Пролог
Частина 1. П'ятиденна поїздка
Міні енциклопедія №1
Міні енциклопедія №2
Частина 2. Читати ніколи не пізно
Частина 3. Швидка подорож
Частина 4. Готель "Світанок"
Частина 5. Кава кожен день
Частина 6. Замовлення допомоги
Частина 7. Вчитель
Частина 8. Питання - відповідь
Міні енциклопедія №3
Міні енциклопедія №4
Частина 9. Дуель
Частина 10. Коли ти спиш
Частина 11. Моя власність
Частина 12. Спілкування за кавою
Частина 13. Принцеса в башні
Частина 14. А давай проведемо дуель!
Частина 15. Дуель
Часина 16. VI
Міні енциклопедія №5
Частина 17. Клен
Частина 18. Тук-тук-тук
Частина 6. Замовлення допомоги

Після завершення першого робочого дня Кет, прийшовши у дім бабусі, одразу заснула. На цей раз їй нічого не снилось. Прокинувшись, вона почула шум на кухні й тихенько відправилась туди. Але там виявилась лишень її бабуся, яка готувала щось готувала. Немов відчувши стороннього, вона озирнулась й промовила:

- Ти проснулась.

- Так.

- А якраз завершую готувати сніданок й думала тебе йти будити.

- Дуже вам дякую.

- На здоров'я. Не хвилюйся ти ж мою мила маленька внучка.

Воно обоє сіли за стіл й розпочали сніданок. розмовляли вони на різні теми й навіть про роботу.

- Якщо передумаєш, можеш не працювати.

- Але ж тоді не буде вистарчати працівників.

- Ех. Думаю якби ти цього не почула - тоді б не пішла на роботу.

- Ну тоді б відчувала себе не зручно.

- Мабуть. Ну зараз йдеш шляхом свого батька.

- Мій батько теж тут працював.

- Так. звісно. ми з твоїм дідусем давно тут проживаємо.

- Він ніколи цього не розказував.

Бабуся розсміялась. Погладивши Кет по голові, вона продовжила:

- Ну, ця історія не те що можна розказувати всім. Але ти ж її хочеш почути?

- Не впевнена. Батько ж її не просто так не розповідав.

- Ха-ха. Ні. Думаю йому було соромно.

- Соромно?

- Саме так. Ой! нам пора. Не потрібно запізнюватись на роботу. Іди перевдягайся.

Кет поглянула на настінний годинник. Звісно ще не було запізно, але час був такий, що якщо б ще трішки заговорились, тоді б точно запізнилась. Уже піднімаючись на другий поверх, де її виділили кімнату - почула голос знизу:

- А, й не виходь сам мені теж потрібно в центральну будівлю готелю. Підемо разом.

*****

В результаті вона таки не запізнилась. Але по приході її бабусі про щось поговорила з Міленою й її начальниця видала завдання іти разом з бабусею.

Вийшовши з готелю, вона одразу пояснила:

- Ну мені потрібна допомога і я попросила тебе як працівницю. Не хвилюйся, це не складна робота, але це займе половину дня.

- Рада вам допомогти.

- Ну, тепер у тебе є час послухати історію про свого батька, тим більше що так ми "скоротимо" час у дорозі.

Й немов дивлячись у далечінь її бабуся розпочала розповідь.

© Liumento Люменто,
книга «Падіння князівства».
Частина 7. Вчитель
Коментарі