Він обхоплює мою талію,але зачеплюється за щось і ми двоє падаємо на підлогу.Ральф спираючись наді мною руками старається піднятись не прибивши мене.А я в свою чергу тихо скрегочу зубами від злості та бажання врізати у пику,тому хто придумав зробити цей коридор таким маленьким.Спроби Ральфа невдал тож я беру усе в свої котячі лапи.Я тихенько повзу між руками Ральфа і  я хочу вибратись, але я випадково зачіпляю його руку і його обличчя нависає перед моїм просто сантиметр нас розділяє.Я хотіла щось сказати але ми обою чхнули
-Будь-здоров!-і ми засмілись правда Ральф всеодно був досить близько, щоб я відчувала його дихання.А від цього у по мені пробіглися мурашки.
-Ти збираєшся вставати чи що -мені не дуже подобалась картина того, як він нависає наді мною на декілька дюймів та ще й його ноги йому було не легко спирати то ж він поставив коліно  у мене між ногами,за те тепер  йому легше так втриматись аби не впасти.
-Ну взагаліто я досі слухаю чи ти не почала Мурчати чи там Мяукати.-
-Хаха, не смішно іди вже-я зробила легкий удар кулаками аби він зрозумів,що досить тут зависати наді мною. І він і справді почав обережно підійматись і він уже майже встав, як раптом хтось постукав у двері.
-Давайте руку леді!-
-Я тут краще під дверима по скавунчу.-і я далі продовжила лежати.
-Я відкрию Сонь?-
-Так,це певно Саймон,-
Це був Саймон, як я й казала.Він ніяк не міг згадати Ральфа, а ж доки він не сказав
-Ну ти ще, мене називав Рафаелкою і Їооожиком!-
Тоді він згадав далі ми багато сміялись багато розмовляли, а потім ми грали пляшечку і тут почалось найголовніше..
Ну гаразд преше бажання Саймон ти загадуєш мені -сказав Ральф.
-Ну гаразда візьми на барані Соню і носи її по коридору туди сюди протягом 5 хвилин-
-Окей!Соню, погоджуєшся!-
-Ок,я думаю це буде смішно й до того ж Саймон важкий думаю його важко буде носити якщо я відмовлюсь!-я засміялась
- Sugoi-сказала я ,що означає Дивовижно
-Гаразд ви готові-
-Mochiron!- Звичайно, сказали ми у двох і почали
-Пройшло 3 хвилини!-сказав Саймон, як раптом ми бігли на шкафку
-Abunai!-і він репить різкий поворот після чого мені приходиться прижатись сильніше.І я сміюсь бо ж ми ледь не упали у двох
-Yoku dekimashita,Гарна робота Ральф -і я гладжу його по голові
-І так 4хвилини і 30 секунд..-
-Пасажири висадка!Дякую, що обрали наш рейс-я сміюсь і ледве не падаю, але Ральф ставить руку позаду мене аби втримати від падіння.
-Просимо пасажирів не покидати місць-з усішкою сказавРальф.І усе.
   Далі завдання були різними.
У Ральф а були завдання-поцілувати мене у щічку,сказати мені комплімент,розповісти про себе щось про що ніхто не знає(він має обруч з котячими вушками і він любить ці вушка одягати коли він сам у дома і він боявся темряви дуже сильно,колись)Розповісти про свій перший поцілунок,кохання,поцілувати руку Саймона,зняти кофту та футболку.
У Саймона-прокричати з вікна 3 раза "Куку-ріку", з вікна " Я люблю тебе",Зняти футболку,стати на мостік,затанцювати з Ральфом мідляк.
І мої-сказати те чого нікому не казала"я жахливо боюсь високіх хлопців у мене завжди відчуття,що вони наступлять на мене, а ще я ну просто жахливо боюсь лоскоту це знає Саймон, але я йому не казала",поцілувати у щічку усіх присутніх у цій кімнаті і мені було узагалі мало завдань, але найваще було зняти футболку і не для мене, а для Ральфа бо мені загадав Саймон,щоб Ральф  зняв мені футболку"я йому цього не казала, але під футболкою був мій спортивний топ який я зазвичай одягаю на тренеровки"але він зняв і зробив якось так ніжно, так що мені аж страшно стало страшно хоча мені здається Самон знав що на мені цей топ того й сказав таке завдання.Саймон взяв з дому пляшку вина яку йому тайком подарував дядько.І ми її у трьох майже повністю випили, а якщо точніше то вони у двох,я приймаю ліки та й узагалі я відмовлялась, але вони вмовили мене на один бокал який я успішно випила правда , стало дуже гаряче від випитого вина тож я переодягнулась у легший топ.А потім хтось постукав і Ральф узяв мене на барані і ми побігли до дверей.А там...
А там стояв Нік і його вираз обличчя був дуже смішним.І ми з Ральфом почали сміятись.
-Соню що з тобою?І хто це і взагалі що тут діється ви,що п'яні?-і Ральф хлопнув дверю коли Нік хотів зайти.Він знову постукав Ральф підійшов і не відкриваючи двері сказав
-Занудам хід закритий-я сміялась з Саймоном, він теж вийшов у коридор.Стук і чується крик.
-Соню, відкрий!-він гримав у двері.А Ральф зробив суворий голос
-Хлопче не ламайте двері!У дома нікого немає, пробачте!-знову луна сміх,стук
-Дибіли що ви там робите!Саймон я чую ти там відчини негайно!-мені починало це набридати.І я не була пяна зовсім,трішки.Але я тверезо думала,"
-Побачте ви помилились квартирою-сказав Ральф-тут ніхто давно не живе.Допобачення!-ми засмілись усі в трьох
-Дістали!Гаразд я йду!-він і ще раз грюкнув по дверях і пішов.А ми далі смілись і веселились,сьогодні просто прекрасний день був би без цього зануди!Хоча він не багато змінив.І це добре.Ральф переночував у мене в іншій кімнаті.
Я проснулась та приготувала сніданок.Коли Ральф встав то почав сміятись зайшовши у кухню.
-Добрий ранок і тобі їжачку!-
-Добрий ранок Соню!-він просто ніби це проспівав з радістю-У тебе такий Kawaii халатик-і він знову засміявся ну,а що я зроблю, що у мене нічна сорочка атласна чорна з чорним круживним квітковим бюстом,караще вже ходити у старенькому халатику рожевого кольру з зайчими вушками і хвостиком.І я знову надулас, а він підійшов ззаду й натягнув на мене вушка з халату.
-А морковочка там є!Хрум-хрум!-він засміявся і потянув одне з вушок зайкі я роздратувалась.Він це помітив.
-Ну-ну не злись так ще й коли в руках гаряче!-я розвязала халатик і кинула на нього і він розсміявся а потім він напевно помітив нічну сорочкі і він сів на диван і притих.Ну так тато на 8 березня вибрав мені подарунок.Я приготувала сніданок і ми сіли снідати.
-Ти божествено готуєш, вчора Шарлотку, сьогодні це..Ммм-було видно, що йому серйозно подобається.Та й мені було смачно.
-Боже ти стільки мало їсиш!І ти так ледве-ледве виделку до рота доносиш!На!-і він взяв свою веделку і дав саме смачненьке мені мені правда було трохи соромне, за те що він мене годував, але це було смішно особливо після того, як він дав мені,а я встала преодягнулась і прийшла.І коли я прийшла він засміявся.
-Є трохи не зрозумів чому після того, як я тебе погодував ти вирішила нарешті преодягнутись?-
-Значить все таки варто викинути цю нічну сорочкі і сказати, шо згубилась!Потрібно записати!-з серйозним виразом сказала
-Для чого?-він аж підскочив з таким переляканим лицем, що я аж засміялась
-Ну бо твоє полегшення після того, як я преодягнулась видно відразу.-
-Ні,ну для чого зразу викидати!-
-Ні,ну, а  ще вона мене узагалі бісить!-
Потім ми ще сперечались і сміялись а потім Ральф пішов додму а я залишилась сама.,