Передмова
Дід Мазай
Терорист
Мір. Труд. Май.
Тарганячий бог
Собача Яма
Скульптура
Ніч
Перо
Ранок
Ракета
Колеса любові
Масло
Лід
Сіги
Свіжина
Бабульки
Останній ангел
6:40
Післямова
Бабульки
Віґвам постукав. Нічого. Далі за ним йобнув я і двері відкрилися настіж. Ми зайшли. В хаті воняло старим. Було пильно і старо. Меблі старі. Обої старі сині. Ми зайшли до вітальні. Посередині стояв старий диван і старий ковйор. Там біля вікна стояв той підар який був винен Баті бабки. Він цілився в нас двухстволкою. Трасья. Старий. Трасья. Шось тихо пздів під ніс і маталав стволом. Почав говорити Гєра. Говорив шо старому пизда. Старий стояв і трусив стволом. Гєра говорив і говорив. Старий маталав і маталав. Підняв дуло догори. Я підбіг двома шагами. Взявся за дуло. Вихватив рушницю і йобнув старого в ніс. Той йобнувся на землю. Ми посадили того кабана на стілець і звязали скотчем. Старий нахилив голову на шию. Шия була роздута як жаба. Гєра взяв стільця поставив біля старого і повернув спинкою до старого. Сів. Сперся ліктями на спинку. Почав питати де гроші. Старий шось морозився бздів бід ніс. Віґвам прописав йому ляща  і сказав Де бабло хуіла. Потім ше раз прописав ляща і ще раз прописав. Старий трясья і плакав. Гєра говорив шоб старий сказав де бабки інкаше підійде той Бик. Бик це я. Мене так батя назвав. Не той шо Батя а батя. Старий подивися на мене. Затрасья сильніше. Гєра ше раз спитав. Старий бздів під ніс. Гєра встав і забрав стільця. Підійшов я. Я гарно говорити не вмію. Вєбав у грудак. Почув хруст кісток. Старий закричав. Я потрогав нижнє ребро. Хитається. Надавив. Знову хруст кісток. Старий закричав. Опускаю ребро донизу. Старий кричить. Підходить Гєра і питає Чи хоче він сказати де гроші. Старий каже В шкафу. Віґвам підходить до шкафу. Зазирає. Забирає бабки. Я бю старого в челюсть. Той падає на спину. До нього підходить Віґвам і каже шо насцить. Дістає пісюн і починає сцяти старому на лице. Старий кричить шоб ми його пожаліли. Я думаю Хуй йому. Підходить Гєра. Знімає штани і сре старому на лице. Сре поносом. Пізда як смердить. Сре багато. Все лице старого в рідкому гімні. Як смердить. Мене тошнить. Гєра встає і я ригаю на старого. Обригую все лице зеленим. Старий кашляє. Я ригаю йому в рот. Старий тоже ригаж. Но жовтим. Я встаю і витираю рот шторою. Старий лежить і дригається. Кашляє. Ригає. Дригається. Старий всирається. Ше гірше смердить. Підходить Віґвам і тоже ригає на лице старого. Но трошки. Старий перестав дьоргатист. Гєра каже шо він здох Захлинувся гімном по горло.
Кінець.
© Bad Trip,
книга «Життіє».
Останній ангел
Коментарі