37. Світло зірки
Вогненний шал, що спалить нас дотла,
Не залишивши попелу нітрохи,
Засвітить в небі зірку і сповна
Віддасть все сяйво через світлороки.
Небесне тіло Всесвіт огорне,
В свої обійми прийме, як дитину.
І геть не страшно, що життя мине,
Перетворившись в полум'я лавину.
Комети, сонця, весь Чумацький Шлях
Затьмарити не зможе жоден промінь,
Що загорівся в наших двох серцях...
А світло зірки буде нам на спомин...
Не залишивши попелу нітрохи,
Засвітить в небі зірку і сповна
Віддасть все сяйво через світлороки.
Небесне тіло Всесвіт огорне,
В свої обійми прийме, як дитину.
І геть не страшно, що життя мине,
Перетворившись в полум'я лавину.
Комети, сонця, весь Чумацький Шлях
Затьмарити не зможе жоден промінь,
Що загорівся в наших двох серцях...
А світло зірки буде нам на спомин...
Коментарі
Показати всі коментарі
(1)