Справжній детектив Стоун виявився прямою протилежністю чоловічка із парку. Чорна атласна сорочка, та строгий сірий костюм з легким “металічним” відблиском не могли приховати міцних м’язів цього високого широкоплечого атлета. Густе чорне волосся, сивина на скронях, погляд, що здається пронизує наскрізь. Холодок пробіг спиною Кріс щойно вона зайшла до палати, відчувала себе так ніби з’явилась на важливий екзамен не підготувавшись.
— Детектив Роб Стоун, — представився він демонструючи свій значок поліціянта, — бачу ви вже цілком одужали, міс Козак. Це чудово. Нам треба прояснити з вами деякі речі. Сподіваюсь ви чесно відповідатимете на мої запитання. Врешті, це в ваших же інтересах.
— Це стосується пожежі?
— Це стосується перш за все вас, але й про пожежу ми також порозмовляємо.
Детектив відкрив теку, що лежала на столі перед ним, дістав якісь папери, швидко їх проглянув та відклав в сторону. Приготував великий записник в шкіряній палітурці та ручку.
— Почнемо. Ви готові?
Кріс кивнула.
— Найперше розкажіть про себе. Ваше ім’я, дата народження, номер страхового поліса, де проживали. Робота, навчання. Розкажіть про ваших батьків, або інших родичів та друзів з ким ми могли б зв’язатись.
Кріс зітхнула й почала розповідати.
— Отже, ви стверджуєте, що ваші батьки зникли безвісти, коли вам виповнилось п’ять, а перед тим працювали в секретній урядовій лабораторії?
— В лабораторії працювала лише мама. А тато дома працював, у своїй студії. Він художник — малював комікси про короля Зодіака.
— А після зникнення батьків вашим опікуном став, — детектив заглянув у свої записи, — Рей Кроу?
— Так. Це татків друг. Вони в армії познайомились, в Сомалі. Тато визволив його з полону терористів сам мало не загинувши.
Детектив мовчки уважно вдивлявся в Кріс постукуючи пальцями по столу.
— Міс Козак, ми ж домовлялися, що ви даватимете чесні відповіді. Неправдива інформація зашкодить перш за все вам самій.
— Я не обманюю вас. Все сказане мною правда.
— Правда? Та у тому про що ви повідомили немає жодного правдивого слова. Ми ретельно перевірили все, що ви раніше розповіли про себе лікарям, а тепер іще раз повторили.
— Нема і не існувало астронавтки Кріс Козак. У вказаному вами містечку відсутня вулиця Сонячна, на якій ви нібито проживали. Страховий поліс з таким номером ніколи нікому не видавався, не кажучи вже про те, що і дата вашого народження ще не настала. Я впевнений, що й відомості про ваших батьків також не підтвердяться.
— То хто ж ви насправді, міс?
Кріс хотіла було щось відповісти, та до палати влетів незнайомець, граційно оминув стіл за яким сидів детектив і заходився вмикати телевізор, котрий висів на стіні.
— В чім річ, — роздратовано вигукнув Стоун, — я тут допит проводжу.
— Це стосується справи, Робе, — відповів чоловік перемикаючи канали у пошуках потрібного, — ви маєте це побачити.
Ранкове шоу було в самому розпалі. Гість студії (той самий дивний чоловічок з парку) сидів розвалившись в широкому кріслі склавши руки на грудях і задоволено посміхався.
— Мушу визнати, Ларрі, ви й цього разу зуміли нас здивувати. І де ви тільки знаходите свої сенсації? Це неймовірно! До нас прибув посланець із майбутнього, щоб попередити про наближення страшної катастрофи планетарного масштабу.
Ведуча зробила паузу, нахилилась вперед мов кішка що затаїлась перед стрибком.
— Але ж всього місяць тому ви написали цілу серію статей, в яких стверджували, що вона — інопланетянка. Ми пам’ятаємо, Ларрі.
— Дві статті на пів та чверть шпальти це ще не серія. І я не стверджував, а лише висловив припущення на основі тих крихт інформації, що вдалось роздобути, — перейшовши на шепіт додав, — влада все приховує…
— А вам залишається і далі гадати по крихтах, — ведуча була явно задоволена останньою фразою.
— У мене є докази. Я взяв інтерв’ю в цієї дівчини й пропоную його зараз переглянути. Хай вона сама розповість про себе.
— А вона часом не повідомила де сховала свою машину часу?
— Хто ж стане про таке розповідати. Але я чув, що якісь важливі речі поліція вивезла з острова вертольотом і наша темпонавтка дуже хоче їх повернути. А ще поліція забрала і її скафандр. Це дуже підозріло…
— Влада все приховує, — намагаючись скопіювати голос Ларрі прошепотіла ведуча, — що ж подивімось інтерв’ю доки і його не вилучили спецслужби.
— Що це було? — детектив свердлив Кріс поглядом.
— Я не знала, що це інтерв’ю, — виправдовувалась Кріс, — Той чоловік сказав, що він із поліції… Що він детектив Стоун.
— Стоун?!! — кулькова ручка від удару по столу розлетілась на друзки, — Як можна було цього блазня прийняти за поліціянта?
Детектив рвучко підвівся і став ходити взад-вперед.
— Детектив Стоун… От нахаба… Взяти інтерв’ю під виглядом допиту…
Раптом спинився і глянув на дівчину.
— То всю ту маячню з переміщеннями в часі ви приготували для поліції? Свідоме надання неправдивих свідчень…
— Але це правда, — вигукнула Кріс перебиваючи детектива, — Це все правда! — і вдарила кулаком по столу.
Детектив здивовано глянув на неї. Сів.
— Ви не розумієте у що втрапили. Вам висунуть звинувачення у замаху на вбивство, а це — довічне ув’язнення. Ваші ж фантастичні оповідки лише налаштують більшість присяжних проти вас. Кому сподобається, що його привселюдно мають за дурника. Ви хоч це розумієте?
Кріс розуміла. Її історія занадто фантастична. Ніхто не повірить. Вона б і сама не повірила.
— Чому мене звинувачують у вбивстві. Ніхто ж не загинув.
— Це так. І тому ви звинувачуєтесь не у вбивстві, а лише у замаху на вбивство. У будиночку поруч з яким вас знайшли відпочивав сенатор Фелікс Райт із сім’єю. Вони всі добряче надихались димом, його дочку навіть довелося госпіталізувати. Коли б не дощ, що загасив пожежу вони всі згоріли б живцем уві сні.
— Для чого мені вбивати сенатора? Я взагалі випадково там опинилась ще й сама мало не загинула через ту пожежу.
— Сенатор лютує через свою доньку і не заспокоїться доки всіх винних не буде покарано. Він використає всі свої зв’язки, найме найкращих юристів.
І хоч доказів вашої вини обмаль зате вони, на відміну від ваших фантазій, реальні.
— Я не вбивця.
— То доведіть це. Розкажіть врешті, що ж там сталося насправді.
Кріс мовчала, була занадто приголомшена, щоб говорити. Як їй захистити себе? Вона ніколи не вміла обманювати, а правда занадто неймовірна, щоб можна було її прийняти. Що далі? Тюрма? Чи може примусове лікування в психіатричній клініці?
Страх пробудився десь в глибині її єства. Пробіг неприємним холодком по спині, липким павутинням обплутав все тіло все сильніше стискаючи Кріс в крижаних обіймах.
Кошмарний сон її дитинства виринув із найтемніших закутків пам’яті.
Вона одинока стоїть на дні глибокої ущелини. Стрімкі гранітні стіни праворуч та ліворуч. Завал із велетенських брил, через який не перебратись, позаду. А спереду… повільно наближається дракон. Не поспішає. Його жертві нікуди втікати, ніде заховатись і ніхто не прийде їй на допомогу. Його очі палахкотять ненавистю, від гарячого подиху спалахують жмутки напівсухої трави, що невеличкими острівцями розкидані кам’янистим дном. Та Кріс цього не відчуває, вона заціпеніла в холодних обіймах страху.
Звідкись здалеку проривався голос детектива.
— розкажіть… що насправді… зможу допомогти… змусили… погрожували… у заручниках… терористи…
Тим часом дракон наближався, вигинаючи довгу шию, вкриту страхітливими шипами з боку в бік. Оглядав свою паралізовану здобич ніби обираючи звідки краще вдарить, а чи просто насичувався її страхом перед тим як спопелити чи розірвати.
Кріс заплющилась та затаїла дихання, ніби так могла сховатись, стати невидимою та нечутною.
— Вам погано?... Міс?… Води…
Кріс відчула як їй в руку вклали склянку з водою, яка розплескавшись потекла по зап’ястю, та пальцям.
Вода! Кріс міцно вхопилась за склянку. Вогонь спалахнув у її нутрі та за мить охопив усе тіло розбиваючи крижану оболонку страху.
— Я Крістал Зодіак! Я не здамся так просто! — вона різко випрямила руку виплескуючи рятівну воду просто у вогняну пащу дракона. Страшне видіння розлетілось на міріади дрібних осколків.
— А-а-а! Ви божевільна! — облитий водою зі склянки детектив відскочив назад перекинувши стільця.
На шум в палату влетіла Ірен. Кинулась до Кріс, вихопила склянку з її руки та скрикнувши впустила її на підлогу.
— Та ти гаряча! Негайно в ліжко.
— Все гаразд. Жар уже минає, — намагалась заспокоїти її Кріс Вона й справді відчувала, як швидко загасає вогонь в її нутрі, а разом з вогнем її залишали й сили, вона повільно опустилась на стілець.
— Що ви зробили з моєю подругою? — накинулась Ірен на детектива, що все ще обтрушував воду зі свого гламурного костюма, — відійдіть від неї!
Несподівана атака маленької медсестри змусила його відступити на декілька кроків, проте він швидко опанував себе.
— Вашій подрузі потрібен хороший адвокат і хоч краплину здорового глузду, — в його руці блиснули наручники, — ви арештовані, міс Козак, за напад на офіцера поліції.
Спробував зробити крок уперед та Ірен ловко перекрила йому шлях.
— Відійдіть, бо я арештую вас за перешкоджання…
— У неї жар. Вона хвора. Ви не можете забрати її, — Ірен була налаштована рішуче.
До палати увійшов лікар. Швидко охопив поглядом всю обстановку.
Мокрий детектив з готовими до застосування наручниками. Ірен, що стоїть перед ним розвівши руки. Перекинутий стілець, склянка на підлозі. Бліда пацієнтка, якій не вистачає сил підвестись зі стільця.
— Що тут трапилось?
— У Іскорки знову жар, — повідомила Ірен не змінюючи пози, — а цей хоче її арештувати.
— Вона облила мене окропом. Це напад на поліціянта.
— Звідки у пацієнтки взялась склянка з окропом? — запитав лікар допомагаючи Кріс піднятись та перейти до ліжка.
— Мені детектив дав. Я не навмисне його облила…
Лікар нахилився, щоб підняти склянку та відразу ж відкинув її.
— Ця склянка досі гаряча. Не дивно, що Кріс її відкинула, ви самі її спровокували.
— Я лише хотів їй допомогти… — Детектив замовк раптом усвідомивши всю абсурдність ситуації, — я не знав що у склянці окріп.
Сховав наручники, згріб зі столу папери й попрямував до дверей. На порозі озирнувся.
— Міс Козак, ви все-одно під арештом по підозрі у замаху на вбивство. Вам заборонено виходити за межі будівлі. Офіцери чергуватимуть біля палати цілодобово.
— Негайно повідомте, як тільки можна буде її забрати, лікарю.
— А вас, — звернувся до Ірен, — наступного разу я заарештую, як співучасницю. Допит закінчено.