Вони сиділи за столиком. Їх було троє - Кет, Мілена та бабуся. Керуюча готелю багато разів вибачалась. Також перед ним стояли надзвичайно смачні смаколики з пекарні готелю "Світанок". Про них Кет чула ще як була в князівстві Адимир.

- Катерина, чому твій син не взяв з собою твою внучку?

Її бабуся поглянула на чашку чаю перед собою.

- Тому, що там знаходились елітний підрозділ з армії князівства Адимир.

Кет вирішила більше не відволікатись на випічку, а уважно слухати діалог між старшими.

- Вони не жили в центрі, що там забув такий підрозділ?

Бабуся поглянула на Кет. Мілена зробила теж саме. Зітхнувши, Катерина промовила:

- Думаю, ти маєш право знати. Твого батька поранили коли вони тікали.

Кет зойкнула. Її бабуся витягнула лист. Це був такий же як вони читали раніше.

- Він прислав два листа. Другий з умовою що ти не будеш його читати. Але після цих подій думаю ти маєш знати.

- Але.... але чому?

На очах кет появились сльози. Батька поранили, а їй ні слова? Її батьки їй не довіряли? Чому вони нічого розказали нічого?

- Перш за все не придумай собі нічого лишнього, - сказала бабуся немов читаючи думки, після чого підсунулась й ніжно погладила по голові. Продовжуючи гладити по голові, вона продовжила:

- Якби ти це дізналась ти б не стала покидати своє. Хм. Назвемо це "місце проживанням", тому що це точно не дім - адже "дім" це місце в яке із задоволенням повертаєшся.

- Але цей плийшов по мене. Яке вона має відношення до влади князівства Адимил?

- Син голови селища Данієль, вважав себе прямим потомком головного роду. А ще у нього була підтримка. І саме завдяки цьому там знаходилась частина з елітної армії.

- Але таке неможливо пловелнути без відома князя Адмил. Хібань...

- Так.

Кет не розуміючи нічого поглянула на бабусю чекаючи продовження. Та зітхнула й неохоче продовжила:

- Твій батько ніколи не був впливовою людиною. Але знайомство з Денисом Сонячним допомогло йому піднятись. Він навчився добре фехтувати, а ще отримав чимало інформації. Але дещо пішло не так. Ну це не так важливо. Згодом він щасливо одружився й у нього появилась мила дочка, яку назвали Кет. Завдяки відданій службі він отримав право на власну землю, хоча деякі люди були проти його "росту". Тому вони зробили все, щоб його заслужений будинок і земля були на території князівства Адимир.

- А що князівство Адимир таке погане? - перебила Кет. Хоча, точніше, вона зачекала змоги дати питання.

Але їй неочікувано відповіла Мілена, а не бабуся:

- Скажи, хто плацює завжди, але нікому не відомо що вони плацють?

- Маленькі гноми в шахтах?

Бабуся й Мілена посміхнулись.

- Ні. Гномів не існує, - хитаючи головою й посміхаючись керуюча готелю поглянувши в даль продовжила:

- Це лозвідники!