Весна.
Фото на пам'ять .
Вихідні продовжуються.
Маленький бум в великім місті.
Несподіванка для Рижика
Дві роботи .
Сюрпризи .
Погуляти і напитись .
Нікчемна теорія змови.
Відпочинок
Наслідки
Самообман .
Хаос почуттів .
Втратити
Там де тонко - рветься ..
Женя .
Фото на електронку .
Наслідки
На цьому мій не дуже скромний вихідний завершився . Віка підвезла  мене в ресторан  , а сама повернулась до мене на квартиру . А я на пів жива прибула в обід на роботу . Швидко передяглась  і відшукавши Сергія Олеговича спитала:

- Що мені робити ?- Він лиш глянув на мене суворим поглядом змірявши з ніг до голови і не був вже таким багатослівним як по телефону .

- Другий бенкетний зал , на рознос .- він розвернувся нічого більш не сказав , а я присоромлена відправилась у вказаному напрямку .

Увесь день працювала не присівши до опівночі , стомилась не реально не говорячи як насправді мені увесь день було  погано від зайвого випитого .

« Все більше жодної випивки  , достатньо це вже перебір».

  Повернувшись в ночі прийнявши душ і забравшись на диван до  сплячої Вікторії я митєво заснула без жодних думок , і сновидінь, просто вимкнулась організм перевтомлений .

На ранок , точніше мені так здавалось , що  це ранок , як виявилось це вже далеко не ранок пів на шосту .

- Ти жива Катюша? Прокидайся тормосила мене подруга за плече .

Повільно підняла повіки і побачивши Віку мені здалось що я в себе в дома, як раніше , а тоді прийшло усвідомлення того що я в Києві . Далеко від дому  і усвідомлення цього перенесло в душу смуток і журбу за рідною домівкою і за мамою . Та це лише мить і бадьоро потягшись і посміхнувшись подрузі у відповідь все відлетіло із залишками сну .

- Привіт , де моя гостинність в мене подруга в гостях , а я сплю як сурок .

- Не говори дурниць , я не мала дитина зі мною панькатись не треба . Я  рада що ти віддихнула, відіспалась . А я погуляла містом , дещо собі прикупила , приємно поговорили із твоїм Вадимом.

Я сіла ривком в ліжку із широко відкритими очима .

- Так а з цього моменту в деталях і по-перше він не мій , а по-друге де ти його побачила ?

-  Відповідаю , я його не бачила він надзвонював наполегливо на твій мобільний , ось я і відповіла ,  а що до «твого» це я так до слова . Він тебе так ніжно Рижик називає дуже інтимо  .

На таку заяву в Віку полетіла подушка , та подруга її упіймала .

- Та пішла ти…. Там жодного інтиму він просто імені мого не пам’ятає , а до  вчора так взагалі не знав .

- Він таким голосом говорив , шовковистим , ніжним до мурашок на потилиці . Напевне думав що це ти відповіла . А тут я своїм командирським голосом: « ім’я  та прізвище , причини вашого дзвінка !» . Ти не повіриш він на мить онімів , та тоді знайшовся із відповіддю . Мовляв це ти та шикарна поліцейська що за Рижиком заходила . Мовляв усі мої плани поламала .

- І що ти ?

- Що ?Що ? Нічого такого , просто повідомила , що я йому поламаю якщо він до тебе наблизиться . Повідомила що в нього і так м’яса для роботи є вагон і щоб не пхався до тебе . І ще багато чого , так і не згадаєш .

- Ти це  всерйоз ?

- Так .

- І що?

- Нічого , розсміявся і казав що йому як мінімум наплювати на мої погрози . А ти його сама хочеш , і ти мовляв не проти .

- Це триндець  і то повний .

- Кать , мені тобі щось казати , та може не варто , ти ж не ідіотка якась – тримайся від нього подальше . Для таких як він ми ніхто , роздавлять і не помітять .

- Віка – я це чудово розумію та без роботи ніяк . Я підшукую щось по простіше  , та мені не щастить .

- Ти себе вимотуєш , коли ти в останнє на вагу вставала . Кидай цей клятий клуб і Вадима разом із ним  . Працюй в ресторані , по далі від нього .
-- Проблема в тім що Володя Хромов мене на дух не переносить і взагалі наш Сергій Олегович захистився за мене , щоб він мене не вигнав .Тож питання часу коли в ресторані вкажуть мені на двері .

Віка зробила гримасу і не знала що відповісти .

- Підшукуй щось інше , або повертайся назад .

- Нізащо ! Ці змії мене засміють , мовляв , що столиця не по твоїх зубах .

- Кать , не говори нісенітниць , тобі не начхати на них ?  Забий !

Що мені залишалось відповісти , так Віка права та не все так просто  як здається на перший погляд .В супереч власній гордості і власним бажанням важко іти , а в супереч гріховному бажанню ще важче . Та цього я не сказала подрузі лиш сказала , що буду триматись від Хромова молодшого по дальше . Та я розумію сама чудово наскільки це важко самій триматись від нього по дальше . Так він правим виявився  - я його хочу він мені подобається і імпонує як чоловік  і з цим важко не погодитись , а боротись тим більше .

Я планувала відпроситись у Саші на одну зміну , та коли подзвонила на мобільний була здивована відповіддю тож близько двадцять другої рушила в клуб . Все було як завжди нічого над особливого , навіть ніхто мене не підколював що до вчорашньої ночі , Сашко відправив мене у VIP зону . Не надто приємний контингент відвідувачів , та все ж надто неадекватних ще не траплялось .Так чи ні а робота залишається роботою . Прибули привілейовані гості троє чоловіків років до тридцяти із ними четверо дівчат. Навіщо чотири , а хто ж їх пойме . Увійшла в зал , з милою посмішкою привіталася , поцікавилась замовленням . Молодики замовили суші і дорогу випивку для себе і для своїх дам . Записала і віднесла замовлення  на кухню . Спустилась в підсобку за віскі і за шампанським . Дорогі проститутки вимагають дорогої випивки .  « Дурість суші і шампанське  ,як на мене речі не сумісні , але ж з ними не поспориш» . Тож поставила шампанське у відро з льодом , віскі і келихи на піднос і відправилась  до привілейованих гостей . Відчиняю двері і піднявши погляд бачу картину  : Хромов сидить на дивані , а крашена блондинка в надто короткому червоному платті сидить поруч , а її оголені ноги лежать в нього на колінах , одна рука заховалась в  блондинки під спідницею . Вона грайливо посміхається йому     , цей бабник розмовляє із своїми дружками мажорами і все відбувається так природньо і невимушено . Вони навіть не помічають моєї появи . Тож ставлю випивку на стіл і в цю мить наші погляди зустрічаються , на якусь долю секунди.

- Вадим ,- про мурликала блондинка  йому майже на вухо – давай поїдемо у сауну .

- А це ідея – відповідає один із дружків що знаходився від мене по ліву руку – чому б і ні !

В цю мить через мій « необережний» рух  відро з льодом і шампанським перекидається і лід падає блондинці на оголені ноги і на спідницю . Що дальше було це потрібно в ютюб  знімати  . Вона підхопилась немов обпечена .

- Дура безмозга ! – ричала вона , - що ти накоїла !  Як я тепер виглядаю ! Вадим кого ти набрав на роботу ! Звільни цю тупоту негайно !

Кричала вона , а я лиш тихо промовила :

- Вибачте будь- ласка я не хотіла .

- Мені начхати на твої вибачення , ціну плаття вирахують із твоєї зарплати ! Правда любий?

Вадим дивився на мене  та злоби в його погляді не було лише самовдоволена посмішка . Він знав він все чудово бачив ,та мовчав .

- Діана не гарячкуй , це ж лиш лід , вода , вона висохне й сліду не залишиться . Та думаю що з персоналом все ж потрібно поговорити . Він вийшов із- за столу і попрямував до мене . – Не сумуйте без мене , я не на довго.

Він підійшов і взяв мене під руку доволі обережно і вивів в коридор . Ми залишились на одинці .

- Щось не бачу в твоєму погляді розкаяння Рижик . Навіщо ти це зробила  ?

-  Це випадково – він стояв навпроти майже притиснувши  мене до стіни  . Я опустила голову щоб не зустрічатись з його пронизливим поглядом , щоб не бачив що я насправді відчуваю . Та Вадим двома пальцями взяв мене за підборіддя і підніс моє обличчя заглянувши в очі .

- Ревнуєш ? - він посміхався своєю зухвалою , самовпевненою посмішкою із блиском в очах  . А я дивилась на нього насупившись не в змозі признатись в цьому навіть сама собі . Потрібно забиратись від нього по дальше , а то відчуваю це до добра не доведе .

- Ще чого – фиркнула я і вихопила свою руку з його і відвернула обличчя .

- Одне твоє слово і усі твої бажання будуть виконано , все залежить від тебе Кать . – він в перше мене так назвав , від здивування знову глянула на нього і краще б я цього не робила . Його очі його посмішка , легкі дотики, що ледь відчутні і я відчуваю як моє самовладання пливе геть . Залишаючи лиш бажання .Бажання плюнути на все і піддатись його чарам , харизмі і просто відчувати його поруч .

- Я не розумію про що ви Вадим Степанович ? Якщо я вільна тоді я піду ,- мило майже наївно посміхнулась кліпаючи безневинно очками , - думаю інцидент вичерпано , думаю своїй дамі ви можете купити іншу сукню . Та вибирайте самі ,  а то ця без смаку і дивиться дешево і вульгарно .

Я шмигнула  від Хромова  і подалась на кухню за замовленими суші . А Хромов провів мене поглядом  тоді лиш повернувся до компанії .

Повертатись у VIP зал  я не маю жодного  бажання . Серце  шалено бється в грудях і дивне тримтіння в усьому тілі при думці що Вадим там .  Я божеволію або ж …?  Краще не замислюватися і не зациклюватися  на почуттях і на подіях що відбуваються . Відчинила двері і увійшла , серце завмерло і напевне я збула як дихати . Блондинка обнявши Вадима за шию немов кішка прогнувши спинку терлась об нього , щось шепотіла на вушко , кидаючи звабливий не двозначний погляд  з під довгих нарощених вій . А він розмовляв із друзями немов не помічаючи усього що відбувалось , лиш його рука лежала у дівиці нижче пояска на округлих сідницях . Супровід інших  чоловіків поводився більш стримано : випивали , про щось між собою говорили час від часу лунав дзвінкий сміх , що переривав розмову чоловіків , та судячи з усього їм це було байдуже . Друзі Хромова , як і він виглядали доволі серйозно , що на скидалось на просто дружній віддих, або це лиш мені здалось .

Я піднесла піднос із замовленням і розставила на столі .

- Ще щось будете замовляти Вадим Степанович ,- доволі тихо поцікавилась я в надії  бути не поміченою, або проігнорованою . Та Вадим відірвався від розмови , глянув на мене  він мовчав вічність , та можливо це лиш мені здалось , тоді промовив доволі холодним і відстороненим голосом :

- Принеси дівчатам «Голубу лагуну»

- Чотири «Голубі лагуни».

- Мені «Секс на пляжі» -  спохватилась блондинка що  була разом з Вадимом . На що я лиш кивнула і направилась до дверей , залишаючи компанію .

- Твій старий дальше бушує ?- почула я за спиною майже в дверях .

- Хоче щоб я завтра був в нього в фірмі , потрібно контракт з іноземцями підписати і я зобов’язаний бути присутнім ….

Закінчення фрази я не чула і не стала прислухатись , мені цього не потрібно , це не мій світ і не мої проблеми . Тож направилась виконувати замовлення.


© Марія Кідс,
книга «Сучасна казка .».
Самообман .
Коментарі