Інколи здається, що людина загрузла в багнюці свого життя, чи то болото, чи то дрімучий ліс, чи хиткі піски, немає різниці в чому вона опинилась, порівняння буде залежати від її досвіду. Нестерпне бажання вирватися з цього бісового кола скує  руки, ноги й голову, а вуста зімкнуться без змоги висловити навіть звуку, безмовно тримтячи, видаючи дивні гримаси: то жалю, то смутку, то болю, то страху, то відрази, то відчаю, - що тільки не буває передано баснозвісною мімікою.
Очі лишень кліпають, з них витікає те, що не розповіли вуста, немає сенсу знов перелічувати всі прикрості такого стану.
Уявіть собі біду, як величезну чорну хмару, яка спустилася на землю і подібно лавині або піщаній  бурі навздожене усюди: де б ви не були, ким би не прикидалися, у будь-якому часі, навіть, вимірі, що охоче буде намагатись вас сховати.
Ви тікаєте постійно озираючись, страшась, задихаючись, ноги вже стомились, легені пилають, дихання уривчасте, думки хаотично лунають разом із серцебиттям занадто гулко.
Що вас зможе врятувати?
Де ви тікаєте: серед дерев, в полі,  серед  міських будинків чи ваша фантазія дозволила вам потрапити в лабіринт Мінотавра?
Що робити, куди подітись?
А не приходило на думку зіштовхнутись з цією бурею обличчям до обличчя? Вважаєте, що у вас жодного шансу, що єдиний розв'язок вашої зустрічі - погибель?
А якщо вас візьмуть в кільце? Коли вже шансів уникнути бою не буде? Які ваші дії? Що відчуєте?
А як вам пропозиція покликати когось на допомогу?
Хто це? А може ви відрікаєтесь від допомоги, обирая свою силу, може якась річ стане вам на поміч?
Нескінченні питання, на які надавати відповідь можна тільки дивлячись комусь у вічі, хоча, якщо ви сприймаєте своє відображення досить серйозно, а  самі для себе ви - найкращий знавець, товариш, співрозмовник і психолог, буде набагато легше.
У будь-якому разі ви завжди єдина людина та істота, яка зможе вам допомогти.
Чому ж?
Дуже прикро, але телепатів у нашому часі не існувало, а згадки про них є лишень у фантастичній літературі або кіно. Доки не скажеш, не попросиш, не розповіси свою історію, проблему, біль, доти ніхто не дізнається про це, а в очей все ж немає функції гучномовця.
Інколи порозумітися із собою - найскладніше дійство, але це - найпотрібніше і найважливіше, що ви маєте зробити.  Ви собі - друг, а ваші проблеми - вчителі, а не вороги, якщо і ворог, то той, якого потрібно подолати за для спокою вашого виміру і його жителів, хто знає що всередині кожної людини.
Як виглядає ваш вимір, що всередині вас, тільки не кажіть мені про суцільну порожнечу і морок?
Завжди є щось особливе, щось глибоке і цікаве, навіть звичайний "Чорний квадрат"  Малевича прикрашає якусь галерею, як одна із родзинок колекції. А здавалось, що може бути в тому звичайнісінькому квадраті?
Уявіть себе на картині. Де ви, у якому одязі, в якому стилі зображені, який у вас настрій, погляд?
Уявіть галерею. Де ви будете знаходитись, скільки людей вас вподобають, за що, а якщо не вподобають, то чому?
У всього є свій сенс, навіть в таких питаннях. Якщо поглиблювати знання про себе вам тяжко самому, завжди є людина, яка вас до цього приведе, ситуації, які вам нададуть до рук дзеркало, як предмет для практичного зайняття.
Ви - теорія, так само, як і ви - практика. Все має гармонію і має до неї простягнути свої долоньки, а хтось у свої уяві відчинить свою голову, як ларчик і буде жваво складати до себе все нове та не зовсім, - усвідомлене.
Що будете складати, а може наливати? Може це вино або дорогоцінності, може папір або фотографії, може ви уявили потік спогадів або потік води, що невтомно потрапляє до вас у голову?
Немає причин і завжди всьому придавати значення, інколи це - зло. Мислити потрібно, але не зациклюватись, не надумувати чогось.
Скільки разів ви надавали ще декількох значень словам або діям інших людей? Скільки разів шукали підтекст у звичайному мовчанні? І скільки разів це було непотрібне?
Скільки на цьому було образ, сварок? Або ви дізнавались правду і така влучність - ваш талант?
Ви відчували в той момент інтуїтивну тривожність, яка не давала вам спокою?
І скільки разів бажали її більше не відчувати?
А що, якщо я вам надам натяк хто винуватець цього балагану у вашій голові? Ви захочете помсти, чи кожного разу будете докоряти цих людей у вашому нещасті?
Майже у всього вашого характеру є пояснення і виробник, щоб на вашому лобі написати "Made in...".
А на лобі ваших автора чи авторів є теж такий напис. Ми всі величезний здобуток один одного, кропітки труди без трудів в бій за нормальне життя, коли авторство надало поганий збій у вашій голові.
Якщо ви кажете, що ви людина, на яку зовсім немає впливу, то на вас вже повпливали і не раз. Навіть погляд може залишити слід чи відбиток, чи шрам, але не на тілі.