24. Так легко...
Поміж терцій, секунд, кварт і квінт, мовчазних октав
Заховалося серце, що сонцем ще шаленіло.
Десь нічний вітерець проспіває під запах трав,
Пролетить над Великим Степом і вп'ється в тіло.
Танець грому і блискавки спалахом вкриє вмить
Ковилу, чорноби'ль, чебрецю острівці далекі.
За невиконаними бажаннями не болить
Ні душа, ні серце. Зовсім. І тепер так легко...
Переспіви дощу тихим бубном тривожать кров.
Перешкоди всі зникли, тепер лише легкість в тілі.
Піднімаюся в небо і падаю: знов і знов...
Прокидаюся птахою десь у зеленім гіллі...
Заховалося серце, що сонцем ще шаленіло.
Десь нічний вітерець проспіває під запах трав,
Пролетить над Великим Степом і вп'ється в тіло.
Танець грому і блискавки спалахом вкриє вмить
Ковилу, чорноби'ль, чебрецю острівці далекі.
За невиконаними бажаннями не болить
Ні душа, ні серце. Зовсім. І тепер так легко...
Переспіви дощу тихим бубном тривожать кров.
Перешкоди всі зникли, тепер лише легкість в тілі.
Піднімаюся в небо і падаю: знов і знов...
Прокидаюся птахою десь у зеленім гіллі...
Коментарі
Показати всі коментарі
(2)