Пролог
Частина 1. П'ятиденна поїздка
Міні енциклопедія №1
Міні енциклопедія №2
Частина 2. Читати ніколи не пізно
Частина 3. Швидка подорож
Частина 4. Готель "Світанок"
Частина 5. Кава кожен день
Частина 6. Замовлення допомоги
Частина 7. Вчитель
Частина 8. Питання - відповідь
Міні енциклопедія №3
Міні енциклопедія №4
Частина 9. Дуель
Частина 10. Коли ти спиш
Частина 11. Моя власність
Частина 12. Спілкування за кавою
Частина 13. Принцеса в башні
Частина 14. А давай проведемо дуель!
Частина 15. Дуель
Часина 16. VI
Міні енциклопедія №5
Частина 17. Клен
Частина 18. Тук-тук-тук
Частина 13. Принцеса в башні
Кілька наступних днів для Кет проходили як зазвичай. Вони були неймовірно спокійними в порівняні з іншими днями. І це її насторожувало. Але її бабуся заспокоїла простими словами:

"Життя має завжди на нас свої плани і яке б воно жорстоке чи чудове не було - воно може змінюватись".

Тому, після двох днів відпочинку, вона поцікавилась у Мілени чим можна тут зайнятись й та показала їй вхід на тренувальний майданчик готелю. Хоч сам готель і мав форму "П", але невідомо, проте складалось відчуття, що він нагадує "О". А сам тренувальний майданчик нагадував маленький атріум - з двох сторін, у симетричних місцях були сходи на другий поверх, а ще вище просто йшли стіни у яких не було жодного віконця. При цьому всьому, стоячи знизу й дивлячись наверх, складалось відчуття, що чим вище тим більше вся ця площа в середині розширяється

На умовному першому поверсі в центрі була площа викладена чудернацькою мозаїкою із каменю. Згідно слів Мілени це була спеціальна роботу одного видатного майстра виконана із спеціального матеріалу - якому не страшні будь які пошкодження,  і як доказ цього за всю історію цього готелю тут не було жодного ремонту. Довкола цієї "мозаїки" знаходились кілька лавочок, а весь інший простір доповнювали невеличкі вічнозелені кущі, які час від часу ще й розквітали.

Крім цього - вона відвела на останній поверх й показала ще одне неймовірне місце. На перший погляд це був звичайний технічний поверх у готелі, куди мали доступ тільки працівники. Відкривши двері в одну з кімнат вони потрапили на невеличкий балкон, на якому знаходилась лавочка. І ось, незвичне розпочиналось з цього моменту. Адже поглянувши у низ там можна було помітити тренувальний майданчик.

Мілена дозволила Кет регулярно туди приходити й спостерігати за тренуваннями, а бабуся була й не проти, що її внучка нарешті зможе перепочити від напруженого стану.

Під час наступного дня, вона була постійно або на майданчику або на балкончику. І згідно її спостережень - з майданчика ніяк не було помітно останнього поверху, на якому знаходився балкон. А на її питання про це, Мілена лиш посміхалась.

На четвертий день відкриття балкончика Кет сиділа там і спостерігала, як тренується Мілена. І саме в цей момент у неї виникла думка, що вона немов принцеса у вежі, яка чекає порятунку від прекрасного принца.

© Liumento Люменто,
книга «Падіння князівства».
Частина 14. А давай проведемо дуель!
Коментарі