Дуже часто найбільші проблеми людини - інші люди, ми хвилюємося, піклюємося, сумуємо, відчуваємо біль, любов, ненависть. Це все - сніжка, яку пускають з гори під назвою "Життя", і якщо не надати цій кулі хоч напряму, вона може спричинити забагато кривди, можна загадати мультфільми, коли на персонажа на всіх парах летіла сніжна куля або лавина.

Дивлячись на заголовок, перше, напевно, що приходить до ассоціацій, це - зізнання у коханні. Але ми зачепимо ще декілька аспектів зізнань і що я мала на увазі.

Люди соромляться говорити про свої емоції та почуття через страх осуду, жорстку реакцію, а найбільш, що почуття не приймуть або не дадуть відповіді взаємністю.

Дуже багато людей можуть надавати негативну реакцію, але і так сам багато стануть вашим гарним досвідом. Потрібно мати сили піти на зустріч самим собі, бо постійні терзання і потреба почути відповідь - не гарні товариші у цій справі. Бо чим більше ви самі з собою наодинці зі своїми почуттями, які не дають спокою, тим болючіше буде після сприймати реалії.

 Інколи маючи невелику симпатію, людина зациклюючись на емоціях, починає прив'язуватися до образу і надумувати зовсім неіснуючі речі, від цього йде примарний висновок про глибоке кохання. Уцьому разі відмова буде більш болючішою, якщо до зізнання таки дійде справа. Бувають також випадки, коли людина таким чином повністю ідеалізую іншу або, наприклад, якщо замість симпатії виступає образа, то реакція зворотня, таким чином інша людина стає злодієм жанру вашого життя, а інколи і ви самі можете вигадати, що людина образилась на вас і ваші занепокоєння зроблять злодюжку із вас.

Як людина людині - проблема, так і людина людині - спасіння. Бажано завжди промовляти свої почуття щодо близьких, товарищів, колег, якщо це доречно, казати про свої почуття людям які вам подобаються. Краще зробити один раз і більш не жалкувати про це.

Досить відома мені проблема - страх, що людина піде дізнавшись про ваші почуття. Тоді я спитаю вас:
- Чи дійсно вам потрібні відносини будь-якого характеру, у яких ви завжди відчуваєте, що вас можуть покинути?

- Навіщо марити неіснуючим коханням, коли завідомо знаєте, що між вами нічого не може бути ?
- А якщо у вас сумніви, то чому б у цьому не вдостовіритись?

- Ви вважаєте, що не маєте права на кохання? Або ви не заслуговуєте на ці відносини і почуття?
Таких питань може бути ще багато. Головне, пам'ятайте, що у ваше життя завжди прийде щось нове, але доки ви тримаєтесь за старе, цьому просто грець. Не буває таких самих відносин та людей, все інше, нові ємоції, нові Ви, навіть так я можу сказати, а те, що було у минулому, наш мозок дуже вдачно ідеалізує у потрібну сторону.

Якщо ви постійно марите минулим, то ви його просто не можете відпустити, ви туди повертаєтесь, бо не змогли прожити щось, бо досі ваше "Я" у середені  відчуває злобу або це незадоволення нинішнім життям і є потреба десь знайти прихистку, щоб відчути себе більш щасливою людиною. Таких випадків під руку знайти ще десяток - запросто.

Але до чого я веду? Щоб не страждати, щоб не шкодувати і не повертатись у минуле, щоб прожити його так, як ви хотіли б, треба робити кроки до своїх бажань і почуттів.
Чим більше практики, тим простіше після переносити ситуації подібного характеру, простіше відпускати людей, ви будете почувати себе вільною людиною, яка сама руководить своїми почуттями і розумом, а не навпаки.
Чим більше людей це зрозуміє, чим більше людей буде боротися зі страхами, а інші будуть більш лагідними до цього, тим скоріш щастя замінить слово "депресія" у постійній мемній мережі інтернету і не тільки там).