Тісний короткий коридор був пустий. Оскар побіг по ньому, з кожним кроком його уява малювала сніжно-білий унітаз, легку прохолоду і свіжість зі запахом хвої; чистий чорний мармур на підлозі, але він був готовий до будь-якого. Вперше за багато днів він відчував якийсь рух у своїх кишках. І вот настав час вивільнити всі нечистоти його тіла.
  Він відкрив чорні двері і зайшов усередину. Все було не так як він очікував, але не найгірший туалет у всій країні. Оскар спустив штани і сів. Він відчув, як розслабився його сфінктер; легке навантаження, коли багатоденні брили з важкістью, чіпляючись всім можливим за стінки кишечника, але все ж покидали його. Він голосно випускав гази; через хвилину повітря закінчилося і Оскар був змушений закрити прикрити своє лице футболкою. Запах стояв такий, що навіть фурункули язика відчували його бридоту. На чолі виступив холодний піт, Оскар витер його вільною долонею. До його вух доносилися ледь чутні басси і похрипування динаміків колонок. Брили падали з характерним бульком і краплини долітали до його сідниць.
  Оскар відчув, що одна з брил не хоче покидати його. Вона застрягла, сфінктер не міг так розширитися. Оскар тужився, як вагітна жінка, коли народжує. Але брила не хотіла його покидати. Він відчув пекучий біль, з його губ вирвався тихий крик. Оскар опустив вільну руку в дірку, унітазу яку він не закрив своїм тілом; намацавши сталагніт, він почав його витягати. Брила зісковзувала з руки. Але він відчував, як вона потроху виходить. "Аааааааааагх",– полегшено вирвалося з його губ, коли він нарешті витягнув брилу зі своєї дупи.
  Оскар витер руку в стіну, підтерся і викинув загаджений папір в очко унітазу. Оскару захотілося вже закинутись єшкою. Він поліз рукою у задній карман джинсів. Його серце пришвидчено забилося... Там пусто. Він швидко дістав пакетик і побачив що він був порваним біля нижнього кута.
– Блядь,– вирвалося з губ.
  Він почав товкти рукою об стіну зі всієї сили, так, що звук зіткнення перекрикував басс.
  Оскар поглянув на унітаз. По нутру покотилися легкі спазми. Він взяв всю волю в кулак, впав на коліна перед ним. Оскар не міг повірити у те, що хотів зробити. Він занурив руку. Відштовхнув шматок туалетного паперу і поліз всередину. Його руку зі всіх сторін обліпили вже вихоловші ковбаски калу. Оскар відчув як жовч плавно повзе вверх по стравоході. Вода була прохолодною і густою, як кисіль. Він уже відчував стінки труби і почав плавно плавати по ній, в надії знайти, хоч щось.
  З хвилин п'ять, його рука вивчала дно сортиру. І нарешті знайшла те що шукала. Він швидко схопив їх і витягнув руку. На ній лежало пару малих ковбасок темно-коричневого лайна і дві таблетки. Одна біла з зайцем плейбой, а друга салатова з пальмою.  Іншою рукою він взяв колеса і швидко закинув собі в рот, відкрив кран умивальника і випив трохи води, і проковтнув єшки.
  Оскар ретельно помив руки. Вимкнув кран і пішов назад.
  Брили так і плавали у озері очка унітазу, під ледь чутний басс і хрип колонок.

                                                       Кінець