27. Алегоричний
Твої обійми тихі, теплі, ніжні.
Твої дарунки завжди особливі.
Твої слова - це істини наскрізні,
Коли допомагаєш - я щаслива.
Якщо захочу, ти дістанеш з неба
Мені зорю, комету, навіть сонце.
І раптом в мене виникне потреба,
Ти станеш власним вірним охоронцем.
Дарунки вітру, соловейка, квітів
Мені приносиш, викинувши зайве.
Далекі гори, що серпанком вкриті,
Ліси, поля... І одинокі мальви.
Тебе, пробач, не завжди я ціную,
І почуття ніяк не виявляю.
Але без тебе, Вечоре, сумую,
Коли з тобою зустріч пропускаю...
Твої дарунки завжди особливі.
Твої слова - це істини наскрізні,
Коли допомагаєш - я щаслива.
Якщо захочу, ти дістанеш з неба
Мені зорю, комету, навіть сонце.
І раптом в мене виникне потреба,
Ти станеш власним вірним охоронцем.
Дарунки вітру, соловейка, квітів
Мені приносиш, викинувши зайве.
Далекі гори, що серпанком вкриті,
Ліси, поля... І одинокі мальви.
Тебе, пробач, не завжди я ціную,
І почуття ніяк не виявляю.
Але без тебе, Вечоре, сумую,
Коли з тобою зустріч пропускаю...
Коментарі