Глава 1. Аварія
Глава 2. Подруга по нещастю
Глава 3. Зневірення
Глава 4. Перша творчість
Глава 5. Зцілення
Глава 6. Дива існують
Глава 7. Дар має велику силу
Глава 8. Допомога більшості
Глава 9. Опіки
Глава 10. Болюча втрата
Глава 11. Це насторожує
Глава 12. У всьому винен - Дар
Глава 13. Смерть, смерть, смерть
Глава 14. Церква
Глава 15. Порятунок невинних
Глава 1. Аварія

Холодна Весняна ніч прийшла Зимі на зміну. Вона не бажала заступати на пост і від цього навертались сльози. Гарна пора року гірко ридала. Люди бачили її прозорі краплини у вигляді дощу. Злива не вщухала. Вітер розгойдував дерева та викидав сміття із старих ржавих смітників.
По встеленій калюжами вулиці мчався автомобіль. Чорний відчизняний "Ланос". Він був новеньким і досить молодим. Йому було лише 2 роки, як завод випустив його на світ.
За кермом сидів русявий короткострижений хлопець. Звали його - Андрій Мовчазний. Нещодавно, чоловік відмітив своє двадцятивосьмиріччя. Він мав спортивне тіло та підтягнуту статуру. Це і не дивно, адже Андрій був спортсменом. Боєве мистецтво - сенс його життя. Кіокушинкай карате - самий жорстокий стиль. Поєдинки проводяться в повну силу. Інколи, проливається кров, але це не м'ясорубка і в кіокушинкай є свої правила. В обличчя забороняється бити руками. Андрій гарно займався цілих 18 років. За цей час він розвинув гнучку розтяжку і з легкістю сідав на шпагат. Ноги - небезпечна зброя чоловіка. Ударами ніг в обличчя чоловік нокаутував противників. Багаторазовий чемпіон України і навіть, одного разу Європи. Три роки тому кандидат в майстри спорту здав всі екзамени і довів, що заслуговує бути майстром. Перший та другий дан відкрив дорогу в майбутнє. Андрій відкрив свою школу для дітлахів в якій передавав їм свої набуті знання та вміння. Він не зупинявся і впевнено прямував до своєї цілі. Чоловік мав велике бажання отримати третій та четвертий дан, котрий дозволить навчати боєвому мистецтву дорослих людей.
Дощ стукотів по лобовому склі. Майстер спокійно вів авто. В салоні тихо грала приємна українська пісня і ніщо не передбачало біди. Нічна траса вела чоловіка додому. За ним мчались інші автівки в яких люди мчались по різних справах. Рух був одностороннім і можливо, це навіть на краще.
Вітер продовжував лютувати викидаючи гнів на безлисті дерева. Стара сосна не витримала натиску. Широке, десятиметрове дерево переломалось навпіл. Воно звалилось прямісінько перед чорним " Ланосом". Роздався глухий звук після зустрічі з деревом. Стовбур перекрив дорогу.
Андрій з жахом натиснув на гальма та рефлекторно вивернув кермо в бік, щоб не зазнати удару. "Лвноса" розвернуло на 90 градусів. Автомобіль прийняв горизонтальне положення. Фари світили на половину дерева, яке залишилось стояти в землі.  "Аварії не сталось. Мені пощастило" - єдине про що встиг подумати хлопець, як в бокове скло вдарило сильне світло. Воно шивдко наростало, засліплюючи очі. Старий ЗІЛ, який мчав позаду пізно натиснув на гальма. Вантажівка з силою вдарила авто в місце, де сидів чоловік. " Ланос" зіжмакався, немов жестяна бляшанка від "Коли". Андрій втратив свідомість...
© Олександр Гусейнов,
книга «Зцілення».
Глава 2. Подруга по нещастю
Коментарі