Та, що носить в собі темряву
Смертники. Полонені 418 та 327
Святий чи мерзений грішник
Продажа невинності
Провидіння антихриста
Пекло в передпокоях
Обман серед пресвітерів
Нечестивий Грааль
Мій призренний друг
Лабіринти розуму
Кровава самаритянка
Кривава месса
Заблукавша в місті, яке не існує
За здоров’я чи за смерть
Жертвенна квітка
Дівча чортиця
Демонська молитва
Гуманоїд лицемір
Нечестивий Грааль

У темному лісі, де навіть місячне світло боялося проникати, стояв старий замок. Легенди говорили, що в його підземеллях зберігається Нечестивий Грааль, артефакт, що приносить нещастя і смерть кожному, хто наважиться його торкнутися.

Одного разу, молодий авантюрист на ім’я Артем вирішив знайти цей Грааль. Він чув, що той, хто володіє ним, отримає неймовірну силу. Озброївшись мечем і ліхтарем, Артем увійшов до замку. Його кроки відлунювали в порожніх коридорах, а тіні на стінах здавалися живими.

Нарешті, він знайшов двері, що вели до підземелля. Відчинивши їх, Артем відчув холодний подих смерті. Спустившись сходами, він побачив старовинний кам’яний вівтар, на якому лежав Грааль. Його поверхня була покрита дивними рунами, що світилися зловісним червоним світлом.

Артем підійшов ближче і простягнув руку до Грааля. Як тільки його пальці торкнулися артефакту, замок затремтів, а з темряви почали з’являтися примари. Вони оточили Артема, їхні обличчя були спотворені болем і стражданням.

“Ти приречений,” - прошепотів один з привидів. “Нечестивий Грааль забирає душі тих, хто наважується його торкнутися.”

Артем відчув, як його сили покидають його тіло. Він спробував відпустити Грааль, але його рука була наче приклеєна до артефакту. Примари почали наближатися, їхні руки простягалися до нього.

З останнім подихом Артем зрозумів, що легенди не брехали. Нечестивий Грааль дійсно приносив лише смерть і страждання. Його крик розчинився в темряві, а замок знову занурився в тишу, чекаючи на наступну жертву.

© Морок Неферат,
книга «Збірка хорорр оповідань "З глибин темряви».
Мій призренний друг
Коментарі