Небеса, за тисячі років до появи такого поняття як час. Чоловік середнього зросту з темно-сірим волоссям, акуратно підстриженою короткою бородою, з блакитними очами, у сірому костюмі стилю сорокових років двадцятого століття, використовуючи світло створив перше Господство, ангела другої групи і дав йому ім'я Солас. Ангел був трохи нижчий за бога, його волосся було чорне а шкіра бліда, майже срібна, райдужка очей була червона, а замість зіниці зоря. А одягнутий він був у темно-синій костюм вікторіанського стилю. Оглянувшись довкола Солас побачив прекрасний сад в якому періодично можна зустріти дерев'яні будиночки, він почав вивчати новий світ та знайомитися зі своїми братами і сестрами.

Перше Господство стояв біля великого замку побудованого з небесного срібла і чекав на когось. Через кілька хвилин звідти вийшов Люцифер та Михаїл, вони сварилися між собою так сильно, що дерева самі загоралися, а блискавки били по ангелам. В кінці-кінців молодший серафим просто пішов геть. Солас підійшов до Люцифера аби поцікавитись, що сталося.

− Чому ти посварився з Михаїлом, брате?

− Його сліпа віра у батька, просто виводить мене з себе.

− І це привід для сварки?

− Ми з батьком уклали парі. Я вважаю, що він не здатний створити щось абсолютно ідеальне. Він же вважає, що може. Тому він почав працювати над новим проєктом, а Михаїл влаштував істерику.

− Це досить дивний вчинок з його боку.

За сім днів бог створив Землю, наповнив її всім необхідним для життя. Першими своїми розумними творіннями котрі мали заселити новий світ, були створіння котрих він охрестив Іудами. Але вони мали серйозні недоліки: надмірна агресія, паразитизм, вічний голод, а також безсмертя. Іуди виглядали як майбутні люди, але їх кров була золота, торкнувшись лиш раз до будь-якої істоти, вони могли прийняти її вигляд та навіть спогади, але бога налякало в них їх голова, вона могла змінюватись кардинально, лице зникало, замість нього велетенська паща з купою гострих зубів. Вони винищили всі існуючі на той момент види тому бог створив окремий вимір і замкнув їх там, вимір був названий Чистилищем, а ключ від нього був відданий Люциферу. Створивши нові види, через час бог глянув на мавп взяв глину і за день створив двох людей, Адама та Ліліт. Коли їх побачив перший серафим, він спочатку вказував на їх недоліки, а після просто сказився, оскільки батько не слухав. Одну з таких сварок почув Михаїл і вирішив втрутитись, але не в той же момент, а пізніше. На бік Люцифера стало майже два десятки ангелів, а двоє розглядали можливість приєднання, це були Солас та Габріель.

Другий серафим, зібравши армію з ангелів, обрав шлях крові, він вирішив убити Люцифера і всіх хто був на його боці. На першого серафима впав весь гнів небес, але це його не вбило, незліченна армія змогла вбити більшу частину прихильників майбутнього короля пекла але не його самого. Якщо бути чесними то небеса понесли страшні втрати від рук Люцифера і все, що вони змогли це скинути його і рештки його союзників з небес. При падінні вони своїми тілами наскрізь пробили саму реальність, опинившись у повній пустоті. Коли Люцифер підвівся на ноги, гнів заполонив його розум і пустота почала мінятись, вона стала пеклом. В той же час Соласа викликав бог, перетворив його на серафима і дав завдання, за всяку ціну боронити Адама та Ліліт, але за злим жартом долі, перша в світі жінка не бажала коритись чоловіку. Михаїл вирішив примусити її, або убити. Коли вона була оточена, біля неї з'явився Солас, котрий намагався посіяти адекватні думки в голови своїх братів, але вплив старшого серафима був більшим. «Якщо ти не з нами, ти проти нас!», − кричали ангели в бік третього серафима чим вивели його з себе і він вперше використав магію зір, знищуючи одного ангела за іншим, аж раптом він прозрів, єдиний спосіб виконати волю батька і не вбивати братів це впасти. Відторгнувши бога, він схопив Ліліт і почав падати, пробивши собою наскрізь реальність він опинився у пеклі. Поклавши першу жінку на землю, та стерши себе з її пам'яті, він злетів у гору і опинився у світі смертних. Як тільки він зробив крок під нічним небом, воно покрилось зорями.

Михаїл вирвав одне ребро Адама і створив з нього Єву, аби вона не була рівна йому і тому була покорною. Бог же увійшов до свого палацу, де замкнувся і більше ніколи не виходив. Другий серафим взяв на себе його обов'язки, першим його творінням був Едемський сад, ідеал якому не було рівних. Габріель використовуючи частку своєї сили, в об'єднанні з Соласом який давав поради з Землі, створив образ змія і запустив його до саду, а коли потвора виконала єдине своє призначення, спокусити Єву з'їсти заборонений плід, вона просто зникла. Михаїл розгнівався і скинув людей на Землю, вони впали подібно метеориту. Солас, продовжуючи виконувати волю батька, захищав Адама, а разом з ним і Єву, в одну з ночей він викрав у них невелику кількість крові для майбутнього. Першою людською дитиною став Каїн, коли йому було два роки, народився Авель. З самого дитинства вони жодного разу не сварились і загалом були мирними та розумними дітьми. Поки вони росли Солас був на іншому кінці планети і дарував зразки людської крові язичницьким богам, щоб вони створили людей і вони могли б по справжньому підкорити світ, як і бажав бог. Коли Каїну виповнилося двадцять один, він убив власного брата, оскільки вважав, що той говорить з Люцифером і бажає його звільнити. Михаїл прокляв першого вбивцю, наслідком чого стала поява мітки на правій руці, вона дарувала носію безсмертя і забирала можливість старіти, щоб Каїн вічно страждав, думаючи про свій вчинок. Адам з Євою хоча й не були безсмертними, але вони були справжніми довгожителями, проте цього їх дітям не передалось. Не в останню чергу завдяки Соласу, людська раса змогла стати домінуючою на всій планеті, але була серйозна проблема, його брати і сестри. Протягом тисячоліть вони його вишукували, паралельно вбиваючи всіх язичників, це стало причиною повернення третього серафима до пекла.

Люцифер же почав змінювати своє королівство, спочатку він відрізав крила у своїх братів і перетворив їх на принців пекла, у випадку його смерті вони отримають його силу і замінять його. За допомогою крові Ліліт він створив сім смертних гріхів, ця група демонів черпали свою силу напряму з дій людей. Пізніше були створені не такі сильні, але більш розповсюджені демони, вони черпали свою силу часто з окремої темної магії. Наступними його творіннями стали: суккуби та інкуби, біси, пекельні пси, пекельні змії, псевдоангели. Ці слабкі та низькорівневі істоти мають бути слугами для еліти. Коли до пекла почали потрапляти грішники, Люцифер додав і їх до ієрархії, а коли побачив в них реальну небезпеку для більшості демонів та навіть для себе, він поділив пекло на тринадцять регіонів і замкнув всі грішні душі в межах першого, взявши його у свою тверду руку. Померлі люди в пеклі були безсмерті, але з обмеженнями, наприклад вони могли поглинати один одного, демони могли їх поглинути або просто знищити. Грішники при потраплянні до пекла могли стати грішними лордами, це становило їх у ієрархії одразу під демонами, але це далеко не завжди означало отримання магічних сил. Грішні лорди це в першу чергу ті хто приносив нові знання та поняття до пекла з Землі. Також у пеклі з'явилася валюта, яку називали «Іони», спочатку вона була виключно у вигляді золотих монет та пластин, пізніше додалися купюри. Суть іонів в тому, що вони давали владу не тільки фінансову, але й магічну, часто багаті демони могли мати силу небезпечну близьку до сили смертних гріхів. Також одним з творінь Люцифера стали земні монстри, як наприклад вампіри чи вовкулаки з перевертнями, але нажаль після смерті вони направлялись до чистилища, тому як солдати пекла вони не годились.

Побачивши нове пекло, Солас вирішив сховатися серед демонів роду Арт Гоетія, нанісши рани своєму тілу він покинув його у вигляді золотого вогню і почав шукати підходящу оболонку. За кілька днів пошуків він знайшов подружжя совоподібних демонів, що належали до Гоетії, та чекали на вилуплення дитини. Солас поселився в яйці, подавивши собою сутність демона, що мав народитись.

Через кілька місяців, коли третій серафим мав отримати в своє розпорядження нове тіло, Люцифер знайшов його старе. Воно не згнило, не мало й краплини життя чи сили, те, що в цьому тілі колись був ангел видає лише сліди сили та крила. Король пекла спалив тіло. Коли Солас вилупився, йому дали ім'я яке було майже ідентичне старому, Столас, для нього це було вигідно, звикати швидше. Демонічне тіло набуло деяких характеристик ангельської оболонки колишнього серафима. Оперення було в основному чорне, як волосся, але з срібними вкрапленнями, як шкіра, а очі були повністю червоні, як колись райдужка в ангельській подобі. Завдяки величезному багажу знань, що Столас набрав за тисячоліття скитань по світу смертних, він розвивався в рази швидше ніж мав би, але його переслідували головні болі протягом життя, через наявність в його тілі другої сутності, вона не розвивалась і була слабкою, але вона була і ти самим створювала дискомфорт.

Столас не був в захваті від своїх батьків. Батько зраджував дружині з бісами, часто з чоловіками, а мати влаштовувала оргії з пекельними псами. Коли Столасу було п'ятнадцять його одружили на Ларі, він не був в захваті від цього але зробити нічого не міг, це могло його видати. Коли йому було сімнадцять його терпіння скінчилось, увірвавшись до маєтку своїх батьків він знайшов там лише батька, тому вирішив трохи познущатися над ним перед убивством. Ламаючи кожну кістку в тілі демона силою думки, він вів діалог.

− Синку, за ти мене так? – спитав батько.

− За все. Ти просто бісосмоктальне чмо, котре псувало моє життя навіть не здогадуючись, що я таке. – відповів Столас та спалив ноги батькові.

− Ти мій син і ти сильніший за мене. Я лише еліта, а ти принц. Принц зір.

− Твого сина ніколи тут не було. – сказав Столас і вирвав серце демона з батька.

Батько оболонки впав на землю стікаючи кров'ю і задихаючись, в кінці-кінців його очі згасли. Використовуючи магію зір, Столас перенісся до матері, знищивши будинок в якому вона була, разом з усіма в ньому. А знайшовши її тіло, він почав душити її, тим самим розтягуючи задоволення від вбивства. Коли вона була мертва, Столас планував вбити і свою дружину, але спасінням для неї став сам Люцифер, він знайшов демона раніше ніж той встиг наблизитись до Лари.

− Люцифере, вітаю вас! – сказав Столас з невеликим острахом.

− Столас, мені потрібна твоя допомога. – сказав Люцифер.

− З чим? Мені лише сімнадцять, сумніваюсь, що зможу хоч щось зробити.

− Я знаю, що ти один з небагатьох демонів які здатні переміщатися до світу смертних.

− Ну так, але як це може бути вам цінним? Хіба ви не здатні вийти у світ смертних через чистилище?

− Здатен, але це знищить їх світ, а мені це не потрібно.

− Ну я постараюсь вас випустити але не впевнений, що вийде. – сказав Столас і клацанням пальців відкрив портал у світ людей.

− Я не зможу пройти через портал, Столасе. Щось з того боку тримає мене в пеклі.

− І як я можу вам допомогти?

− Твоя задача, використовуючи зорі, чи що там в тебе є, знайти те, що мене тримає тут під замком, але не ламати, ще рано.

− Знайти і доповісти вам. Зрозуміло!

− До речі, співчуваю через втрату батьків. Не найкращі мої творіння, але вони принесли в цей світ тебе. – сказав Люцифер.

− Дякую. – відповів Столас, заходячи у портал.

Столас справді побоювався, що Люцифер розкриє його природу, тому вирішив вибудовувати з ним максимально дружні відносини. Розтворившись у зоряному небі, демон почав шукати місця сили, і тоді він побачив його, першого у світі нефіліма, сина Михаїла, Ісуса Христа. Ангели аби захистити його створили по всій планеті тринадцять печатей які мають стримувати Люцифера у пеклі. Столас почав впливати на свідомості людей по всьому світу аби натравити їх на нефіліма і його план спрацював, не одразу і йому довелося витягнути з чистилища одного з Іуд, але він зміг зробити все щоб напівангела було убито. Повернувшись до пекла, він розповів більшу частину з усього, що дізнався і зробив, чим завоював довіру короля пекла. Коли Столас вже був близький до убивства Лари, він вперше побачив ведіння майбутнього. Він бачив себе та її у великій війні між раєм та пеклом, це його вивело з себе, але пророцтва неможна порушувати. З цими новинами він пішов до Люцифера та розповів йому все, король попросив, щоб Столас розповідав йому про кожне подібне ведіння.

Так йшло століття за століттям, колишній серафим вже змирився зі своєю дружиною і навіть в певному сенсі прикипів до неї, сварки нікуди не пропали і були вони часті, але жодних побоїв або спроб убивства, з його сторони так точно. У 563 році нашої ери, у Люцифера народилась донька, він дав їй ім'я Елізабет, Столас допомагав у прийманні родів і у прихованні її природи від небес, як результат, ні демони, ні ангели, ні сам бог не змогли відчути появу найсильнішого нефіліма за всю історію. У 1357 році настрої Гоетії почали мінятися, вони забажали більше влади, а для цього треба було пробитися до Люцифера та бити його. Шістдесят п'ять демонів пішли війною, четверо зберегли нейтралітет, троє зайняли бік Люцифера. Паймон, Валак та Столас були саме тими хто зберіг вірність до короля пекла і вони ж приймали активну участь у війні проти Гоетії. Війна йшла три роки, сім смертних гріхів та принци пекла разом з трійцею вірних, успішно відбивали будь-які напади з боку Гоетії, Люцифер не вмішувався, він був зайнятий черговим нервовим зривом Елізабет. Проте коли вона заспокоїлася, принц пітьми клацанням пальців змусив всіх хто його зрадив страждати, біль який вони відчували в цей момент почав переростати у страх. Єдина причина по котрій Люцифер не вбив їх, це необхідність у армії, але він обрав їм більш жорстоку долю. Кожен з повстанців провів по одній ночі у маєтку короля пекла, підданий найстрашнішим фізичним і психологічним тортурам, в той момент вони по справжньому відчули на собі пекло, результатом таких сеансів стала поява тваринного страху і абсолютної вірності перед принцом пітьми.

1450 рік, Люцифер викликав до себе Столаса як одного з найвірніших демонів з проханням по допомогу. Король пекла вигадав як можна збільшити кількість демонів, для цього можна з душами грішників провертати те саме, що він по відношенню до братів які пали разом з ним. Робити це вручну довго і не вигідно, а от закляття, здатні прискорити, а то й автоматизувати цей процес. Тому разом з Столасом, він створив тавро яке поміщається на душу, як показали експерименти, навіть людина яка мала б потрапити на небеса, потрапляла до пекла. Але була одна серйозна проблема, ці грішники були як жива мішень, грішні лорди та демони полюбляли поглинати сутність мічених, це давало їм перманентний, але часто незначний, прилив сил. Через це Люцифер прийняв хибне рішення щодо цієї ідеї і закинув її, хоча Столас створив ритуали які можуть майже миттєво перетворити грішника на демона, але це не переконало короля пекла у їх корисності.

1712 рік, на світі з'явився останній характерник, а останній тому, що одразу після його створення, пекельні пси вполювали і вбили останнього чорта. Винищені вони були за рішенням Люцифера, він визнав їх як небезпечних і абсолютно неконтрольованих істот. В цей же час у пекло потрапив чаклун, він використовуючи магію та свої знання, швидко підкорив майже всіх грішників та згрупував їх, його ціллю було вирватися за межі першого регіону та вбити все, що було народжене у пеклі, а після вирватися до світу живих. Так почався перший бунт грішників. Арс Гоетія взяла на себе завдання у стримуванні навали грішних, але навіть з Столасом у перших рядах вони ледь тримали оборону. Люцифер змінив баланс сил однією фразою: «Йдіть на самісіньке дно.», − як тільки він це сказав сили повстанців почали згасати. Звичайні грішники опинилися на самому дні ієрархії пекла, навіть пекельні пси були вищі за них. З усіх грішників своє положення зберегли лише грішні лорди, оскільки вони були задоволені своїм становищем, до того ж закляття підкорення на них не спрацювало і більшість з них приймала участь у зупинці повстання.

1889 рік, Столас побачив ще одне ведіння війни. На цей раз в ньому Лара миттєво помирає, а він вмирає від численних смертельних ран. Він передав спогад з цим ведінням Люциферу.

1901 рік, серед грішників з'явився сильний лідер, на відміну від мага з першого повстання, він був абсолютним психопатом, причиною цього стала втрата ним звання Грішного лорда. Через те, що підготовка відбувалась секретно, жоден з демонів не дізнався про повстання поки грішні души не вирвались з першого регіону. Вони як хвиля руйнувань і хаосу пройшлися всім пеклом, мільйони постраждалих з боку народжених у пеклі, Столас в їх числі. На його маєток напала ціла армія, Лара серйозно постраждала, на той момент колишній серафим вже по справжньому кохав її і чекав відповіді від неї. Як тільки Столас зрозумів, що сталося з його спини вирвалися чорні ангельські крила, він злетів у повітря і променями, які виглядали наче вони буквально являються космосом, зі своїх рук почав нищити грішників. Ніхто з тих хто напав на маєток не вижив, він спустився на землю і його крила зникли. Після цього інциденту Лара нарешті побачила гарну сторону свого чоловіка, і покохала його у відповідь. Повстання завершилося нападом грішників на маєток Люцифера, але в ньому тоді окрім власника була й Елізабет, яка відправила всіх грішників назад і встановила більш міцний захист від них, лише однією думкою про це.

1916 рік, через першу світову війну до пекла почало потрапляти аномально висока кількість грішників. Елізабет, донька Люцифера, яка до цього року вірила, що грішну душу можна очистити і дати їй другий шанс на землі, втратила віру. Упродовж двох тижнів вона була незупинною, Люцифер не міг її стримувати тому вирішив не стояти у неї на шляху. Еліза в ці зловісні два тижні була виключно в першому регіоні і нищила грішників, всіх яких зустрічала, а коли заспокоїлася, вона відновила все, що зруйнувала але свого відношення вона не змінила. Тепер для неї грішники це сміття, але самі люди, мають можливість на спасіння, тому для того, щоб подібних війн більше не повторювалось, вона особисто вийшла з пекла і затягнула кожного біса, кожного демона і пекельного пса назад, і перекрила всі виходи. Упродовж наступного десятиліття до неї регулярно приходили демони з проханням надати їм можливість вийти з пекла, навіть Столасу доводилося до неї приходити, аби не зруйнувати образ демона.

1943 рік, Елізабет завершила пошуки хоч чогось пекельного на Землі, її наздогнала невдача. Люди самі розв'язали війну. Вона втратила ще й віру у людство. А у 1944 році до пекла потрапив Крістофер Браун, в перші же дні свого перебування у пеклі він показав на, що спроможний. Його не лякали ні грішники, ні демони, ні будь-хто. Поки про нього не дізналась Елізабет, вона вистежила його і напала. Деякими своїми навичками він зміг її здивувати, але ранити не зміг. Вона була першим, останнім і єдиним створінням якого Кріс боявся.

2002 рік, Аксис вилупився з яйця, і в цей момент Столас, який на той момент вже був серед королів Гоетії, викинув із свого тіла сутність демона який мав народитися у цьому тілі. Блукаючи по всьому пеклу ця сутність поселилася в середину новонародженого біса, на ім'я Криг. А через сім років доля звела його з Аксисом та Столасом, вони їхали на автомобілі з парку розваг додому, аж раптом батько помітив як у його сина палають обидва ока і він не реагує на жодні фрази, а через деякий час принц взагалі почав плакати. Було прийнято рішення вийти на вулицю, не тато міг би оглянути своє дитя, але на вулиці він помітив біса в аналогічному стані. Оглянувши обох, Столас зрозумів, що сталося, магією він вклав обох спати і посадив до автомобіля, та направився додому. В маєтку демон більш уважно оглянув Аксиса та Крига і виявив, в середині біса проживає сутність демона, і вона ж встановила зв'язок між дітьми. Столасу вдалося на якийсь час розірвати його, а пізніше навчити дітей встановлювати і припиняти його свідомо. Відчуваючи певну провину, демон вирішив взяти Крига під своєрідну опіку, в цьому йому допомагав біс-прислужник на ім'я Октав. Напівбіса тренували і навчали всьому, що могло допомогти йому як себе захистити, так і Аксиса.

Через три роки, Криг вже мав чималенький багаж теоретичних та практичних знань з медицини, зіллєваріння, виживання, бойових мистецтв, в тому числі зі зброєю як вогнепальною так і холодною, а також був навчений приймати людську подобу. До п'ятнадцяти років напівбіс майже цілодобово був біля Аксиса і виконував роль охоронця і досить гарно виконував, на принца інколи намагалися убити або викрасти з ціллю викупу, але малий охоронець більш ніж успішно ліквідовував нападників. У п'ятнадцять років Криг зміг на один день втекти з маєтку і направився до тиру, через свою природу він був вже вищий за більшість дорослих бісів, тому зміг прийняти участь у змаганнях та встановити абсолютні рекорди. Під кінець змагань за ним особисто прийшов Столас, Аликс, організатор змагань, був неприємно шокований через те, що допустив неповнолітнього біса до участі у стрільбі але демон його не карав. До вісімнадцяти років у тілі Крига з'явилися певні особливості, його передпліччя та кінець хвоста змінились, замість звичайної плоті вони були металевими, до того ж цей метал міг реально поранити демона чи грішника і навіть убити їх. Також у цей період життя напівбіса, Октав покинув маєток і спробував започаткувати власну справу з ліквідації цілей на землі за замовленням грішників або народжених у пеклі, але його бізнес ледь не потонув в боргах поки Криг не прийшов влаштовуватись на роботу. Напівбіс покинув маєток Аксиса оскільки йому вже було вісімнадцять і він, як власне і принц, вже сам міг постояти за себе, перед тим як направитися до Октава він зайшов до старого тиру де знову були змагання і знову встановив абсолютні рекорди, але цього разу вже на десятиліття вперед.

За два роки роботи з Октавом, Криг встиг заробити собі ім'я професійного убивці. У 2023 році, напівбіс отримав міжпросторовий кристал який йому вставили замість одного з зубів, і він відправився у своє десятирічне турне по Землі, з ліквідацією усіх на кого вкажуть. Однією з перших цілей був президент, тоді ще існуючої країни, Володимир Путін. Він переховувався Бразилії і завдяки грошам зміг забезпечити собі хоч якийсь захист, але Кригу не було до цього жодного діла. За два дні напівбіс знайшов і ліквідував диктатора, притягнувши його на центральну площу столиці Бразилії та розірвавши прямо на камеру, після чого зник. Цією дією Криг створив навколо себе спірний образ, з одного боку він зробив те чого бажала майже вся планета, а з іншого боку він це зробив перед мільйонами людей з усього світу через камери телефонів і телебачення. Але наступні його дії в основному псували відношення людей до нього, проте йому на це було плювати, йому присилали ціль і дані про неї, він її ліквідовував, ні не мить не задумуючись чому. Серед його жертв були лікарі і поліцейські, терористи та наркобарони, нобелевські лауреати і торгівці рабами, політики і мільйонери, були випадки коли за для вбивства однією людини він міг знищити сотні, просто тому, що вони стояли у нього на шляху.

Через три роки діяльності Крига, на світовій арені з'явився новий гравець, Багряна маска. Він з'явився феєрично, викравши у компанії Google більше сто п'ятдесяти терабайтів даних користувачів, розробок штучного інтелекту і даних про можливі зміни у світовій фінансовій системі. Своє ім'я він отримав через те, що єдиний свідок який його помітив, найбільше за все запам'ятав багряну маску на обличчі. Але при цьому всьому Криг не був на Землі весь час, він періодично, хоча б на півгодини повертався до пекла, а саме в його ліси, аби відпочити від тих земних запахів.

2029 рік, Столас побачив одне з останніх своїх видінь про війну. В цьому ведінні він був відсутній, Аксис помирає від втрати крові, його дружину убивають трохи раніше за нього. Але їх дитина виживає і стає однім з правителів.

У 2030 році на пекло вперше був скоєний наліт ангельських військ, вони проникли одразу в усі регіони і нищили все. Були вбиті як грішники, так і біси та навіть демони. Граф Андрас, використовуючи власні сили, зміг навіяти ангелам місце розташування маєтку Столаса. Результатом цього стало те, що на їх маєток налетіла майже ціла армія яка жорстоко вбила Лару, чим вивели з себе колишнього серафима, він знову випустив свої крила і всі ангели просто згоріли, він намагався врятувати кохану але не зміг, не маючи інших варіантів він пішов провідати сина і захистити його при необхідності але там він виявив лише купу трупів і стоячого серед них принца з закривавленими руками. Після цього Столас почав активно передавати свої знання Аксису, вважаючи, що ангели прийшли за ним. І все йшло добре поки в один момент він не обговорився і сказав, що після того як передасть свої знання та обов'язки сину він покінчить з життям самогубством, в результаті моментально почалась сварка.

− Я все можу пояснити… − сказав Столас.

− Ні мені вже вистачило! – крикнув Аксис.

− Це необхідно.

− Необхідно? Твоя смерть необхідна? Вибачай, але до цієї розмови ми повернемося тоді, коли твій мозок піймає сигнал і почне щось нормальне видавати! Маму втратив, тепер ще й тебе тягне у порожнечу, дякую бляха! – відповів Аксис і відправив батька до його маєтку.

Двадцять шосте серпня 2033 року, Столас повідомив своєму сину, що у найближчий час відбудеться зустріч з іншим родом демонів, по причині знайомства наречених перед весіллям. Аксис, чудово розуміючи, що від цього він не зможе ухилитись, почав розшукувати Крига і в першу чергу відвідав офіс, а саме провідав Муун.

− О, дядьку Аксис, когось замовити хочете? – спитала Муун.

− Мені потрібен Криг. – відповів Аксис.

− Так і знала, що ви геї. – віджартувалась Муун.

− Дуже смішно. Мені потрібні його охоронні послуги. Тому йди на Землю і за всяку ціну затягни його сюди. – відповів Аксис.

− Вистачить і телефонного дзвінка.

− Не вистачить. Він твій батько.

− Я його за ті два роки як він мене удочерив, півтора тижні бачила. Батько він мені лише по документам.

− Вимикай свою внутрішню суку! – крикнув Аксис та вдарив кулаком по столу так, що він затріщав. – Він, хочеш ти цього чи ні, твій батько. Так далеко не найкращий, ти його майже не бачиш, але він робить усе аби ти могла нормально жити. Витягнув тебе з того йобаного притулку, дав тобі стільки любові і піклування скільки міг, дав тобі роботу, дав тобі усе! Чи ти б хотіла, щоб тебе вже за рік випхнули з притулку на вулицю і ти б бомжувала або працювала хвойдою?

− Слухай…

− Ні! Ти послухай, Криг в найближчі місяці максимум роки, може померти, я це бачив у видіннях. Тому я хочу трошки використати його собі на користь і віддати тобі, щоб він перед смертю побув щасливим.

− Тобто помре? Ну добре, попіклуюся за ним. Чому я маю йти за ним на Землю?

− Ти єдина до кого він відчуває лише позитивні почуття. Я, мій батько, Октав, ми в тому чи іншому сенсі забрали в нього життя і вибір. Якби не я, його б не знайшли і не перетворили на зброю. Якби не Октав зі Столасом, він міг би жити нормально. Ти та сама ложка меду в його житті. А що до смерті… я бачив лише за останні два тижні сім варіантів його загибелі. Навіть бачив як тебе розривають на дві частини, починаючи з пащі, а після відривають йому голову.

− Як так… − пригнічено сказала Муун.

− А ось так. Я прошу лише, щоб ти його сюди привела і поважала його хоч трохи більше.

− Добре, я знайду де він, можливо допоможу з контрактом і приведу до тебе.

− Дякую. Коли будеш готова, подзвони я тебе відправлю до нього.

Муун почала шукати грішницю яка була убита багряною маскою і можливо, знає хто під нею ховається. Аксис перенісся до свого маєтку і почав вивчати всю батькову бібліотеку. Вже в вечері Муун подзвонила йому і була готова відправитись на Землю. Аксис перенісся до неї і просто відкрив портал у Одесу, місто де в даний момент Криг вишукував ціль, до того ж вона знала, що йому дадуть ще одну, Багряну маску.

Столас, використовуючи свої ангельські сили, майже весь час спостерігав за сином, за Кригом, за всіма хто був для нього дорогий, з моменту смерті Лари. Її воскресіння на одну добу, повернуло до нього спокій, хоча б на якийсь час. На весіллі Аксиса, Столас був переповнений щастям, щастям за свого сина, щастям за те, що Лара воскресла, хоч і на один день, він у цей момент був настільки щасливий, що його крила ледь не вирвалися, від цього він зміг уберегтися згадуючи темні моменти свого життя.

На моменті де Люцифер об'єднував Миколу та Ярослава у нову, єдину, сутність його відволік своєю появою Столас. Король пекла спитав: «Як тебе краще називати? Столас? Чи твоє старе, ангельське, ім'я, Солас?»

− Коли ти про це дізнався? – запитав Столас.

− На весіллі твого сина. Ти ледь крила стримував. Насправді це пояснює майже все. Але ти так і не відповів. Солас чи Столас?

− Ти сам бачив, Солас мертвий.

− Демон, одержимий ангелом. Тепер я бачив справді усе.

− Демона тут нема вже тридцять один рік.

− Криг... Так ось як він став напівдемоном. Він пір'я не вищипує часом?

− Тобто?

− Ти думаєш, що сутність демона не впливає на оболонку? – ледь стримуючи сміх спитав Люцифер. − Якби це так було, я б демонам тіло не давав.

Ярослав та Микола нарешті злилися у єдину сутність, Люцифер дав їй ім'я, Салватор. Загалом він мав свою людську подобу, але зріст був трохи більше двох метрів, райдужка очей світилась багряним кольором, а ангельські крила палали багряним вогнем. Особистості братів переплелися, частина спогадів зникла, частина лишилась, але одна річ лишилась незмінною, вірність Люциферу.