Моя у люблена пора року - весна .  Весна і ввечері п'ятниці  це чарівно і чудово. Чарівний не тому, що на вулиці     була чарівна погода, а тому що від кількості випитого нічого не змінювалось. Пила я горілку великими стаканами  з бажанням  забутись, та як на зло голова була твереза як ніколи до крику , коли усі п’яні  збуджені і відриваються по повній. А я сиджу темніше хмари і готова випити цілу каністру, лиш би викинути цю ненависну роботу і взагалі спогади про неї. Одна лиш думка, що в понеділок прийдеться іти на роботу і бачити своїх двох начальниць доводило до шалу і бажання напитись до безтями скинувши з себе   все погане, та напевне воля неба була інша . Я бачила їх сьогодні в клубі та  він  доволі великий тож є надія , що ми не пересічемся .

Та напевне хтось на горі вирішив по іншому відмовляючись виконувати моє скромне і земне бажання , лиш щось в середині нагадувало " я іду та обіцяю повернутись" - попереджала мене випивка в середині. Ось і в даний момент пробираючись поміж випивший танцюючих ,що так і були сексуально заряджені , що мене прокинулась тиха заздрістю , пари танцюючих терлися один об одного, створюючи і виділяючи  сексуально заряджені флюїди. От і самі забутись і гарненько відтягнутись цієї ночі знявши тижневу напругу. Можливо і на вбивство перестане мене тягти. Як ви  думаєте, вбивство однієї, або двох своїх начальниць-змій суд зрозуміє? Принаймні я на це надіюсь 

Так от іду я собі повз натовп танцюючих стараюсь  відкинути дурні думки, іду у вбиральню. І що? Заходжу і середину (у вбиральню ) і що ви думаєте повстає моєму погляду  : молодий чоловік років тридцяти стоїть із спущеними штанами і "натягує" по повній одну із моїх "любих" начальниць. Вона стоїть раком із задертою  спідницею і явно  отримує задоволення.  На мить я остовпіла , та прийшовши до тями , не впевнена скільки мені на це пішло часу , та відбувалось усе немов у кіно та не зі мною . Тож отямившись від шоку якийсь внутрішній голос мені підказав ,що робити .Так як мене не помітили, занадто зайняті процесом  в мить я дістала із сумочки мобильник і зробила слайд фото, де було чітко видно усі деталі. Швидко вийшла  із вбиральні до поки мене не помітили.  Сховала телефон у сумочку і повернулась до борної стійкий .

- Владик ! - звернулась я  до бармена ,- ще стопку горілки .

- Тобі не досить ? - посміхаючись відповів бармен , мій колишній однокласник .

- Ти горілку водою розбавляєш ,тому що твереза як ніколи .

- Ти жартуєш , та від тієї кількості тобою випитого  слон звалився .

- Тоді може щось інше ?

На що він енергійно запротестував : 

-  Я тебе на собі не потягну до дому . краще не треба .

- Можливо Владику ти прав , -погодилась я і перехилила чергову чарку та закусивши скибкою лимона , закусон супер . Настрій почав покращуватись коли в поле зору попав високий молодик в темо- сині футболці і в тон джинси . Молодий чоловік дійсно красунчик , та він  привабив мене не тим що виявився  не місцевим красунчиком , а саме тим кого я бачила із Натахою у вбиральні .  Він ледь тримався на ногах і прямуючи в натовп танцюючих запримітив чергову жертву . Від одного спогаду мене струсило немов від чогось огидного. В голову почали лізти усякі здорові думки від так вечір п’ятниці виявився остаточно зруйнованим .

- Бармен рахунок ! -гукнула я Владика щоб скоріше покинути заклад .

- Ти чого , до дому ?

- Так , щось вечір не задався .- мені більше нічого сьогодні тут робити , краще іти до дому .

 В ранці від нічого робити в голову почали лізти усякі різні думки ,від чого це ?       Цікаво, а що скаже на це її чоловік коли це побачить? - розмірковувала я вже лежачи в ліжку і переглядаючи фото. Зблизила обличчя статного молодого чоловіка, цікаво скільки потрібно випити щоб повестись на такий сальтисон? Можливо в нього день не задався і він спокусився на що-небудь лиш стрес зняти? Не знаю але я це рано чи пізно пред’явлю цій жирні сучці Наталі  Григорівні. Те що її не задовольняє чоловік знали усі, не тому що вона це казала, а тому що вона просто кидалась на торгових, що заходили до нас в магазин за замовленнями. Так Інна Іванівна також, та на неї велись більше вона є по стрункіше і по симпатичніше за цей ходячий сальтисон. Не знаю  чому та чомусь вона на мене заїлась і як кобра кидалась на мене в спробі вкусити. Та я теж не промах і слабої не дам. За півтори роки роботи в нашім тераріумі навчилась стояти за себе. Та все це зачіпало за живе її щоденні напади. Як добре , що ми працюємо три через три, а то жертв не уникнути. Так я працюю лиш касиром , одна адміністратором, а інша старшим продавцем. Як багато начальства на одного підлеглого. Радощів то скільки . Напевне суть проблеми являється саме в мені, я не є сраколизом і говорю правду такою як вона є навіть тоді коли їм це не подобається . А ось моя напарниця добра і піддатлива, завжди старанна понад норму допустимого і в довірливих стосунках із начальством. Можливо я помиляюсь та моя інтуїція мені підказувала, що все не з проста напевне на моє скромне місце знайшлась більш зговірлива особа, а в твоїх послугах більш не нуждаються. 

А він нічого такий, - міркую я , симпатичний і чого такого сексапільного занесло в наше містечко. Явно не місцевий. Так він явно перебрав що повівся на неї .