Блог користувача
Кого читати?
Цікаве
#SBA
5 завдання.
Дорогенькі, я знаю, що дзеркало — то "воно" і аж ніяк не "він" чи "вона", але раз вже завдання полягало у монолозі неживого предмета, то чому б не оживити його і не надати певного забарвлення? Я не певна, що це цілком путяща робота, але маєм те, що маєм🤷🏽♀️
— Доброго ранку містере безіменне відображення цього чоловіка,— щонайсерйознішим тоном промовило дзеркало радше само до се...
Читати далі
Читати далі
8
103
Думки вголос, Особисте
О, любі, скажіть, що ви мене любите. Та, направду, я навіть не знаю чи хочу це чути. Ні, краще нічого не кажіть.
Все завжди так спонтанно виходить, а я, страх, як не люблю коли зі мною таке роблять. Кажуть "випадковість", та я ж бо знаю що це не так! Нишпорки, я під прицілом?
Справа в тому, що раз вже втекла, адже я більше не могла залишатися із ним. Це вище моїх сил контролювати себе саму. Єди...
Читати далі
Читати далі
@UAladdin Обняла, сонце🤗
Там самі лиш квіти
Думки вголос, Особисте
Хочу загубитись у місті брехні.
Давайте, пограємо в сім'ю?
Все було набагато гірше ніж здавалось. Я ненавиділа свого батька, якого майже не існувало... Ненавиділа за те, що пішов, проте, ніхто не мав права "інакодумства" в "цьому домі", що навіть думки просочувались отруєним гнилим простирадлом. "Батько" по собі, залишив тавро під назвою "діти". Я ненавиділа, коли при черговій сварці ми (сестра і...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(6)
@Н Ф А все ж, найчастіше діти беруть приклад із власних батьків. Дай Боже мені ніколи не бути, як вони. Але є і гірші випадки. Нам розповідала вчителька, коли я ще вчилася, як дівчинка, постійно приходила на уроки в синцях на лиці, на руках. Коли її питали за те, вона казала: б'є — значить любить, і це жахливо.
@Іві Муррей дуже шкода, що в більшості такі речі мають наслідки. Вочевидь, для когось відсутність батька є більш болючим шрамом на все життя. Прикрий випадок вашої матері у зневірі стосунків з чоловіками не має ставити на вас тавро. Ви обов'язково знайдете свого чоловіка, і ваше серце та тіло підкаже вам, як діяти!
@IRMA_SKOTT Ох, дякую вам💕
Думки вголос
Дякую https://www.surgebook.com/fffn
Я все таки наважилася зробити крок... пожертвувала гордістю і власним его заради важливого. Я попросила щире вибачення. Бо мені дійсно було прикро, що завдаю стільки клопоту і болі, та він сказав, що це не так. Але коли ще цього не знала, від того тягнулося наступне: ходила наїжачина, проклинала і себе, і всіх довкола, а замість спокійної відповіді – гаркала, я...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(4)
@Н Ф Ви мене підштовхнути на цей крок, і зараз вже все добре, ми помирилися, він мені вибачив і кликав поїхати з ним до його міста☺, ще раз дякую😘
@Іві Муррей Я теж була в подібній ситуації. Знаю як це.
І, як то кажуть : "Мовчання руйнує долі".
@Н Ф Так, вчасно не сказавши чогось, потім можна шкодувати роки) Тим більше, коли знаю, що його відправляють, і в разі чого, щоб не винуватила потім себе, що не попросила навіть вибачення...
Думки вголос, Потрібна допомога, Особисте
(18+) Пустка накриває теплою й щільною ковдрою. Хтось заподіяв удару, від якого уявляю себе — квіткою цвинтарною. Дроти, зв'язки...ви всі задрали із етикетом проклятим.
Мої військові...
Мої люди...
Чи сумують...?
Чи згадують?
Чи привітаються так щиро і сердечно
Чи ще коли почую їхні жартівливі сватання, і "що, одразу видно ту, в якої немає хлопця – сили нема"
Чи ще коли військові будуть виходити з фург...
Читати далі
Читати далі
Корисно відкрити душу хоч комусь.
Можливо, прийде полегшення.
Писати першій - варто спробувати, таке емоційне навантаження на нервову систему, що перекриває все. Писати першій - варто. Потім буде стільки відчаю, що не зробили це вчасно.
@Н Ф Я теж за це думала, залишилось два місяці, але напевно, боюся бути нав'язливою, тим більше вибачитися для мене на грані фантастики. Ми не є близькими, принаймні, в цьому є і моя вина, я не підпускаю надто близько хлопців, але переживаю страх як за нього. Хотіла би ще побачитися перед від'їздом, бо хто-зна, коли ще побачу і чи побачу взагалі😭😭😭
Цікаве, Думки вголос, Різне
Привіт, знову я повертаються до вас, тільки уже дев'ятнадцятирічною.
О, як би було прекрасно стати морем. Тихим, безшумним морем, де хвилі накочувалися щораз з новою силою і з новою потугою. Свинцеве, пінне море. О, та над ним би курликали та квилили чайки, а тоді тільки плюскіт і грайливі брижі, що розходились би над поверхнею рівномірного подиху моря, яке відчувши біль, погойдувалось, колихалос...
Читати далі
Читати далі
@UAladdin Дякую люба😘🤗
Переродження, втома, а чи безвихідь? Втомилась...
Думки вголос
Сонце вже насподі віється за обрій. Жінка, вийшла на веранду вапнякової, закинутої будови обмотавшись пістрявим клаптиком шовку. Маленька Дель, а їй іще й року немає, сиділа на руках у матері, поглядаючи у посивілу, парну далечінь призахідку. Її великі, круглоликі сірі оченята, блукали рифленими полями Джорджії, насиченими червінню плодючих пісків.
– Не потрібно було пускати тебе на цей жорстокий...
Читати далі
Читати далі
Думки вголос
Потрібно втікати
Не можна на довго залишатися на тому самому місці і з тими самими людьми. Рано чи пізно, ми набридаємо і самим приязним... Ми стаємо залежними не своєї волі... У нас виростає клітка, що з кожним днем замикається все більше. Я люблю вільність, і аж ніяк не привласнення, прикріплення до когось чи чогось...
Мимовільно, я задумуюсь, що граюсь із почуттями інших, але, як інакше, коли т...
Читати далі
Читати далі
@UAladdin Терпіти теж не вихід
@Іві Муррей я не кажу терпіти
Думки вголос, Особисте
Здається, повертаюся сюди, щоб вилити весь негатив?
Це аж ніяк не про письменництво, це ніякий рух за права чи удостоєння названого героя в шати розкоші. Ні, це всього-на-всього відірвана пелюсточка, що знесена вітром від свого племені-пучечка пурпурової рожі потрапила у шалений й погрозливий прибій.
Змучена... стурбована... розгублена... налякана...І це ще далеко не весь перелік
Доросле життя по...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(12)
@Іві Муррей Сумніваюся, що вас хтось тут забув🙃
@Н Ф В саме серце🥺💘, дякую😘🤗
@Іві Муррей у тебе уск вийде! Я у тебе вірю!
Цікаве, Думки вголос
Ніколи не можна ходити надто гарною в орбіті чоловіків. Ніколи не можна допускати, ходити аж надто занедбаною у присутності жінок. Адже, рівняючи перше, й ставлячи на один щабель друге, неодмінно виведем: красива жінка – вона, як розпусниця.Осяйна, невловима й недоступна. Натомість друге твердження, породжує зневажливе ставлення, насміх і привід для пліток. Але зрештою, чому й "ні"? Чому не дати л...
Читати далі
Читати далі
Романтична душа все ще у нетрях латаття
Думки вголос
Нічні хроніки мого життя
Либонь, ви й не помітили цієї мої втечі з горизонту, та я все ще з вами. Кому на зло, а кому ні ) Але ви всі воєдино залишаєтеся Моїми Хорошими, Добрими Друзями.) Повертаюся лиш на 1 день – неділю.
Вибачте, що не з'являлася, була весь час на роботі, з 8-22, тому фізично не мала сили заходити сюди, проте, ЦЕ МІСЦЕ, є особливим Осяйним будиночком із каміном🥺🥰💖💫💫💫💫 (Чому ка...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(6)
@UAladdin Життя цікаве, просто неймовірне. Ніколм не знаєш, що тебе чекає наступної миті)
@Іві Муррей повністю з вами згодна)
@Іві Муррей та я не мала на увазі щось конкретне, просто написала що цікаво
Якись дивний наплив суму за, за... за чим же ж?
Думки вголос, Різне, Особисте
Ох, моя люба, до кінця вірна й незрадлива Лу. Важко зізнатись, що без тебе життя і зовсім перетворилося на пустир. Тепер часто мене опановує пароксизм. Ці сухоти, здається таки почали прогресувати й незабаром, я знову опинюся біля тебе, а ти знову владарюватимеш над мною. Часто, на пибудові я всідаюся в крісло-гойдалку, беру плед, кубинські сигари, а Пру прибігає до мене у твоїх туфлях, котрі на н...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(13)
@UAladdin Дякую, правда, не знаю, як на довго затягнеться процес, чоловік дуже важко дається розумінню. І він, я так думаю, повинен бути антагоністом. Хочеться, як завжди по романтичному, але й з ноткою відразливого. А зрештою, за щось же мала любити його місіс Тадельє.
@Іві Муррей чорт, тепер я ще більше чекаю продовження
Удачі та натхнення, міледі!
@UAladdin Дякую панно🦉
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Напевно це те, що ніколи не покине мою душу на самоті. Так тепло, а вводночас, це фрагментальний наплив, обожнюю цей фільм💔💔💔😭😭😭 "Леон-кілер"
— Леон, я, здається закохуюся у тебе...
– На що, Леон чуть не поперхнувся склянкою щоденного молока.
— Таке вперше зі мною,– після вкинутих слів, дівчинка впала на застелене ліжко, поставивши у незручне становище чоловіка.
— А звідки ти знаєш, що закохалася,...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(10)
Книга
Новини
Мої вірні, мої дорогі, ось і настала ця мить. Моє серце так швидко тьохкає.
Книга. https://www.surgebook.com/_ivy/book/fioritura-dushi
Правда, без обкладинки, і це вірно, коли ви підмітите, що вона ще незавершена. Зараз, я працюю над другим розділом, та спершу, ділюся з вами тим, що уже є)
Показати всі коментарі
(7)
@Іві Муррей дякую, взаємно)
@A_slimy_cat Дякую, дуже дякую, тішуся, як мале дитя🐣🥰
Це немає зовсім ніякого значення, або всього лиш 18...
Думки вголос, Особисте
Ох, я закохана в зображення минулого століття. Хіба ж це розумно? І до чого ж все паскудно!
5.48.Світанок, вивів почуття на нову гавань. Бурхливі емоції від жахливих, приголомшливих новин, що вразили в саме серце. Думала, чи довго ще бідна Україна буде терпіти, чи довго, нам ще лишилося жити? Але тоді, пригадала свою любу істориньку, у якій український дух, завжди прагнув свободи, вривався буреві...
Читати далі
Читати далі
Показати всі коментарі
(7)
@Іві Муррей дуже шкода(
Авжеж беру)
Що на рахунок вас?
@UAladdin Настанова: не сумувати, адже готується книжечка, просякнута таємничим духом.
На рахунок конкурсу, хочу побажати удачі, сили і витримки, я цього разу відмовилась, не моя стихія)
@Іві Муррей ооо, чекаю з нетерпінням)
Дуже шкода
Дякую ❤️
Краще за добу
