Інколи входячи до кімнати , або ж в моєму випадку отримуєш сюрпиз і не завжди приємний . Ось і сьогодні явно пані удача не на моїй стороні .

Віднісши замовлення я немов тягар із спини скинула . Вийшла в коридор і зустрілась із Сергієм – старшим із охорони . Здоровий бритоголовий чоловік мовчазний по натурі . Він лиш кинув на мене біглий погляд і пройшов у зал до Хромова . Я не стала очікувати продовження, а  відправилась у інший зал  за замовленням , адже Саша повідомив що гості вже прибули .

Відчиняєш двері у VIP і набрала повні груди повітря , це буде не просто . Шумна компанія з десяти , а може й більше людей вже явно була  весела і шумна. Молодь такого типу завжди була безшабашною і грань не знає це факт . Ось і мені дісталась саме така .

- Добрий вечір , що будете замовляти .- спокійним тоном спитала я , та судячи із всього до цього нікому не було справи . Вони шуміли , сміялись і перекрикували один одного при цьому  випиваючи із пляшки щось явно спиртне . Пляшка мандрувала із рук в руки. І їм було і без того весело .

- Перепрошую ! Будете щось замовляти? -  вже голосніше спитала я , пробуючи привернути до себе хоч якось уваг .

- КАРООКЕ ! Хочу КАРООКЕ !- вигукнула одна дівчина із компанії і інша її підтримала .

- Ти чула Рижа , дівчата хочуть співати ! – зверхнім тоном сказав молодик в червоній футболці і рваних джинсах . Від його тону і самої поведінки мене аж пересмикнуло , але мило посміхнувшись я відповіла  :

- Так ,звісно , зараз вам все організують .

- Отож ! - відповів молодик кинувши на мене зверхній погляд .  На що я лиш кивнула , на моєму обличчі не ворухнувся жоден м’яз , та напевне в мені йому щось явно не сподобалось , тому що не встигла я ступити , як він перестрибнув через диван і опинився поруч .

- Тобі сучка рижа щось не подобається !- рявкнув він поруч і схопив за руку  і не минуло й секунди як полетіла  на підлогу болячи вдаряючись . Не встигла зметикувати , що відбувається , як його міцна рука  зімкнулась у мене на підборідді . Він закинув мою голову і глянув мені у вічі  : - я тебе навчу, як потрібно виконувати накази , суко ти! –і в мить я відчула удар долоні на обличчі , а в роті присмак  крові .

- ТИ боживільний ?! 

- Данило ! Схаменись !- в мить до свого колеги підійшов один із хлопців . – Відпусти дівчину .

- Я навчу її покірності, хай знає своє місце .- скрививши гримасу огиди відповів  Данило . Немов перед ним було якесь нікчемне створіння а не я .

- Придурок ти чого нализався? – прошипіла я сплюнувши кров на підлогу і не зводячи погляду із нападника .

- Ах ти ж сука !- проречав він і замахнувся для удару , та моя нога помішала усім його планам . Один удар в пах  і нападаючий на колінах і звив від болю. Я швидко підхопилась на ноги і  відступила на зад .

- Ссссука! –проричав він тримаючись за своє майно . Я й не помітила, як в залі запанувала тиша і погляди усіх присутніх були приковані до нас трьох .

- Іди ! – скомандував хлопець що пробував за мною захищатись .

- Я вб’ю тебе ! – проричав інший пробуючи підхопитись , тож очікувати коли він обчухає я не стала і направилась до дверей . Я спиною відчула як він підхопився , тож дременула не озираючись . Серце забилось швидко – швидко інстинкт самозбереження працює , та вмить коли я відчинила двері раптово він схопив за волосся, я краєм ока помітила силует в коридоі, хотіла покликати на допомогу та в мить він ривком відкинув мене назад . Я пролетіла  в центр і розпласталась на підлозі вдарившись об щось тверде головою . Це все  вирувало навколо , затуманюючи погляд . Сильний біль в голові . Я помотала нею пробуючи сконцентруватись , та усе немов сивою пеленою почало заволікати . Я підняла погляд і побачила, як оскаженілий  нападник наближається , не знаю як швидко це відбувається , та для мене немов  заповільнена зйомка  із кінофільму . Його кулак здіймається вгору для удару , та чиясь рука зупиняє його . Його розвертають і в мить молодик летить в сторону від удару в обличчя, краплі крові розлітаються. Він падає , чую якісь жіночі крики здалеку , метушня . А я сиджу на підлозі дивлячись на узор на плитці і бачу, як замислуваті узори  сіріють і їх немов вкриває сіра пилина. 

«Це все не зі мною» - мене не дуже ніжно підхоплюють і ставлять на ноги .Та піднявши погляд лиш бачу сіру млу і не можу сфокусувати погляду . « Мені погано ! Що зі мною?»- проносяться  в голові думки , хочу це сказати, та напевне не можу . Я йду , а може пливу , не відчуваю ніг під собою , не відчуваю себе, лиш біль пекучий біль в потилеці. Підношу руку і відчуваю щось липке нампальцях я здогадуюсь це кров та піднісше руку до очей  нічого не бачу . І все темрява , повна темрява і нічого більше . Мене поглинула темрява. 

Світло , яскраве світло що увірвалось у темряву коли я відкрила очі . Краще я б цього не робила , сильний  біль в потилиці з’явився знову .

- Кать , ти як? – почувся знайомий голос і щось м’яке на чому я спочивала прогнулось під його вагою . Я поморщилась і глянула на Влада , він виглядав немов марево оповите сірою димкою . Я відчула як його пальці доторкнулись до моєї руки не впевнено і дуже ніжно .

- Голова розколюється .

- Лікар скоро прибуде , ти як?

- Не найкраще себе почуваю . – видихнула я вдивляючись в його обличчя яке набирало чіткої форми . – як я тут опинилась ?

Вадим дивився і ніжно посміхався , торкаючись до  мене ніжно- ніжно.

- Не хвилюйся , все гаразд  . Він тебе більше не чіпатиме .-  його голос немов бальзам на душу і взагалі погляд все немов відгородило мене від навколишнього світу . Мені так добре і затишно . Він повільно нахилився надомною  і повільно його губи накрили мої . Спершу ледь чутно ,тоді сильніше та відчутніше і ось я відповідаю на його поцілунок . Мені так добре , що мені байдуже що його умілі руки опинились в мене під блузою , блукаючи оголеним животом  повільно піднімаючись в гору .

- Вадим не треба – хриплим голосом проговорила я відсторонюючись . Насправді це важко дуже важко суперечити сама собі . Та я це роблю. 

- Кать чого ти хочеш ? Визначуйся із бажаннями . – я відчула як він від мене знову віддалився . Так він поруч , ось сидить не ворухнувшись та я це чітко відчуваю і в середині усе стислось . І що сказати або ж вчинити я не знаю.

- Вадим Степанович , лікар прибув . – відчинивши двері повідомив один із охоронців .

Вадим кинув на мене біглий погляд , тоді підвівся і відійшов до свого робочого столу .

- Нехай заходить .- голос холодний як і погляд . А я як дура дивлюсь на нього стискуючи кулаки і також приховую мої почуття та емоції .

- Андрій Васильович , перепрошую що так пізно потурбували та виникла не передбачувані обставини . Огляньте дівчину .

Я перевела погляд із постаті Вадима на  незнайомого чоловіка . В кабінет увійшов чоловік років сорока з лишком , в окулярах із молочно-білим волоссям , та доволі молодим обличчям .

- Що трапилось ? –  поцікавився лікар роздивляючись мене крізь лінзи своїх окуляр .

- Посковзнулась і впала , звичайна необережність .- всівшись за робочим столом повідомив Хромов схрестивши руки на грудях і дивлячись кудись втративши інтерес до мене . Напевне добрий ляпас не образив мене настільки як його слова .

- Давайте  глянемо  що з вами . Куди саме вдарились ?

- Потилицею .- коротко відповідаю і більш не дивлюсь в сторону Хромова . Краще вважати що його просто немає .

- Нахиліться я гляну .

Що ж я пацієнтка слухняна і все виконала, як лікар сказав . Він діяв дуже обережно стараючись мені не завдати болю .

- Потрібно обробити рану і накласти шва , рана доволі глибока .

- Шви обов’язково ?

- Це не обговорюється . Вадим Степанович , дівчина втрачала свідомість ?

- Так .- розмова іде немов мене взагалі тут немає , я відчуваю, як в мені наростає роздратування.  Не залишилось і сліду від нещодавніх ніжних почуттів .

- Потрібно зробити КТ , на випадок чи не утворилось гематом .

- Гаразд ,  Макс ! – окликнув Хромов свого охоронця .- Відвози дівчину разом із Андрієм Васильовичем в клініку . Та прослідкуй за всім особисто .

- Звісно Вадим Степанович . – погодився той .

Я дивилась кудись в даль і лиш уявляла , як все відбувається .

- Вадим , - почула я голос блондинки , подруги Хромова .- Ти куди зник ?  Я вже хвилюватись почала .

- Я тут . Я увесь твій – він їй посміхнувся такою звабливою посмішкою , а тобі поцілував , блондинка  обвила його шию руками і притулилась до нього  усім своїм тілом , демонструючи усім свою готовність до сексу .

« Ну Хромов – ти шалава . А ти Романова і дура !!!» -промайнула думка  . « До чого ж ти наївна дурепа , я сама собі дивуюсь , набудувала повітряних замків !!!»

Я відвернулась і дивилась у вікно на блиск неонової вивіски за вікном . Більше його для мене немає !  Він із своєю супутницею відправились кудись залишивши мене на Максима і Андрія Васильовича .Я слухняна пацієнтка не стала сперечатись . Нехай усе буде як є . Мене відвезли в клініку обробили рану , наклали шви зробили КТ .

- КТ не виявило жодних внутрішніх пошкоджень – повідомив мене  лікар . – та рекомендую декілька днів відпочити , не виходьте на роботу , відлежіться .

- Звісно – погодилась я . Мене відвезли під самий під’їзд.

- Ти піднімишся сама , чи допомогти ?

- Сама .- коротко відповіла і вийшла із авто не подякувавши і не попрощавшись . Уся ця ситуація мене на стільки дратувала що я й не знала чи зможу заснути. Та все ж піднявшись до себе я акуратно змила кров із волосся стараючись не намочити рани . Та все ж мої старання були марні . Тож розсердившись на всіх і все я стала під душ і лиш спостерігала , як під струменями води з мене стікає багряний потік води у злив . В голові вирували думки  , до чого ж я наївна дура . І взагалі навіщо це все мені потрібно 

  Ранок і тупа ниюча біль нікуди не зникла , ковтаю декілька таблеток і піднімаюсь з ліжка . Вікторії шкода немає , повернулась назад в наше містечко . Шкода , а можливо на краще , менше знає краще спить . Не варто їй про це розповідати , а то вона мене силоміць поверне до дому .Якщо прийдеться посилкою по Укрпошті   . Тож піднялась відправилась в душ і повернулась до себе . Дивлюсь в дзеркало і мене від люті починає трясти . В мене на пів обличчя синець  і обличчя явно набрякле .

- ОТ чорт ! – дістаю свою косметику і накладаю тонну косметики , товстим шаром , щоб приховати сліди вчорашньої ночі . Тож після довгих маніпуляцій із власним обличчям залишаюсь задоволеною .  Роблю зачіску , одягаюсь , лиш тоді з’являюсь до дівчат .

- Усім доброго ранку . – голос звучить доволі безтурботно і це не може не тішити мене .

- Кать , ти чого в таку рань вже в бойовому .- сидячи за столом із чашкою кави поцікавилась Галина .

- Не знаю , сон щось не йшов .

- Ми Віку відправили вчора , все як належить . Чай- кава , до чаю , до кави . В смислі подруга не залишилась ображеною .

- Дякую дівчата , а то з цими роботами скоро  з глузду з’їду . Нерви здають .

- Висновок – кидай одну .- Галина завжди була прямолінійна , в цьому була вся вона . Та я промовчала , я не знала що відповісти .

Ми поснідали і  відправились кожна по своїх справах .