В такий час я навчалась. Але моє єго протестувало проти такої "рівності". Мені хотілоси виділятися серед інших і моя мама придумала як це зробити.

Мама придбала мені синю форму, яка складалась з сарафана і блузок: василькового кольору, блакитного і білого. Таким чином я приходила до школи у формі, але моя форма відрізнялась від інших. Було у мене і коричневе платтячко х білими комірцями та кілька фартушків, яких мені нашила бабуся. Шкільний гардероб дув урізноманітнений і ніхто до мене з боку учителів претензій не мав.

Моя старша сестрва Віра уже була студенткою педагогічного інституту, вріяла, як мама, стати вчителькою математики. Сестра щосуботи приїжджала додому після навчання і нам з молодшою сестрискою привозила різні смаколики: зефір рожевий та зефір в шоколаді, шоколадні цукерки, смачне печиво... Сестра нас любила і щораз старалась нам робити щось приємне.

Але одного разу я не отримала смаколиків..., я отримала з рук старшої сесбри паперовий зверток. Коли я його розвернула - не могла повірити своїм очам, моєму щастю не було меж, я цю мить запамятала на все життя! У пакунку бкло платтячко! Мені воно здалось надзвисайно красивим:мувнина в мілекькі сірі, білі і сині квадратики, спідничка в складочку, комірчик, манжетики та круглкнькі гудзички червоного кольору... Я одягнула це платтячко і відчула себе принцесою. Цілий вечір я не могла нарадуватися! Я ктутилася перед зеркалом, співала пісень, танцювала, веселилась, почувалася щасливою... 

Але настав понеділок і треба було збиратися до школи. У мами першого уроку не було і я до школи йшла сама. Мені деже не хотілось одягати шкільну форму і я попросила бабусю, щоб умовила маму мені одягнути нове платтячко в школу. Мама була невблаганна і я вирішила платтячко взяти з собою, щоб повихвалятися перед подружками.

Я обережно склала платтячко і поклала до портфелика, ніхто із домашніх не помітив і я весело побігла до школи.

В класній кімнаті збиралися однокласниці і я витягнула свій скарб. Дівчатка наперебій захотіли приміряти платтячко, бо всім воно було до вподоби. Перший урок ще не розпочався і дівчатка почали приміряти. Коли черга дійчла до Ліди Мережко - пролунав дзвінок і вона, сидячи за своєю партою поспішала переодягнутися. На партах стояли чорнильниці з фіолетовим чорнилом. І .... чорнильниця перекинулась і на моєму найкращому і світі платтяку появилась велика чорнильна клякса....

Сьогодні день народження моєї старшої сестри Віри, їй мало б виповнитись 76 років, але її разом з нами вже немає, забрала страшна, невиліковна хвороба.

Я пригадала цю історію і написала її саме сьогодні, як память про мою сестру, яка живе в моєму серці.