Ціла вічність
Мене уже виписали з лікарні зараз я уже удома усе добре.Нік весь час був зі мною тількі у школу,та й додому переночувати ходив. Перші дні було видко, що він хвилюється, але я ніколи не показувала наскільки мені погано,поки хвилювання не минуло він навіть часто ночував у лікарні поряд у кріслі, мама часом навідувала та й учителі. Особливо учитель зарубіжной, він щей смаколики, та книжкі з бібліотеки приносив.Але підтримка Ніка була найбільшою, та й найбільш потрібною мені.Він був зі мною щодня до пізнього вечора,а приходив щоранку ще до того, як я проснусь.Часто допомагав щось робити, та конспектував усе з уроків, та пояснював нові матеріали.Я навіть незнаю як відячити, без Ніка час у лікарні тягнувся би Вічно
Знаєте рік пройшов швидко,дуже швидко.Ніколас був поряд завжди,він весь час підтримував мене, а я його.Ми говорили про усе крім сім'ї ,мені здається ця тема для нього також не найприємніша.Рік був дуже важким і був би іще більш важким ,якби не посмішка Ніка, яка мене підбадьорює,надихає та мотивує іти далі. Незабаром початок Літа і я напевно пойду у перше у табір.Хача я цього і не дуже хочу.Але мама говорить що, це гарна можливісь поїхати за місто,знайти друзів та відпочити.Впринципі мені хочеться,але я гадала що проведу це літо з Ніком. Хоча варто порозмовляти, з ним і розповісти.Хоча це буде важко.Надіюсь у нього також є плани і мені стане легше на душі і йому не буде сумно,напевно.
Сьогодні перший день літа і ми з Ніком ідемо гуляти.Через 12 днів я йду в табір,сьогодні маю намір йому розповісти.
Я вийшла гуляти,уже бачу як на зустріч мені іде Нік, він посміхається і махає мені рукою.Я махаю у відповідь.Він біжить.
-Привіт!Соню
-Привітик!-я посміхаюся
-Ми проведемо усе Літо разом будемо щоднняяя гуляти!
Ми довго гуляли, але я так і не змогла йому сказати,що йду в табір він так радів, а тут я.Але я посміхалася бо,він був таким щасливим.
Сьогодні 11е число завтра, я йду у табір,я так йому і не змогла сказати.Надіюся усе у таборі буде добре, а ще що Нік не образиться.А зараз мама хоче вівдвезти у ТЦ мене вона відведе у перукарню та мені куплять новий одяг.Клас!..
Знаєте рік пройшов швидко,дуже швидко.Ніколас був поряд завжди,він весь час підтримував мене, а я його.Ми говорили про усе крім сім'ї ,мені здається ця тема для нього також не найприємніша.Рік був дуже важким і був би іще більш важким ,якби не посмішка Ніка, яка мене підбадьорює,надихає та мотивує іти далі. Незабаром початок Літа і я напевно пойду у перше у табір.Хача я цього і не дуже хочу.Але мама говорить що, це гарна можливісь поїхати за місто,знайти друзів та відпочити.Впринципі мені хочеться,але я гадала що проведу це літо з Ніком. Хоча варто порозмовляти, з ним і розповісти.Хоча це буде важко.Надіюсь у нього також є плани і мені стане легше на душі і йому не буде сумно,напевно.
Сьогодні перший день літа і ми з Ніком ідемо гуляти.Через 12 днів я йду в табір,сьогодні маю намір йому розповісти.
Я вийшла гуляти,уже бачу як на зустріч мені іде Нік, він посміхається і махає мені рукою.Я махаю у відповідь.Він біжить.
-Привіт!Соню
-Привітик!-я посміхаюся
-Ми проведемо усе Літо разом будемо щоднняяя гуляти!
Ми довго гуляли, але я так і не змогла йому сказати,що йду в табір він так радів, а тут я.Але я посміхалася бо,він був таким щасливим.
Сьогодні 11е число завтра, я йду у табір,я так йому і не змогла сказати.Надіюся усе у таборі буде добре, а ще що Нік не образиться.А зараз мама хоче вівдвезти у ТЦ мене вона відведе у перукарню та мені куплять новий одяг.Клас!..
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Ціла вічність
Медсестра
Відповісти
2018-03-26 17:06:35
Подобається