1. Тобі...
2. Іще жива...
3. Розбиватись...
4. Не для нього:)
5. Осінь
6. Як легко...
7. Беззмістовний
8. Збій програми
9. Мій Час
10. Зупинка для серця
11. Курчатко на долоні
12. Клан Книгожерів :)
13. Душу закрий на замок
14. Віршований каламбур
15. Зім'ятий папір
16. Я знову...
17. Дуже вдало
18. "На відмову"
19. Так хочеться...
20. Дурман
21. Стазис
22. І оживають знову...
23. Розгубила
24. Так легко...
25. Щаслива тепер
26. Ти - особлива (подрузі)
27. Алегоричний
28. Не можу...
29. Для чого?
30. Я хочу...
31. Без меж
32. Не допоможуть
33. Набридло все
34. Вже давно...
35. Глибокі шрами
36. Нічого
37. Світло зірки
38. Осінній настрій
39. Затихло все...
40. Жахастик :)
41. Світ навпаки
42. Особлива
43. Спогад
44. Ти - фурія екстриму
45. Недоречно
46. 03.15
47. Душа болить
48. Повня
49. На злобу дня (саркастичний)
50. Заповітне побажання
51. Монохром дня і ночі
42. Особлива
Не терпиш вогні софітів, марнотності уникаєш,
Найкращі букети квітів пучком бур'яну вважаєш,

Досягнення цього світу для тебе лиш трата часу,
Сумління - життєвий вчитель, націлений на сучасність.

Стосунки сприймаєш справжні, без фальші та блюдолизства,
В щоденні не лізеш фарси, скидаєш зі слів намиста.

Тобою щодня пишаюсь, такою, як є, із гострим
Відточеним кредо-лезом, маркованим знаком "Осінь".

Ти зовні в броню зодіта, де панцир - з титану й сталі,
Морозом-вогнем укрита, тримаючи всіх подалі.

Це - зовнішність. А насправді, під тим усим серце б'ється
Тремтливе і ніжне: в барвах життєвих і плаче, й сміється...

Ти твориш вірші і прозу, малюєш, пісні співаєш,
Десь у полинових лозах мрійливо щодня літаєш,

Загадуєш про ворону, що чорним крилом правує,
Пером своїм на долоні узори тобі дарує.

Про вовка думками мариш, що світить вночі очима
І стане в степу товариш, а в лісі - ще й побратимом.

І до повноти комплекту добавиш собі вороного
Коня, що стрімкий, мов вітер, і всюди знайде дорогу.

Та є одна таємниця, про неї не кожен знає:
На крилах із рим і криці твій Муз в небесах літає.

Коли в бойовому строї виходиш із ним у парі,
То ще не знайшовся воїн, що витримав при ударі

Вогнем (він належить Музу) й мечем (то твоїх рук діло);
А той, хто живим лишився, вважає, що пощастило.

Умієш всього багато, з Драконом (що Муз) у парі
Творіння вдаються завжди проникливі та яскраві:

Вони западають в душу, з думками аркан танцюють,
Сумління трясуть, мов грушу, піснями без слів гарцюють...

Не терпиш людської слави і від похвали тікаєш,
Марнотності слів лукавих щодня вміло уникаєш.

Ти знаєш, чого вартуєш, і цінності зберігаєш,
Світами в думках мандруєш і жити не забуваєш.

(присвячено тій, хто привів мене на СБ)
© Лео Лея,
книга «Роса на сонці».
Коментарі