44. Ти - фурія екстриму
Життя таке бентежне, життя таке тривожне.
Ти знов необережно все робиш "що не можна" .
Людську ламаєш думку і вщент стереотипи,
Не мають порятунку, хто мислить однотипно.
Горять орієнтири, запалені спонтанно,
Від реплік (як сокири) знов щепки б'ють фонтаном.
Ти мислиш нестандартно, проходиш ураганом
Усе, що зветься "стартом", катком й монтажним краном.
Збиваєш нові фішки, сітки і огорожі,
Вогні сигнальні (трішки) - підсвітка на дорозі.
Ти - фурія екстриму, на голову бездашна...
Нажаль, не можеш "з кимось", лише сама - безстрашна.
Ти знов необережно все робиш "що не можна" .
Людську ламаєш думку і вщент стереотипи,
Не мають порятунку, хто мислить однотипно.
Горять орієнтири, запалені спонтанно,
Від реплік (як сокири) знов щепки б'ють фонтаном.
Ти мислиш нестандартно, проходиш ураганом
Усе, що зветься "стартом", катком й монтажним краном.
Збиваєш нові фішки, сітки і огорожі,
Вогні сигнальні (трішки) - підсвітка на дорозі.
Ти - фурія екстриму, на голову бездашна...
Нажаль, не можеш "з кимось", лише сама - безстрашна.
Коментарі
Показати всі коментарі
(1)