У старому селі, де час зупинився, жила бабуся Олена. Вона була відомою знахаркою, до якої зверталися за допомогою з усіх куточків. Її зілля та настоянки рятували від хвороб, але мало хто знав, що за кожне зцілення доводилося платити високу ціну.
Одного разу до Олени прийшла молода дівчина на ім’я Катерина. Вона була важко хвора, і лікарі не могли їй допомогти. Катерина благала Олену врятувати її, обіцяючи будь-яку винагороду. Знахарка погодилася, але попередила, що за зцілення доведеться заплатити не грошима, а чимось набагато ціннішим.
Олена приготувала зілля і дала його Катерині, наказавши випити на світанку. Дівчина зробила все, як було сказано, і вже наступного дня відчула себе краще. Вона повернулася до Олени, щоб подякувати, але знахарка лише мовчки вказала на старий годинник на стіні.
“Твій час спливає, дитино,” — сказала Олена. “За здоров’я ти заплатила своєю молодістю.”
Катерина не зрозуміла, про що йдеться, але вже наступного ранку побачила в дзеркалі зморшки на своєму обличчі. З кожним днем вона старіла все швидше, і через тиждень виглядала як стара бабуся.
Відчайдушно намагаючись знайти вихід, Катерина повернулася до Олени, але знахарка зникла, залишивши лише записку: “За здоров’я чи за смерть — вибір завжди твій.”
З того часу ніхто більше не бачив Олену, а Катерина стала новою знахаркою, продовжуючи страшну традицію.