Пролог
Частина 1. П'ятиденна поїздка
Міні енциклопедія №1
Міні енциклопедія №2
Частина 2. Читати ніколи не пізно
Частина 3. Швидка подорож
Частина 4. Готель "Світанок"
Частина 5. Кава кожен день
Частина 6. Замовлення допомоги
Частина 7. Вчитель
Частина 8. Питання - відповідь
Міні енциклопедія №3
Міні енциклопедія №4
Частина 9. Дуель
Частина 10. Коли ти спиш
Частина 11. Моя власність
Частина 12. Спілкування за кавою
Частина 13. Принцеса в башні
Частина 14. А давай проведемо дуель!
Частина 15. Дуель
Часина 16. VI
Міні енциклопедія №5
Частина 17. Клен
Частина 18. Тук-тук-тук
Частина 15. Дуель
Кет проснулась уже  ліжку в своїй кімнаті готелю "Світанок". Оглянувшись вона помітила, що в кімнаті сама. Вийшовши вона направилась до кімнати бабусі. Їй чомусь захотілось її якомога скоріше побачити.

Відкривши двері у її кімнату вона побачила Мілену в сльозах та сумну бабусю.

- Щось трапилось?

Вони двоє обернулись й поглянули на дівчину. 

- Нічого. Просто одна особа, дивлячись на голову готелю, -  потрапила у неприємну ситуацію.

- Але я викалапкаюсь. Потлібно лишень докласти холоших зусиль.

- Це наслідки вчорашніх подій? - запиталась Кет і по очах Мілени зрозуміла, що ляпнула лишнього.

- І ти теж там була? Ну...це не так вже й багато змінює. Все рівно потрібно вирушати назустріч до твої батьків.

- А?

- А?

Вона одночасно з Міленою здивувались. А наступну годину вона справді відчула яка ж строга у неї бабуся. Їм детально пояснили чому не можна ходити вночі, які погані наслідки можуть спіткати й як може вплинути на життя, якщо займатись підслуховуванням. Й багато-багато іншого.

Кет зрозуміла, що вона, як внучка, має малий життєвий досвід, але також зрозуміла, що бабуся знала,  й про майданчик для дуелей, й про балкончик.

Після чого їх нарешті відпустили й вона з Міленою (якій бабуся дала завдання, як покарання) почала збиратись у далеку поїздку. Під вечір геть вибившись із сил вона впала у своїй кімнаті на ліжко й одразу заснула.

Її снився дивний сон. Або це був просто сон, як наслідок пережитих подій.

Вона лежала на землі й могла дивитись тільки вниз - на дуельну  арену готелю "Світанок". Це були вчорашні події, одразу після того як вона відключилась. Темна броня рухалась надзвичайно швидко і миттєво нанесла удар Аполлону. Правда той встиг заблокувати своїм мечам, але по його обличчі було помітно, як це було важко. За цим ударом від темного слідом пішли ще кілька надзвичайно швидких атак. Дві з чотирьох потрапили по блондину, який не встигав захищатись й потрапили по руці та боку. Крові не було, лишень стогін.

Махнувши своїм мечем, очищаючи його, темний відправив його в піхви. Вони теж були чисто темні, без жодного декоративного візерунку й ідеально підходили по стилю. 

- Ти не зможеш виграти.

Від цих слів Аполлон випустив меч з рук, але на його словах була зла посмішка.

- Але ти вже погодився на дуель! Меч зради дістане твоє бездушне тіло!

- О! Справді? Це стає цікаво. Плануєте захопити владу до його повернення?

- .........

- Можеш не відповідати. Можеш вважати цю дуель нечесною, але при наступній зустрічі думаєш багато чого зміниться?


© Liumento Люменто,
книга «Падіння князівства».
Коментарі