Наміри Хромова і так були очевидні та цієї ночі я переконалась в правоті свого судження , коли ідучи із залу по замовлення і  в коридорі  мене зустрів Вадим .

Упіймана  раптово і миттю за штовхана в маленьку складову я стою із роззявленим  ротом і тісно перетиснута до нього , а він посміхається самовдоволеною посмішкою не зводячи з мене погляду . Я немов під чарами , або під гіпнозом , не взмозі промовити й слова , спостерігаю беззвучно за його діями . Повільно забирає піднос із замовленням і притискує мене до себе опускаючи  свої руки повільно  із спини на  сідниці , а рот миттю накриває мій гарячим та пристрасним поцілунком . На мене немов хвилі цунамі  накривають мене одна за одною . А я як тупа вівця піддаюсь на його маніпуляції . Відповідаючи на його поцілунок із усією пристрастю . Відчуваю як його руки опинились під блузою на моїх грудях , як він уміло ними грається доводячи мене до шалу емоцій . Як я його хочу… От чорт я його хочу !!! Хочу тут і зараз !!! І мене немов облили холодною водою ! Чим я краща від Наташі у жіночі вбиральні  ?! Хіба що тим що твереза і не у вбиральні у всіх на виду, а в складові тишком – нишком .

- Та пішов ти ! – відштовхнула різко його і  навіть не підхопивши із собою замовлення вискочила в коридор ,а з коридора крізь чорний хід на вулицю щоб віддихатись та перевести себе в порядок.

- Дура , що ти твориш ?  - лаю сама себе приводячи до ладу свій м’ятий одяг і  волосся що вибилось із зачіски . – до чого ти докотилась !!! Наташа  хоч п’яною була ,а ти ?Стидно , стидно до чого ти докотилась дура ти !

З цими словами набрала в груди по більше повітря повернулась назад на місце злочину , та головного злочинця на місці не застала і видихнула з полегшенням . Забрала замовлення і направилась в зал карооке .

Віднісши замовлення до мене підійшла сьогоднішня напарниця Ліля із загадковою посмішкою

- Чого ти така немов щойно тебе відпрацювали ?

-  А в  чому справа  ? ! – голос звучить з викликом  , брудних натяків я не потерплю , тож готова в мить закрити рота цій вискочці .

- Та ні нічого , просто пожартувати вирішила .- дала задню Ліля

- Отож я теж так подумала – відповідаю грудо без жодного натяку на веселощі , на прощання обдарувавши її холодним поглядом ,іду дальше до новоприбулих клієнтів . Нікому не дозволю із себе глумитись і використовувати у власних цілях ! - рішуче роблю висновки і розставляю пріорітети , - таке зі мною більше не повториться я цього не допущу  .

Що умію так умію потрапляти у всілякі неприємності . Наступний хід Хромова відбувся на наступний мій робочий коли він заявився в клуб добре  підвипивши  із шикарною блондинкою із третім розміром грудей, які добре підкреслювало маленьке чорне плаття . Як на мене надто коротке , та про це мені не судити . Так чи ні , але їхні відверті танці привернули не лише мою увагу . Та згодом пара зникла з поля зору вирішивши усамітнитись . А я цьому і рада , нехай знімає напругу , а про моє існування збудить не люблю такої прискіпливої уваги з боку начальства . Та не тут то було , до мене підійшов Саша та повідомив що потрібно віднести шампанське  у VIP  зал на третьому .

- А  немає більше кому , я тут не справляюсь . - та до моїх слів йому було байдуже .

-  Це обговоренню не підлягає . Замовлення ось тож до роботи .

Я взяла листок із замовленням і поспішила його виконувати , та увійшовши в зал була заскочена  зненацька побаченим : на дивані  в  повнім процесі  на пів оголений Вадим та під ним блондинка з оголеним бюстом третього розміру  рухаються в унісон в пориві страсті .

Завмерла від шоку , перше бажання було привернути їх увагу до себе щоб присоромити , але мить поміркувавши , що це неможливо Хромов і сором - це речі не сумісні . 

Вирішивши їх не бентежити своєю присутністю , я поставила шампанське у відрі з льодом і тихо вийшла не озираючись . Це збіг , або продуманий хід ?  Якщо продуманий хід тоді чому саме я? Це для мене являється не розгаданою таємницею .

Ранок робочого дня в ресторані виявився доволі покійним , як і весь робочий . Жодного із Хромових не було видно , та як з годом стало відомо від Танечки  старший Хромов відбув у вимушену відпустку , а саме на шопінг разом  із коханою дружиною . Виявляється цей деспот і холоднокровний керівник ще той підкаблучник .

Тож наступні робочі в ресторані виявились звичайними робочими без споглядання за спину і переляку при кожнім погляді начальства .

- Ти чудово сьогодні виглядаєш – підійшов до мне  метрдотель Сергій Олегович .- клієнти залишають про тебе лиш позитивні відгуки .

- Справді ? Якось не очікувано  для мене , та приємно .

- І що вплинуло на твій хороший настрій ?

- Відсутність шефа і висячого надімною Дамоклевого меча .

  Мужчина посміхнувся

   Дивне бажання , що ходить за мною по п'ятах цілий  тиждень ,  а точніше від того дня коли дізналась , що власником клубу де я працюю офіціанткою є Хромов Вадим . Саме той Вадим , що так старанно  "працював " із Натахою в жіночі кімнаті , саме той Вадим , що є братом  власника ресторану  " Richilai"   де я також працюю . Моє життя яке не являлось  ніколи спокійним і монотонним , взагалі перекинулося з ніг на голову . Проблема не в тому що я його бачила з  Натахою , а в тому що з того моменту коли він мене побачив не дає проходу .  Він всіляко намагається  затягти мене в ліжко , все б нічого , можна сказати я б не  проти та все ж краще цього не робити  , адже  в мене також є свої ринципи  . А Вадима  двічі  з однією дівчиною його ще не бачили  . Тож черговою розвагою я його не хочу бути  . Та це ще не все не доведи Боже Володимир Степанович дізнається що його брат  приділяє мені не здорову увагу і я позбудусь роботи , яка мені так потрібна .

Все нічого та проблема в тім , що Вадим мені сниться в різних еротичних снах, після усього побаченого , після всього що мені за такий короткий термін стало мені про нього відомо  . Ось і шаленію я від цього , а мимоволі пригадуються слова однієї пісні " От би нагулятись і напитись , щоб перестав ти мені снитись  ..." - Щось в цьому репертуарі . Ось дійсно бажання нагулятись і напитись , до безпамяті , щоб викинути все зайве з голови. І знову проблема , в мене немає вихідних  два дні працюю в ресторані і два дні в клубі  , з таким графіком просто впаду   безпритомно . Та що вдієш  , коли в тебе великі  бажання і мрії  та на здійснення потрібні значні кошти , тож працюю до знесилення   .

Вчора відпрацювала в ресторані , тож сьогодні іду в нічну  в клуб . 

-- От чортяка ! - вилаялась в голос і жваво піднялась  із дивана . Лише при згадці що знову побачу Вадима , в пам'яті виринають спогади ,як він мене цілує гаряче та пристрасно  , як відчуваю  його  бажання що притискується до мого тіла і сама бажаю його .- -Чортяка ! До шалу мене доведе  і як перед таким сексапільним встояти ?  

Відправляюсь   душ і лиш відкрила воду на мене полелись перші теплі каплі води як роздається дзвінок  телефону .

-- Нічого передзвоню пізніше .- Заспокоїла сама себе і продовжую  насолоджуватися приємним потоком води  , що  стікає по моєму тілу . Та телефон не замовкає  комусь не терпиться зі мною поговорити . - Щодо  напевне дуже важливо  , - вимкнула воду , дістала махровий рушник , обтерласьтна швидкоруч і поспішила до мобільного . Підійшла і на мить завмерла  побачивши номер телефону мами . Ось вже два тижні  мама не телефонує мені , я навіть не в курсі знає вона де я . Тож не вагаючись я відповідаю на дзвінок .

-- Так , слухаю .

-- Катюша де ти ? - чую в динамік мамин тверезий голос і щось в грудях защиміло , а на очі навертаються сльози . Як же я її люблю . Ось наскладаю грошей і закодую її , а якщо потрібно ще відчима   . Знову приймаю рішення .

-- Куди ти зникла ?

-- Я переїхала , - боюсь що голос зірветься , - довго ж ти не помічала моєї  відсутності . Ось два тижні, як я з'їхала від вас ,  а ти щойно помітила ? - відчуваю , як в мені наростає обурення і образа . Що накінець вийшла із запою ?!

-- Кать , чому ти така зла ,  я тобі жодного поганого слова не сказала .

-- Мамо в чому річ , що потрібно ? !   Комуналку я оплачу цього місяця і за світло , та на слідуючий оплачуєте все самі . Я більше не думаю вас і ваших алкашів забезпечувати .

В динаміку відчутне тихе схлипування і я відчуваю що перегнула палку .  Не слід  було так розмовляти з мамою .

-- Я не того дзвоню , просто Міша захворів , він в лікарні ... Потрібні кошти на лікування ... Я не маю таких грошей ... - в телефоні знову відчутне ридання  . А я стою і не знаю що сказати , як вчинити щоб допомогти .Нехай відчим нічого доброго не зробив для мене , та по суті нічого поганого .

--   Мамо піди до Віки Скоропадської  , я їй подзвоню і попереджеу . Піди і дай їй список ліків, що лікар призначив , вона тобі купить все необхідне  , А я їй гроші скину на рахунок .

-- Та її нема вона сьогодні на чергуванні буде лиш зранку .

- І що ти пропонуєш їхати з Києва , кидати роботу , яка мені так потрібна і мчати до твого горе- алкаша ? Нізащо , хочеш іди ні то вибачай ! - в телефоні затяжне мовчання , я також мовчу вичікуючи відповіді .

- Добре доню , я піду .

- Гаразд , я наберу тебе лиш випаде хвилинка , мені час на роботу . 

Мами мене збентежили залишивши не приємний осад . Та як і обіцяла по дорозі на роботу набрала Віку

- Віка привіт

- Привіт , як ти , як справи ?

- Що день то краще – із сарказмом відповідаю, натхнення на веселу розмову немає – розмовляла з мамою вона каже що відчим у лікарні в важкому стані.

- Я знаю, ось тільки в якому він стані не в курсі.

- Їй потрібні гроші , та боюсь що вони підуть не на ліки , а на випивку . Прошу візьми купи ліки, а я перекину тобі пізніше гроші на картку .

- Гаразд . Ти сама як ?

Я замислилась що відповісти , за такий короткий час багато відбулось , події так і вирують .-

-- Мені погано , в мене таке враження, що я виляпалась в погану історію , просто про це ще не знаю .     Відбувається щось не те , Хромов старший  , Хромов молодший, ще мати із її благовірним . Це все не дає  мені спокою крутиться в голові . В черговий раз борюсь з бажанням утекти і повернутись до дому .

- Ей хто там і де дів мою подругу? ! Кать що за приступ меланхолії ? Голову по вище випрями спинку і вперед  у бій .  Ти глузду з’їхала  ?Ти проробила купу роботи і хочеш кинути усе на пів дороги ? В тебе є робота , дах над головою , тобі важко тоді кинь одну роботу і знайдеться вільний час . Зможеш відіспатись , відпочити і глянеш на все під іншим ракурсом.

- Можливо ти права  та яку кидати ?

-  Це тобі вирішувати, я не знаю  усіх обставин.

- Нам потрібно поговорити в мене стільки всього тобі потрібно розповісти , приїдь до мене , я відпрошуюсь  з роботи  підемо відірвемось як в старі давні часи .

- Чує моє серце що подругу слід рятувати . Гаразд твоїх старих я беру на себе , а ти тримайся і не опускай руки я з тобою .  

Така розмова дала свій результат , тож гордо випрямившись я поспішила на роботу усім ворогам на зло .

- Доброго вечора Сергій -  заходячи в центральні двері вітаюсь із шефом охорони , - як відпочили ? Як сім’я ?

- Все добре .- коротко відповідає чоловік , та це вже прогрес раніше він лиш оглядав мене критичним поглядом нічого не відповідаючи . В центральнім залі зустрічаю Сашка він як завжди заклопотаний та кудись поспішає , жодних зайвих емоцій окрім невдоволення , що відображається на його  блідому обличчі .

- Чому так пізно ? Слід на роботу приходити раніше , я що один повинен за всіх виконувати роботу ?

- І вам доброго вечора Сашко .- на перекір його словам відповідаю та посміхаюсь у відповідь . Тоді направляюсь до роздягалки в цей момент бачу Хромова , що спускається сходами . Ледь помітно киваю в знак привітання та зникаю  в робочім коридорі.

Увійшовши в роздягалку зустрічаю Мар’яну та Лілю , що бурхливо щось обговорювали , та припинили побачивши мене , перевівши тему в інше русло .