі по замовленню Крига зайшла до свого знайомого аби купити 200мл «Несмертної насолоди», потужного наркотика який навіть у пеклі заборонено. Увійшовши до магазинчику вона дочекалася поки решта клієнтів покинуть його.

− Міку! Як життя? – привіталася Мілі.

− Загалом нормально. Чого хочеш? – спитав Мік.

− Треба 200мл «Несмертної насолоди». Я знаю, що вона в тебе є.

− Я опущу те, що вона заборонена і те, що вона коштує чотири тисячі іонів. Хто тебе…

− Мене ніхто не підсадив, я працюю у картелі. Просто треба. – перебила Мілі.

Після цієї відповіді Мік мовчки дістав з під прилавку колбу з блакитною, майже сяючою, необхідною кількістю наркоти, Мілі оплатила її та сховала у внутрішньому кармані куртки та попрощавшись, вийшла з магазину і направилася у бік квартири Крига. В той же час Муун вже була на порозі маєтку Аксиса, цього разу він сам відкрив двері і був одягнутий у свій щоденний костюм. Вони разом пройшли до його кабінету.

− І так, для початку, тобі терміново треба на Землю? Чи можеш почекати тиждень або два? – спитав Аксис.

− Можу почекати. – відповіла Муун.

− Ну тоді я пропоную це, − сказав Аксис, викликаючи книгу за допомогою якої він вилікував Крига в міру можливостей, − в цій книзі є купа заклять. В тому числі і відкриття порталу на землю.

− А нащо тоді час потрібен? Книга ж є у тебе вже зараз.

− Річ у тому, що вона мені критично необхідна майже цілодобово, особливо враховуючи, що батько скоро перекладе на мене свої обов'язки і навчить решті всього.

− Я думала ти проти цього. – здивовано прокоментувала Муун.

− Він пообіцяв, що не буде накладати на себе руки. Але я не про це. Книга, не просто збірник заклять, а й джерело їх сили. Десь за два тижні, максимум, я зможу створити окрему копію, де буде виключно портал на землю. Це безпечно та ефективно. Тебе влаштовує?

− Більш ніж влаштовує.

На цій позитивній ноті Аксис випроводив Муун і попрощавшись, вона направилася в бік ліфту, щоб повернутися у перший регіон до батька.

Мілі вже була у квартирі та віддала наркоту Кригу зі словами: «Не знаю нащо вони тобі, але якщо ти наркоман, це не дуже гарно.», − у відповідь було мовчання. Він вилив всю «Несмертну насолоду» у казанок, в якому вже була чорна та густа рідина, та перемішав дерев'яною ложкою. Те, що вийшло в результаті він налив у чашку та випив, одразу після чого почав кашляти, чим сильно налякав Мілі, але після кашлю пішло слово: «Муун». Криг присів на диван і наче той папуга почав повторювати ім'я своєї доньки, Мілі, Аксиса, Октавії і взагалі всіх друзів чи знайомих, далі пішли словосполучення і так він дійшов до складних речень.

− Якого… − здивовано сказала Мілі.

− Життя наді мною сильно познущалося, але! Але! Воно корисне. – відповів Криг.

− Як? Що це ти приготував?

− Надпотужне зілля відновлення. – відповів Криг та почав знімати бинти з голови.

− Те про яке Муун мені розповідала?

− Те, що вона бачила і знає, слабка версія цього. Від переломів чи ран допоможе, але для чогось серйозного не годиться.

− Ліки на основі наркоти… тепер я бачила все.

− «Несмертна насолода» не основа, вона фінальний інгредієнт, через її склад.

− Звідки ти таке знаєш?

− Якийсь час я навчався мистецтву відьомства. Більше всього запам'яталося зіллєваріння, воно з пригодилося у житті більше за все.

Розмову перебив телефонний дзвінок, до Мілі подзвонила Муун і попросила вийти на зустріч, перед тим як вона вийшла з квартири, Криг попросив її щоб вона не розповідала доньці про це зцілення. Вже коли дівчата зустрілися стало зрозуміло чому Муун покликала Мілі, вони проходили мимо провулків на яких вовчиця була поранена кілька тижнів тому через війну між грішниками та бісами. Додатково в новинах повідомляли про високі ризики чергової війни, власне це й сталося. Муун та Мілі не пощастило опинитися майже в епіцентрі перестрілки, хоча в ближньому бою вони обидві були неймовірно небезпечними, навіть простий пістолет був небезпечнішим, а єдиним хто міг буквально обігнати кулю був Криг але він далеко. Дівчат врятував Скір, він слідкував за Муун, а коли зрозумів, що вона в небезпеці, вирішив допомогти. Його навички володіння зброєю дальньої дії феноменальне тому дівчата були у майже повній безпеці. Перебуваючи під вогняною підтримкою Муун та Мілі змогли пробитися та втекти з поля бою, слідом за ними побіг Скір. Дівчата зупинилися в одному з провулків, до якого пізніше приєднався біс, він був приблизно того ж зросту, що й Мілі, його волосся було чорне і коротке, а одягнутий він у чорні джинси, білу сорочку з червоною краваткою, а зверху у чорній джинсовій курточці.

− Дякую, Скіре. – сказала Муун.

− Немає за що. – відповів Скір.

− А де ви познайомилися? – спитала Мілі.

− У тирі, мене Муун змогла перестріляти. Хоча по очкам наздогнати так і не змогла. – відповів Скір.

− А ти Крига так і не наздогнав. – з насмішкою відповіла Муун.

− Всі ми не ідеальні. – відповів Скір.

− Хочеш з Кригом побачитись? Думаю він над тобою познущається… мовчки… − сказала Муун.

По дорозі до квартири Мілі не відводила очей від Скіра, чим трохи лякала його. Така доброзичлива поведінка з боку вовчиці та ще й в комбінації з заклинанням по відкриттю порталу на Землю, створювало враження великого плану, наче вона планувала відродити бізнес у новій формі. Вже у квартирі Муун була сильно здивована, її зустрічав Криг без бинтів, проте його обличчю можна було бажати всього найкращого, воно хоча й відновилося але результатом стала поява шраму на ліву половину обличчя, шкіра в тій зоні була в рази темніша грубіша, за текстурою почала нагадувати камінь, а ріг котрий також постраждав отримав додаткове почорніння наче він палав. Цю гарну ноту перервав Скір котрого помітив Криг.

− Скіре… − сказав Криг.

− Кригу! Як справи? – відповів Скір.

− Ви знайомі? – ледь не в один голос спитали Муун та Мілі.

− Важко забути єдиного біса, що зміг у мене поцілити. У передпліччя, навіть синця не було. Але все таки. – промовив Криг.

− Ти хотів убити мого батька? – спитала Муун, тримаючи Скіра за шию, але Мілі заспокоїла її.

− Я можу все пояснити. Винним у цьому мій батько. Він був кримінальним босом, лідером мафії. Мене з дитинства тягнуло до зброї, мама просто розвивала ці навички бо я цього хотів, а батько хотів використовувати мене як зброю…

− До болю знайома ситуація. – перебив його Криг.

− … і в них був конфлікт інтересів. Результатом цього стало те, що батько вбив матір, далі він мене виховував як зброю. Коли мені було дев'ятнадцять він прийняв мене у мафію і першим моїм завданням була ліквідація Крига, була інформація, що він як раз у пеклі. Це було п'ять років тому. Я зміг поцілити у нього, а він лишив мені презент у вигляді глибокої колотої рани під ребрами. Спостерігаючи за реакцією батька, я зрозумів просту річ. Він не бачив в мені сина, він бачив інструмент. Тому на одному з мафіозних зборів я його стратив і вбив всіх хто був у кімнаті. Весь спадок досі належить мені, але я його майже не використовую, надаю перевагу побудові власного життя, без згадок про нього. Після вбивства Криг допоміг мені сховатися у тіні, тому у нас майже дружні відносини. А коли у тирі дізнався про його результати, намагався їх побити. Не вийшло.

− Не чіпай його, доню. Я в ньому бачу частинку себе. – сказав Криг.

− Добре. Але як ти загоїв рани? Я сьогодні зранку їх обробляла і череп було видно, а зараз лише шрам. Як? – спитала Муун.

− Зварив «медичний коктейль для дорослих», ця його версія здатна на більше. – відповів Криг. – Де ти була цілий день? – спитав він у Муун.

− Була в тирі і до Аксиса заглядала. – відповіла Муун.

− Нащо? Я розумію тир, але до Аксиса нащо заходити? – спитав Криг.

− Аксис це хіба не один з наслідників трону Арс Гоетія? – спитав Скір.

− Саме він. – відповіла Муун. – Я до нього заходила аби він дав мені безпечний спосіб виходити на землю. – відповіла Муун на питання батька.

− І нащо тобі це? Офісна будівля знищена, бізнес не відновити. – прокоментував Криг.

− У мене є план, власне тому я і не відпустила Мілі і привела Скіра. Я хочу воскресити наш бізнес, і вони можуть стати його частиною. – натхненно сказала Муун.

− Який бізнес? – спитала Мілі.

− Ліквідація цілей в світі смертних. Прибутковий, небезпечний і частково незаконний бізнес. – відповів Скір. – Я згоден.

− Тоді я також згодна! – сказала Мілі та продовжила очима розглядати Скіра.

Розуміючи, що це необхідно як йому самому, так і Муун, Криг погодився на цю авантюру, а мати в своїй команді додаткових бійців не завадить.