У старовинному місті, де час здавався застиглим, жила молода жінка на ім’я Марія. Вона була відома своєю мудрістю та глибокими знаннями стародавніх текстів. Одного разу, під час дослідження старовинної бібліотеки, Марія натрапила на книгу, яка була прихована за іншими томами. Книга була старою і покритою пилом, а її обкладинка була прикрашена дивними символами.
Відкривши книгу, Марія побачила, що це був стародавній манускрипт, який описував пророцтва про прихід антихриста. Вона почала читати і з кожною сторінкою відчувала, як холод пробігає по її спині. Пророцтва були настільки жахливими, що вона не могла відірватися від читання.
Одного вечора, коли Марія сиділа в своїй кімнаті, вивчаючи манускрипт, вона почула дивний звук. Це був шепіт, який лунав з темряви. Вона підняла голову і побачила, що в кутку кімнати стоїть тінь. Тінь наближалася до неї, і Марія відчула, як її серце починає битися швидше.
“Ти знаєш занадто багато,” — прошепотіла тінь. “Тепер ти повинна заплатити за свої знання.”
Марія зрозуміла, що це був антихрист, про якого говорилося в манускрипті. Вона намагалася втекти, але її ноги не слухалися. Тінь наближалася все ближче, і Марія відчула, як холод охоплює її тіло.
“Ти не зможеш втекти від свого провидіння,” — сказав антихрист, його голос був низьким і загрозливим. “Ти станеш моїм провідником у цей світ.”
Марія відчула, як її свідомість починає зникати. Вона намагалася боротися, але сили залишали її. Останнє, що вона побачила, було обличчя антихриста, яке наближалося до неї, і його очі, які світилися червоним світлом.
Коли Марія прокинулася, вона зрозуміла, що вже не є собою. Вона стала провідником антихриста, і її душа була приречена на вічні муки. Вона знала, що тепер її місія — принести темряву в цей світ і виконати пророцтво, яке вона так необачно прочитала.