Готель "Світанок" існував давно. Розповідали, що він був таким же старим, як і Біле місто. Інші розповідали, що його побудували вже після створення мурів. Але, ні перші, ні другі - не мали ніяких доказів своїх теорій.

Єдине, що було правдою - це те що не всі будівлі були старими, більшість уже побудували згодом.

Головна будівля готелю була у формі букви "Д". Вона мала закриту площадку всередині й знизу "Д" був центральний вхід. Ширина була надзвичайно великою, настільки, що створювало два "кільця" всередині готелю. Усі вікна які виходили на зовні - були гостьовими, а ті, які були направлені всередину "Д" були або службовими, або в них проживав персонал чи особливі гості. Звісно, були й інші будівлі, але частина з них були новими й крім того що в них можна було просто переночувати - в них не було нічого цікавого.

Одного разу туди на роботу влаштувався один юнак.

"Це звісно був твій батько" - прокоментувала бабуся переходячи разом із Кет переходили по невеличкому кам'яному містку через міську річку.

Він бажав назбирати кишенькових грошей щоб навчитись фехтування, а у нас він навідріз відмовився їх брати.

Тоді керуючим готелю був Денис Сонячний. Цей старенький дідуган хоч й на вигляд був ще тим дідуганом, але його боялись всі. Боялись не тому що він був злим чи щось подібне, а тому що він був дуже сильним.

Проте твій батько звісно цього не знав. але якось його переконав взяти на роботу. От, з того часу він й почав працювати на тренувальні площі в середині готелю.

Місяць або й два, точно вже й не пам'ятаю, все було спокійно. але одного разу, коли Денис був площі на нього вирішили напасти люди в масках, а твій батько вирішив його захистити. Але звісно це не вийшло. хоча завдяки тому щоденним тренуванням його не вбили на місці, але це могли б мати не надто добрий фінал.

Так от, він взяв один із тренувальних мечів й став перед керуючим. Удар першого нападника він ще ледве встиг заблокувати, але от удар другого відправив його на землю. Правда йому знову пощастило й лезо меча пройшло боком і просто забило йому дихання.

Коли на зловмисниках вже розцвіли злі посмішки керуючий вийшов вперед.

В наступну мить простороні, якби вони там були, очікували що цього дідугана порвуть на шматки, але все сталось навпаки.

Цей старигань за допомогою ціпка не тільки віртуозно спочатку заблокував їхні удари, але й потім відправив їх "полежати" на землі. Після чого відправив їх "поспати" ударом ціпка по шиї.

Ну і вражений сміливістю твого батька - він почав його навчати бою на мечах.

Хоча, перший тиждень після початку "навчання" у цього доброго старенького вчителя - він ходив шкутильгаючи.