48. Повня
Під час повні
Такі ночі довгі,
Тихі зорі ховаються в світлі
Того місяця, що непривітно
Проникає промінням у вікна.
Сон зникає.
Круторогі
Думки клишоногі,
Будяками раптово розквітлі,
Позаплутувавшись за одвірки
Підсвідомості, лаються гірко.
Щось волає.
А, то диво
Напрочуд правдиво
Вимальовує нову картину,
Що паплюжить стандарти моралі
(Посилаю іх всіх якнайдалі)
Однозначно.
Неквапливо,
Допоки можливо
Підійду до меча, що покинув
Десь на цвинтарі власної тіні.
Розірву долі хитросплетіння.
Трохи лячно...
Такі ночі довгі,
Тихі зорі ховаються в світлі
Того місяця, що непривітно
Проникає промінням у вікна.
Сон зникає.
Круторогі
Думки клишоногі,
Будяками раптово розквітлі,
Позаплутувавшись за одвірки
Підсвідомості, лаються гірко.
Щось волає.
А, то диво
Напрочуд правдиво
Вимальовує нову картину,
Що паплюжить стандарти моралі
(Посилаю іх всіх якнайдалі)
Однозначно.
Неквапливо,
Допоки можливо
Підійду до меча, що покинув
Десь на цвинтарі власної тіні.
Розірву долі хитросплетіння.
Трохи лячно...
Коментарі