Навіть коли продзвенів дзвінок на урок ,навколо моєї парти було купа народу ,тож я вирішила постояти осторонь і трохи послухати ,що вони говорять і ось,що я почула
-Нікусику краще ти тут не сидів, а то ще заразишся сказу від тієй дурепи.-
-Так,так вона ж хвора на голову,і ще з такой сім'ї вона, що ти не уявляєш, вона напевно тільки тей уміє, що читати книжки.-
-Братан,та вона серйозно хвора на всю клепку.-
-У ней навіть друзів немає, звісно кому вона така треба .-
У мене потемніло в очах від усього, що я почула, а це було дуже дивно оскільки мені було всерівно,напевно,можливо я переконую що мені байдуже все. Просто не хотілося,щоб усе це чув Нік він мені справді видався класним,особливо його усмішка.Вони ще багато чого говорили, та я уже не слухала ,та чекала коли прийде учитель, а Нік не витримає і пересяде на іншу парту подалі мене, доречі за весь час він, нічого не сказав.
І мене це бентежело.Раптом я відчула, як по моїм щокам котяться сльози, я відступила назад і перекинула стілець усі обернулися, та я заплакана уже бігла у моє улюблене місце,про яке ніхто незнав.Цікаво хтось помітив, що я плакала?Надіюсь, що ні.
   Так я  плакала у своєму містечку ,цілий урок,продзвенів дзвінок на перерву і я вирішила,що на наступний урок.Обовязково піду оскільки це була - Зарубіжна література предмет котрий, я дуже люблю,і ще й учитель мені подобається.Я зайшла  до класу опустивши голову, підійшла до парти і побачила.
Він досі тут сидить учитель зайшов, а я сіла.Не хотіла дивитися на Ніка.Я дивилася лише на вчителя, чи на вікно.Ми не говорили цілий урок оскільки я напевнояєдина хто читала твір і я мусила працювати на уроці.І до того ж вчитель жартував і сміявся зі мною, як завжди література рятує принамні- мій світ. Я не звертала уваги на Ніка,чесно я забула про ньго, я забула про всіх ,я забуваю усе коли читаю коли, я обговорюю це.
Це був останній урок, то ж я хутко зібрала рюкзак і уже хотіла ушиватися звідси ,як Нік узяв мене за руку і потягну на себе і я була змушина обернутися до нього, аби він відпустив руку і він це зробив,а потім..
Ну знову він так посміхнувся,
-Ну а чому ти ще досі не написала свій номер, та E-mail?Ааа?-
Я здивувалась,відвернулася дістала аркуш та написала, і ткнула йому і просто втекла.