Вступ
Нік?
Після перерви
Драм-гурток
Сльози..
Схожі?
Не приємний діалог
Ціла вічність
Дорога
Конфлікт
Зорі,прекрасна
Дім
Діалог
Спляча красуння
Кроха
Знайомство,нові сусіди
Ковдра
Знову зорі,у твоїй голові
Мій вибір
Шарлотка
Падіння
Сонце і проміння.Місяць.
Важкі зміни
Кігті
Повернення
Нічого
Перс
Знайомство,нові сусіди
  -Привіт я у дома, але я піду ненадовго погуляти-перед тим,як іти пішла у вану та кинула речі у пральню.
Коли вийшла з душу була у рожевому халаті з зайчими вушками,та з вологим волосям.Раптом у двері подзвонили
-Доню відчини!-
Коли відкрила побачила приємну жіночку,вона приязно посміхнулась.
-Добрий день!-я посміхнулась
-Привіт,а батьки у дома?
-Так, секунду!-мама вийшла і я  пішла у кімнату збирати речі зараз  тільки третя,тож у мене є і ще час..
Мама зайшла у кімнату
-Доню ми з тато і з тобою підемо до нових сусідів з верху
-О ця мила жіночка наша нова сусудка?І вона запросила нас?
-Так вона така мила, я упевнина ми знайдемо спільну мову ми йдемо у гості,о шості, а зараз ідемо ТЦ купимо одяг тобі і мені та купимо подарунок..-
Ми купили дуже миле платячко для мене та мамі.Тато йде з нами,купили подаруночок для сусідів.Я уже хочу познайомитись.Я заплела колосочки.
-Доню,ти така у мене красуня!-сказав тато
-Дякую!
  Мені і справді здавалося що я виглядаю гарно,навіть дуже!Ні,я не самозакохана!
  Ми уже були зібрані.Постукали у двері,в якийсь момент серце почало битися сильніше.А щей тато слабко стояв спираючись на милиці.Двері відчиняються..
Коли двері відчинилися я побачил посміхнену тітку,котра нас сюди і запросила
-Я така рада що ви прийшли!-вона справді була рада по-щирому.
-Привіт мене звати Маргарита, а вас?
-Привіт мене звати Анна!-сказала мама
-Мене Сергій!-тато
-А мене Софія!Приємно познайомитися!
-Ой ти така гарненька,а скільки тобі років?-вона трохи нахилилася та посміхнулась
-Мені 13,знаєте ви перші сусіди що, нас запросили і до речі у нас є подарунок-вона мені сподабалась
-Так нам дуже приємно з вами познайомитися.-тато вступає в розмову,і посміхається-Ой,заходьте-вона провела нас до просторой вітальні де стояв стіл з солодощами;Тортик,цукерки, печево та  кексики.
-Зараз мої хлопці прийдуть, вони трішки запізнюються.-
Мой батьки знайшли спільну мову з тіткої Маргарит.Мені уже ставало нудно,як постукали у двері і сказали
-Ми прийшли,а у нас уже гості?...

У кімнату зайшли високий чоловік та...
-Ой пандочка то ти моя сусідка?-
Саймон.Що! Принц мій сусід!
-То ви знайомі?-питається мій тато
-Так,тат ми познайомилися у таборі!-я лагідно посміхнулась
-Приємно познайомитися,юначе як вас звати?-тато простягнув руку
-Саймон,приємно познайомитися! -Принц пожав руку татові та посміхнувся спочатку до нього, потім до мене.
-Будь ласка сідайте.Я така рада познайомитися з вами!-тітка Маргарити світилася від щастя,мені так приємно дивитися на ней,раптом щось лоскоче мене позаду Саймон!Я почала сміятись,я жахливо боюсь лоскотання.
-Перестань,будь-ласка!-всі почали сміятись, а я уже плакала від сміху
-Принце перестань!Ну будь...-я немогла говорити через сміх!Він нарешті перестав я огледілась і усі уже захлиналися від сміху майже як я.Усі,просто усі!А мій тато та Саймон найбільше, потім я встала бо ж я упала, я просто не могла стояти через сміх.
ВСТАЛА!Підійшла до Саймона, який душився від сміху!І просто почала відпрацьовувати удари,як на боксерській  груші.Всі знову пачали сміятись, звісно я була менша за віком на ЧОТИРИ роки, а за зростом майже на дві голови менша.Впенена це смішно виглядає тільки Саймон чомусь також сміявся.І це мене розліло,але я била всеодно не на всю силу.
А потім він взяв мій кулак я перестала бити і розслабилася.
-Принцесо запрошую за стіл -і він чарівно посміхнувся!Я просто розтанула і сіла за стіл.А потім він сів поряд і за шепотів мені на вухо, так що потілу пробігляся мурашки.
-Я надіявся, що твої удари за розповідями більш сильні.-
Я просто кипіла від злості, тому я просто взяла і вдарила його під бік з майже усієй сили так, що він просто крикнув та прикрив руками рот.А я засміялась і локтем пнула його.Батьки почали сміятись, а Саймон насупився та було видно, що він задумався
Потім він вийшов за стола,а мій тато за ним я теж вийшла і де що почула
-Юначе моя донька виглядає слабкою-
-Але вона добре навчена ,вона найсильніша дівчинка що я бачив-сказав Саймон,-Те як вона била мене слабко і одночасно дуже сильно,але тільки що це було дуже сильно,дуже..
Вийшла за дверей та  посміхнувлась
-Насправді юначе  вона іще у десять рокі змогла перемогти мене, та ще й зараз я виглядаю набагато слабшим ніж тоді і було видно, що вона била  напів сили та й вона зараз стала іще сильнішою!А зараз з мойм здоров'ям вона мене переможе мізінцем!-на очі налізли сльози, а тато посміхався Саймону,принц також посміхався,а я просто розвирнулася і сіла за стіл.Пізніше зайшов Саймон, а за ним тато.
  Я не хотіла просто дивитися на тата, на очі наступали сльози,а одинока сльза вже котилась по щоці.По моїй щоці котилася сльоза,я не хотіла дивитися на когось,і не хотіла щоб на мене хтось дивився.Саймон встав і взяв мене за руку,я встала за ним, він вийшов і сказав
-Соня теж любить читати, покажу її свою бібліотеку!-
А я просто йшла за ним по коридору потім зайшли в кімнату де всюди стояли столежі з книжками один диван,стіл,стілець та лампа.
-Тут стільки книжок,-я вирішила щось сказати,але взагалі мені було на це байдуже та мій голос також був холодним та байдужим.
-Соню, що сталось?- він повів мене до дивану та посадив мене біля себе.Він знаходився дуже близько, але я незвертала уваги на це я.Він подивився у мої блакитні очі в яких було порожньо.
Він просто взяв мене за плечі і сказав
-Що з тобою Кицю,що трапилось?-
-Я просто трішки,подумати-прикрилася руками і я заплакала.Мені просто хотілося у свою подушку закричати та плакати,довго,доки втома не переможе це біль,доки я не впаду у темраві,заснувши.
-Соню розкажи мені, що тебе так тривожить?!-він забрав мой руки
Я тихо і одночасно гостро сказала
-Я не можу дивитися,чути як тато говорить подібне до; слабкий,хворий,нездоровий відчуття ніби, він здався, але я розумію, що він іще давно здався.І я не хочу навіть думати про це,я не хочу сприймати таку прравду.-я далі говорила тихо,було відчуття, що так простіше,та ніби ніхто ніколи не почує моїх думок.-Він просто змирився з діагнозом лікарів,він просто чекає-хоч,як я старалась сльзи пішли я притулилася до Саймона,аби він не бачив моїх сліз та він поклав свою руку на мою спину, а я дала волю сльозам, а потім я перестала плакати і просто розслабилась.

Саймон вирішив, що я заснула та підняв мене поклав мою голову на свой коліна та почав гладити мою голову.Я надіялась що він не знає що я не сплю.
-Боже і чому на цю маленьку і тендітну дівчину падає стільки випробувань?Так вона така сильна, я здався би давно.Я впевнений, що у ней все буде добре і я буду старатись її допомогти! -
Сай говорив це тихо леть чутно,це звучпла як його найпотаємніше бажання.Він нахилився та поцілував мене у чоло і я ніби відчула,як він посміхнувся.А потім він взяв мене на руки  встав,  та поклав мене на диван,накривши ковдрою.І я справді заснула,хоча я ще до того як заснути відчувала посмішку Саймона.Після цього коли я прокинулась то біля мене на підлозі собі постелив Саймон і він спав.Схоже усі спали.Ой!Леле мама та тато напевно пішли додому, а я тут сплю.Хоча мені було тут так добре,але я вирішила всати і взяти якусь книгу почитати бо я ж уже не засну.
   Але коли я хотіла всати я хотіла переступити через Саймона.Але  уві сні Сай скинув ковдру, я нахілилася аби накрити його.Я хотіла уже поправити, але принц просто притягнув мене до себе і вийшло так...


© Dana. ,
книга «Руда Принцеса».
Коментарі